Рішення № 61086415, 31.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/7366/15-ц Головуючий суддя І інстанції Сугачова О. О.

Провадження № 22-ц/790/4449/16 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: -Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря : Баранкової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Московського районного суду м.Харкова від 11 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом,яким просить стягнути з останніх солідарно на свою користь заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 08.08.2008 року в розмірі 383733,75 доларів США, що становить еквівалент 8997602,86грн. разом із судовими витратами.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між позивачем та ОСОБА_3 08.08.2008 року укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав від банка кредит у розмірі 127034,18 доларів США на придбання нерухомості, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.08.2028р. Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконує. Загальна сума заборгованості станом на 07.04.2015р. перед позивачем становить 383733,75 доларів США, що за курсом НБУ становить 8997602,86грн. Оскільки ОСОБА_3 на час отримання кредиту та на сьогоднішній час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 і кредитні кошти використані на потреби сім'ї, вважає, що стягнення заборгованості повинно бути здійснено солідарно з подружжя.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову і викладені в ньому обставини, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 з вимогами позову не погодився повністю, зазначивши, що заборгованості перед банком не має, так як звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою про день та час розгляду справи належним чином.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 11 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ПАТ КБ «Приватбанк» в апеляційнійскарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідачів судові витрати. Послалася на те, що рішення незаконне, необгрунтоване, що суд не повно з'ясував обставини, якімають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвалив рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На обґрунтування доводів скарги представник банку надав свій розрахунок суми заборгованості, який відповідно до ст. 303 ЦПК України був досліджений апеляційним судом з огляду на передбачений ч. 4 ст. 10 ЦПК України обов'язок суду про сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Судова колегія, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового засідання, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 08.08.2008 року укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 127034,18 доларів США на придбання нерухомості, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.08.2028р.

Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 06.04.2015 року позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його продажу ЗАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.113-116 ).

Із виписки ПАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 21.03.2012 року у зв'язку з продажем предмету іпотеки відбулося погашення за кредитним договором в сумі 39303,48 доларів США (а.с. 113).

За наявності виконаного рішення суду в частині продажу предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості, банк знову звернувся до суду із вимогами про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, при цьому, збільшивши суму заборгованості до 383733,75 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.04.2015р. становить 8997602,86грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: розрахунків з урахуванням тієї суми боргу, на погашення якої вже здійснено стягнення за рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 06.04.2010 року. Вказав, що із змісту позову, із наданих до нього документів взагалі не вбачається, що відбулося частково погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак при цьому районний суд всупереч вимог ст. 213 ЦПК України про законність і обґрунтованість рішення не взяв до уваги наданий представником банку під час розгляду справи витяг із виписки з рахунку ОСОБА_3 містить дані про те, що 21 березня 2012 року банк від нього отримав 39383,48 доларів США (а.с. 113), що було враховано у розрахунках заборгованості, який було надано банком на обґрунтування позову (а.с. 22-23). Для з'ясування, яким чином банк врахував цю суму у своєму розрахунку відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України районний суд повинний був сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і запропонувати банку надати відповідні уточнення, що всупереч вимог ст. 213 ЦПК України не було здійснено, тому колегія суддів в силу ч. 2 ст. 303 ЦПК України дослідила вищевказаний витяг з рахунку та наданий представником банку додатковий розрахунок суми позову, з яких вбачається, що із врахуванням звернення стягнення на іпотечне майно за 39303,48 дол. США, що відбулося на підставі Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 06.04.2010року, що призвело до погашення заборгованості за тілом кредиту, заборгованість ОСОБА_3 станом на 07.04.20015 року за умовами вищевказаного договору кредиту складається із наступного: заборгованість за відсотками - 73 828,17 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає еквівалент 1731086,02 грн.; заборгованість по комісії 24787,46 дол. США, що складає за офіційним курсом НБУ еквівалент 581203,97 грн.; заборгованість з пені - 4833556,28 грн., нарахування якої згідно до умовами п.п. 5.4, 5.5 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було виконане позичальником, а термін позовної давності по всіх цих вимогах складає 5 (п'ять) років (а.с. 10).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Згідно до ст.ст. 1050, 1054 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, що встановлено по цій справі, позивач набув право дострокового повернення всієї суми кредиту, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частина перша статті 550 ЦК України передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки після реалізації предмету іпотеки відповідач ОСОБА_3 повністю не погасив свої зобов'язання за договором кредиту, то він зобов'язаний сплатити вказану у додаткових розрахунках представника банку, які є обґрунтованими і відповідають умовам договору кредиту та виписці банка по рахунку основного боржника, тому колегія суддів погоджується із цим розрахунком і вважає, що позов банку підлягає задоволенню частково, у вищезазначених розмірах.

Обґрунтовуючи солідарну відповідальність за цей борг ОСОБА_4 банк у доводах позову послався на те, що основний боржник - позичальник ОСОБА_3 перебуває з нею у шлюбі, отримані кредитні кошти використані на потреби сім'ї, а тому відповідно до ст. 65 СК України договір кредиту створює обов'язки й для ОСОБА_4

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 61, ч. 2 ст. 73 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктами сумісної власності подружжя; стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використане на її потреби.

Однак заявлені банком вимоги про стягнення заборгованості не є передбаченим вказаними нормами ЦК України стягненням на спільне майно подружжя, банк не надав доказів про наявність у відповідача ОСОБА_4 солідарного обов'язку по сплаті заборгованості за вищевказаним договором кредиту і тому у задоволенні заявлених до неї вимог необхідно відмовити.

Таким чином, оскільки районний суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; порушив норми матеріального права, то з передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підстав рішення районного суду підлягає скасуванню, із ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 рокускасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково. Стягнути на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту: за відсотками в сумі 73828,17 доларів США, що складає за курсом НБУ 1731086,02 грн.; по комісії - 24787,46 доларів США, що за курсом НБУ складає еквівалент 581203,97 гривень.; пеню у сумі 4833556,28 грн.

В іншій частині у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок відшкодування судових витрат 3654,00 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: