Постанова № 61095344, 05.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2580/16-п Головуючий у І інстанції Купрієнко С. І.Провадження № 33/780/535/16 Доповідач у 2 інстанції НагорнийКатегорія 147 05.09.2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Нагорний А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 липня 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 - притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності і відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що він 04 липня 2016 року о 06 год. 37 хв. на 27 км а/д Київ-Вишгород, керував автомобілем Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Згідно постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2016 року, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення прав керування транспортними засобами строком на 2 роки

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що постанова є незаконною в частині обрання міри покарання, що санкція статті, за якою його піддано адміністративному стягненню передбачає покарання як у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами так і альтернативне покарання у вигляді адміністративного арешту. Також, на думку скаржнику, суд не врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, і не вмотивував у своєму рішенні чому саме обрав покарання найбільш тяжкий вид стягнення.

Скаржник просить рішення суду змінити в частині призначення адміністративного стягнення, замінивши позбавлення його права керування транспортними засобами на адміністративний арешт строком на 10 діб.

Скаржник в судове засідання не зявився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відбувся 20 липня 2016 року за участі ОСОБА_2, який свою вину визнав.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення, оскільки його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, тестом на стан алкогольного сп'яніння .

Крім того, в матеріалах справи міститься картка обліку адміністративних правопорушень, з якої вбачається, що ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив аналогічне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням того, що ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.2.5 ПДР України, повторно, протягом року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, суд не знаходить підстав для скасування чи зміни постанови.

Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 липня 2016 року, щодо нього - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Нагорний