Ухвала суду № 61099972, 31.08.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8664/16-ц

У Х В А Л А

31.08.2016 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Таврика» в особі керівника банку уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі директора розпорядника Фонду цього Фонду ОСОБА_3, Національного банку України в особі Голови цього банку ОСОБА_4 про зобовязання вчинити певні дії у звязку з невиконанням рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ПАТ «Банк «Таврика» в особі керівника банку уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі директора розпорядника Фонду цього Фонду ОСОБА_3, Національного банку України в особі Голови цього банку ОСОБА_4 про зобовязання вчинити певні дії у звязку з невиконанням рішення суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду № 479 від 30.08.2016 р. у звязку із задоволенням заяви про самовідвід по справі суддею Монич О.В. ухвалою від 26.08.2016 р., дана справа надійшла у провадження судді Сарай А.І. 30.08.2016 р.

Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження з тих підстав, що дані вимоги позивача мають розглядатись в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 15 ч. 1 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Стаття 3 КАС Українивизначає, що справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно дост. 17 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Частиною 2статті 17 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановленихКонституцієюта законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

У відповідності до ч. 1ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) виключено; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; 6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Статті3,4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»визначають, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

При аналізі зазначених норм Закону вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є субєктом владних повноважень і на нього державою покладено здійснення владних управлінських функцій в сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону.

Уповноважена особа Фонду працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Отже, уповноважена особа Фонду є посадовою особою Фонду, яка здійснює управлінсько-владні функції щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку і прирівнюється до субєкта владних повноважень.

Крім того, п. 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» розяснено, що відповідно до частин першої та другоїстатті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правиламиКАС України.

За змістом ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2ст. 4 КАС Українипередбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся з публічно-правовим спором до субєктів владних повноважень про зобовязання вчинити певні дії.

Тому даний спір стосується захисту прав, свобод і інтересів фізичної особи (позивача) у сфері публічно-правових відносин, та відповідно дост. 15 ЦПК Українине підлягає розгляду в загальних судах.

Статтею 122 ч. 2 п. 1 ЦПК Українипередбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки в даному випадку вимоги до відповідачів виникли з публічно-правових правовідносин, так як вони є субєктами владних повноважень, а також беручи до уваги предмет спору, вважаю, що у відкритті провадження у справі за даною позовною заявою слід відмовити та розяснити позивачу право на звернення до суду з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15,122 ЦПК України, ст.ст.3,17 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Таврика» в особі керівника банку уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі директора розпорядника Фонду цього Фонду ОСОБА_3, Національного банку України в особі Голови цього банку ОСОБА_4 про зобовязання вчинити певні дії у звязку з невиконанням рішення суду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя Сарай А.І.