Справа № 158/1493/16-а
Провадження № 2-а/0158/44/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
31 серпня 2016 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді - Костюкевича О.К.
секретаря - Оніщук Н.Є.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління боротьби з митними порушеннями Мірошниченка Михайла Івановича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України - начальника управління боротьби з митними порушеннями Мірошниченка Михайла Івановича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Позов мотивує тим, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними порушеннями Мірошниченка М.В. від 01.07.2016 року №2190/2090/16 його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 469, ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 24 504, 30 грн. Підставою притягнення його до відповідальності слугувало те, що 17.07.2014 року ним через митний пост «Рава-Руська» згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ №205000000/2014/923609 від 16.07.2014 року було ввезено на митну територію України товар, що перебуває під митним контролем: вантажний автомобіль марки «OPEL VIVARO» д.р.н. UM04028, кузов номер WOLF7BHB67V605833, 2006 року випуску. У відповідальності до митної декларації він зобов'язувався доставити цей товар до Ягодинської митниці Міндоходів в термін до 27.07.2014 року. Однак автомобіль у Ягодинську митницю Міндоходів не надходив.
Ще 11.09.2014 року Львівською митницею Міндоходів було складено протокол про порушення митних правил №2022/2090014 та винесено постанову від 24.10.2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469, ч. 3 ст. 470 МК України за теж порушення, описане вище, накладено стягнення у виді штрафу, який він одразу і сплатив.
В подальшому в рамках операції «Рубіж-2015» на вимогу листа №8606/7/99-99-24-02-01-17 від 12.03.2016 року Львівською митницею ДФС проведено перевірку фактів не доставок товарів до митниць призначення. Згідно інформації УОМК ВКПК Львівської митниці ДФС вантажний автомобіль марки «OPEL VIVARO» д.р.н. UM04028, кузов номер WOLF7BHB67V605833. 2006 року випуску, який у відповідності до митної декларації типу №205000000/2014/923609 від 16.07.2014 року мав бути доставлений мною до Волинської митниці ДФС станом на даний час недоставлений.
При цьому у мотивувальній частині постанови від 24.10.2014 року №2022/20900/14 міститься посилання на його письмове пояснення від 11.09.2014 року про передачу автомобіля та документів на нього представникам Приватного підприємства «Злата п'ять», яке було зазначене одержувачем у митній декларації. Таким чином він ще у 2014 році пояснював представникам митного органу, що виступив лише перевізником автомобіля через кордон до підприємства утримувача. За несвоєчасне вивезення автомобіля з митної території України він вже сплатив штраф згідно постанови про ПМП від 24.10.2014 року №2022/20900/14 в розмірі 8 500 грн. оскільки не виконав цього обов'язку згідно митної декларації. Тобто за одне і теж правопорушення його двічі притягнули до відповідальності, крім того, про наявність в його діях правопорушення відповідачу було відомо ще у 2014 році, а тому сплив строк притягнення його відповідальності.
Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митної ДФС - начальника управління боротьби з митними порушеннями Мірошниченка М.І. від 01.07.2016 року про порушення митних правил №2190/20900/16.
Відповідачем було подано заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого просять в задоволення позову відмовити, оскільки в діях ОСОБА_2 наявний склад правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 269, ст. 485 МК України, так як 17.07.2014 року останнім через пункт пропуску митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС згідно митної декларації було ввезено товар, що перебуває під митним контролем - вантажний автомобіль. ОСОБА_2 зобов'язався доставити його до Ягодинської митниці Міндоходів в термін до 27.07.2014 року, однак цього не зробив. Факт недоставляння товару на митницю було виявлено 12-15 березня 2016 року, тому стягнення накладено в межах строку, протягом якого відповідно до ст. 467 МК України може бути накладено стягнення. Підстав для скасування постанови немає.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, суду показав, що про факт недоставляння позивачем товару, який перебував під митним контролем, відповідачу було достеменно відомо ще у 2014 році, оскільки за даним же фактом позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явився, хоча були належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з протоколом про порушення митних правил № 2022/20900/14 від 11.09.2014 року ОСОБА_2 17.07.2014 року згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ № 205000000/2014/9523609 від 16.07.2014 року ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів товар: вантажний автомобіль марки «Опель», модель «Віваро», 2006 року виготовлення,зобов'язався доставити вказаний товар у Ягодинську митницю Мінходів в термін до 27.07.2014 року (а.с. 5-6). Постановою в справі про порушення митних правил № 2022/20900/14 від 24.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469 та ч. 3 ст. 470 МК України, накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень (а.с. 7-9). 14.05.2015 року ОСОБА_2 сплачено штраф (а.с. 10).
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 2190/20900/16 від 06.06.2016 року (а.с. 12-16) ОСОБА_2 17.07.2014 року згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ № 205000000/2014/9523609 від 16.07.2014 року ввезено на митну територію України через пункт пропуску митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів товар: вантажний автомобіль марки «Опель», модель «Віваро», 2006 року виготовлення,зобов'язався доставити вказаний товар у Ягодинську митницю Мінходів в термін до 27.07.2014 року. Однак цього не зробив. Постановою у справі про порушення митних правил № 2190/20900/16 від 01.07.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 469, ст. 485 МК України, накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків від сплаченої суми митних платежів на суму 24504 грн. 30 коп. (а.с.17-18).
Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, в тому числі за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Також суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що у справах про порушення митних правил, передбачених статтями 469, 477-481, 485 МК України стягнення може бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень, оскільки вони не ґрунтуються на законі, ці твердження вирвані з контексту частини першої статті 467 МК України, без логічного зв'язку всього змісту цієї частини статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Таким чином, визначальним фактором можливості накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень, є триваючий характер порушення митних правил, у тому числі передбачених статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, а не сам факт вчинення порушень, передбачених цими статтями.
Тобто, як вбачається із матеріалів справи, зокрема адміністративних справ про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил за 2014 та 2016 роки - стягнення накладено за тим же фактом як у 2014, так і у 2016 році. Крім того, про факт правопорушення відповідачу було відомо чи повинно було бути відомо у 2014 році, так як порушником ОСОБА_2 як 11.09.2014 року, так і 27.04.2016 року було надано аналогічні письмові пояснення за вказаним вище фактом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче, що також відповідає позиції, викладеній в ухвалі Вищого Адміністративного суду України від 09.06.2016 року у справі К/800/52748/15.
Діяння особи, яке полягає у не доставленні в термін до 27 липня 2014 року включно вищевказаного товару (транспортного засобу), є закінченим в останню добу десятиденного строку встановленого для його доставлення до Ягодинської митниці Міндоходів. Дане правопорушення не є триваючим, а тому початок строку для притягнення ОСОБА_2В до адміністративної відповідальності в цій справі слід рахувати з дня його вчинення, тобто з 28 липня 2014 року.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 522 Митного кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477- 481, 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.
Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи (ст. 525 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, давши належну оцінку доводам сторін, суд приходить до висновку про порушення права позивача ОСОБА_2 на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, яке підлягає захисту шляхом скасування постанови № 002190/20900/16 від 01 липня 2016 року.
На підставі ст. ст. 293, 467, 485, 531 Митного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 41, 71, 128, 159, 163, 167 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Постанову в справі про порушенням митних правил № 2190/20900/16 від 01.07.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469, ст. 485 Митного кодексу України - скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469, ст. 485 Митного кодексу України - закрити.
Стягнути із Львівської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К.Костюкевич
Судове рішення № 61093860, Ківерцівський районний суд Волинської області було прийнято 31.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 158/1493/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: