Вирок № 61085162, 06.09.2016, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/560/16-к

провадження № 1-кп/620/56/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2016 року Зачепилівський районний суд Харківської області

в складі : головуючого судді Яценко Є.І.,

при секретарі Гагаріній С.А.,

з участю:

прокурора Ятло Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Зачепилівського районного суду Харківської області обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні № 12016220290000124 від 08.06.2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючої, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.. 89 КК України не судимої,

в скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 01.06.2016 року, близько 12.00 год., перебуваючи у власній квартирі, розташованій за адресою: с. Нагірне, вул.. Бречко, 12/5, Зачепилівського району Харківської області, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і181», який належить ОСОБА_2 та в якому знаходились сім карти операторів мобільного «МТС» вартістю 50 грн. та «Лайф» вартістю 30 грн. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3312 від 26.07.2016 року вартість викраденого мобільного телефону складає 266 грн. Відповідно до довідки ПП «ОСОБА_3А.» вартість сім карт мобільних операторів «МТС» та «Лайф» складає 80 грн. Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважала необхідними для завершення злочину до кінця, остання з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 346 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.

12 серпня 2016 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч.1 ст.185 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин та узгодженого покарання, яке повинна нести ОСОБА_1, а саме: у вигляді 180 годин громадських робіт. В угоді про примирення зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання.

Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної 12 серпня 2016 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та пояснила, що їй цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачена повідомила про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити їй узгоджене покарання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Зачепилівського відділу ОСОБА_4 вказала, що не заперечує проти затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України віднесене до категорії середньої тяжкості та відповідно до п.3 ч.1 ст. 477 КПК України віднесене до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення та повністю відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.

На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченій ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання.

По справі є судові витрати повязані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в розмірі 263,88 грн., які необхідно стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 12 серпня 2016 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12016220290000124 від 08.06.2016 року.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 180 годин громадських робіт за її місцем проживання.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 263,88 грн. (двісті шістдесят три грн.. 88 коп.), які перерахувати на рахунок УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова: код ЄДРПОУ 37999680, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і181» та сім картки мобільних операторів «МТС» та «Лайф», які знаходяться під розпискою у ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили залишити останньому як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко