Рішення № 61099932, 06.09.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1657/16ц

провадження № 2/333/1404/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запорожжя у складі головуючого судді Ярошенко А.Г., при секретарі Мінаєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, посилаючись на те, що 06.06. 2011 року між мною ОСОБА_1, та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір позики , виконанням якого позивач передала відповідачці грошові кошти у розмірі 5 400 грн. ( 700 доларів США). В підтвердження отримання коштів ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 розписку, відповідно до якої відповідачка зобов'язалася повернути кошти у повному обсязі в термін до 06.09. 2011 року ( копія розписки додається до позовної заяви).

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала і борг не повернула, вона була змушена звернутися до суду і рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.02. 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 5 400 грн., 16 740 грн. - 5 відсотків від суми заборгованості за кожну прострочену добу, а всього 22 140 грн.

Відповідно до умов договору, у разі затримки повернення боргу, відповідач повинна сплатити 5 процентів від суми заборгованості за кожну, прострочену добу.

До 10.04. 2013 року вказане рішення суду про стягнення з відповідачки боргу у розмірі 22 140 грн. не було виконано і тому вона була знову змушена звертатися до суду про стягнення з відповідачки додатково 5 процентів за кожну прострочену добу.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 109 890 грн. ( з 27.02. 2012 року по 10.04. 2013 року, з яких - 5 400 грн. сума основного боргу; 270 грн. - 5 % від суми боргу, 407 днів х 270 грн. = 109 890 грн.)

Однак, ці рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя не виконані і до цього часу.

На підставі вище викладеного вона звертається до суду з вимогою стягнення 5 процентів від суми боргу за кожну прострочену добу до 01 квітня 2016 року.

ОСОБА_4 боргу 5 400 грн. : 100 х 5 = 270 грн. ( 5 процентів від суми боргу). 3 01 квітня 2013 року по 01 квітня 2016 - 1096 днів.

270 грн. х 1096 днів = 295 920 грн.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з ОСОБА_2 на мою користь витрати, понесені неюпо сплаті судового збору у сумі 2 959 грн. 20 коп.

У судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності вказавши, про задоволення позовних вимог.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про час в місце судового засідання повідомлявся належним чином, документів та доказів в обґрунтування своїх заперечень не надав.

Представник третьої особи: Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ у судове засідання не зявився, про час в місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просить розглядати справу без їх участі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, та на підставі ст.224 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

06.06. 2011 року між мною ОСОБА_1, та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір позики , виконанням якого позивач передала відповідачці грошові кошти у розмірі 5 400 грн. ( 700 доларів США). В підтвердження отримання коштів ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 розписку, відповідно до якої відповідачка зобов'язалася повернути кошти у повному обсязі в термін до 06.09. 2011 року ( копія розписки додається до позовної заяви).

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала і борг не повернула, вона була змушена звернутися до суду і рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.02. 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 5 400 грн., 16 740 грн. - 5 відсотків від суми заборгованості за кожну прострочену добу, а всього 22 140 грн.

Відповідно до умов договору, у разі затримки повернення боргу, відповідач повинна сплатити 5 процентів від суми заборгованості за кожну, прострочену добу.

До 10.04. 2013 року вказане рішення суду про стягнення з відповідачки боргу у розмірі 22 140 грн. не було виконано і тому вона була знову змушена звертатися до суду про стягнення з відповідачки додатково 5 процентів за кожну прострочену добу.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 109 890 грн. ( з 27.02. 2012 року по 10.04. 2013 року, з яких - 5 400 грн. сума основного боргу; 270 грн. - 5 % від суми боргу, 407 днів х 270 грн. = 109 890 грн.)

Однак, ці рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя не виконані і до цього часу.

На підставі вище викладеного вона звертається до суду з вимогою стягнення 5 процентів від суми боргу за кожну прострочену добу до 01 квітня 2016 року.

ОСОБА_4 боргу 5 400 грн. : 100 х 5 = 270 грн. ( 5 процентів від суми боргу). 3 01 квітня 2013 року по 01 квітня 2016 - 1096 днів.

270 грн. х 1096 днів = 295 920 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно ст.611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обвязки відповідно до договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності з його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Стаття 625 ЦК України не обмежує право кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобовязання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Отже, чинне законодавство не повязує припинення зобовязання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобовязань та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, враховуючи вимоги ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати, понесені позивачем по сплаті судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,611,612,631,1047-1049 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212-214,215,224,226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_5 Іванівни задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ОСОБА_4 у розмірі 295920, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 2959, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя: ОСОБА_6