Рішення № 61094974, 01.06.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/57/16-ц

Провадження № 2/368/116/16

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"01" червня 2016 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюта Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що 29.08.2014 року ОСОБА_3 надав відповідачу позику в розмірі 3000 грн. які відповідач зобов'язалась повернути 29.12.2014 року і сплатити проценти за користування позикою в розмірі 10% щомісяця від суми позики. Але вказаних зобов'язань не виконано.

Позикодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадщину прийняла позивачка, як спадкоємець 1 черги за законом, подавши заяву нотаріусу протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Але відповідач не сплатив позивачу вказаних спадкових коштів, що належали спадкодавцю, а тому просить суд стягнути вказані кошти.

В судовому засіданні представник позивача збільшила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 29.08.2014 року в розмірі 9155 грн. яка складається з : 3000 грн. - сума на повернення позики, 4800 грн. - проценти за користування позикою, 85 грн. - три проценти річних за користування чужими грошщима, 1270 грн. - інфляційні втрати за час прострочення сплати, та 487,20 грн. судового збору, а всього 9642,2 грн.

Також представник позивача підтримала вимоги визнати за позивачем в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договорами позики.

Відповідач в судове засідання не з»явився, в газеті "Час Київщини" від 20.05.2016 року було поміщено оголошення про розгляд даної цивільної справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу згідно ст.110 ч.9 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих підстав.

Так в судовому засіданні встановлено, що 29 серпня 2014 року ОСОБА_3 було надано позику ОСОБА_2 в сумі 3000 грн. на чотири місяці, тобто кошти мали бути повернуті 29.12.2014 року. Проценти за користування позикою встановлені у розмірі 10 % щомісяця від суми позики, про що відповідач надав розписку від 29.08.2014 року.

Позикодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину єдиним спадкоємцем є його донька ОСОБА_4

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов»язаннях.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті особи, якій були заподіяні збитки в результаті невиконання договору, до складу спадщини входять право на відшкодування як реальних збитків, так і упущеної вигоди ( ст.. 22 ЦК України) До спадкоємців переходить і право вибору способу відшкодування.

Оскільки відповідач у строк до 29.12.2014 року та до моменту подання позову всієї суми боргу не повернув, то позивачка просить стягнути з відповідача борг у розмірі 3000 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 85 грн., інфляційні витрати у розмірі 1270 грн., проценти від позики у розмірі 374 грн. і судовий збір в сумі 487,20 грн.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.. 202 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник повинен повернути гроші в обумовлений договором позики термін.

Крім того, знаходження боргової розписки у позикодавця підтверджує факт неповернення позики боржником.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1049 ч.1 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1048 ч.1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Період нарахування процентів на суму заборгованості по договору від 29.08.2014 року, який просить позивач з 29.08.2014 року по 29.12.2015 року, становить 16 місяців і розмір процентів за 1 місяць становить 3000 грн. х 10% =300 грн., загальний розмір складає 300 х 16=4800 грн. Також за період з 29.08.2014 року по 10.12.2015 року, який просить позивач, розмір 3% річних за 346 днів від суми заборгованості становить 85 грн., а розмір інфляційних втрат за період який просить позивач з 30.12.2014 року по 10.12.2015 року становить 1270 грн., що підтверджується розрахунком відповідача.

Дане стверджується копіями розписки про отримання позики від 29.08.2014 року, свідоцтва про смерть, свідоцтва про спадщину.

Також відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача 551,20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 625 ч.1, 1048 ч.1, 1049 ч.1, ст.ст..1223 ч.1, 1261 ч.1, 1269 ч.1, 1270 ч.1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_4 право вимоги до ОСОБА_2 за договорами позики від 29.08.2014 року .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 29.08.2014 року в розмірі 9155 грн. яка складається з : 3000 грн. - сума на повернення позики, 4800 грн. - проценти за користування позикою, 85 грн. - три проценти річних від простроченої суми, 1270 грн. - інфляційні втрати за час прострочення сплати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 551,20 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з часу одержання його копії.

ССуддя:Т. Є. Іванюта