Рішення № 61082453, 31.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2016 р.Справа № 916/1621/16

за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Енергетичне обєднання „Проект монтаж наладка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Одеській області

про стягнення 43 452 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 01/11-1322 від 31.12.2015р.

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Суть спору: КП „Теплопостачання міста Одеси звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „Енергетичне обєднання „Проект монтаж наладка збитків в сумі 43 452 грн., які виникли внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних робіт.

Позовні вимоги ґрунтуються на висновках Державної фінансової інспекції в Одеській області, викладених в акті №810-16/20 від 05.11.2015р. „Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності КП „Теплопостачання міста Одеси за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р..

17.06.2016р. господарським судом Одеської області порушено провадження у справі №916/1621/16 та участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну фінансову інспекцію в Одеській області.

У відзиві на позов від 04.07.2016р. за вх.№16522/16 відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що на підставі договору №ТГО-335/14 від 08.08.2014р. відповідач виконав роботи по проектуванню, які за актом від 13.01.2015р. передав позивачу, без будь-яких зауважень з боку позивача щодо обсягів, вартості та якості робіт. Вартість робіт, що виконуються відповідачем встановлена умовами договору, а відповідно до ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Також відповідач посилається на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення зобовязання; 2) збитки; 3) причинний звязок між порушенням зобовязання та збитками; 4) вина. В даному випадку в діях відповідача відсутнє правопорушення, що унеможливлює покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Подібна правова позиція наведена Верховним Судом України в постанові від 02.07.2012р. у справі №5006/18/13/2012. Окрім того, відповідач посилається на те, що акт ревізії не є належним доказом порушення відповідачем зобовязань за договором та спричинення збитків позивачу, оскільки такий акт не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні вимог ч.4 ст.853 ЦК України.

У заяві від 15.07.2016р. за вх.№17744/16 відповідачем наведений перелік справ, які містять таку саму позицію відносно спору, що наведені відповідачем у відзиві на позов.

У заяві від 12.08.2016р. за вх.№19885/15 позивач просить суд розглядати справу за відсутністю позивача у судових засіданнях.

У поясненнях від 10.08.2016р. за вх.№19796/16 третя особа просить задовольнити позовну заяву, з посиланням при цьому на те, що під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача виявлено завищення вартості виконаних робіт, яке виникло внаслідок порушення п.2 Методичних рекомендацій з формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказом Держбуду України від 29.03.2002р. №64, а саме за рахунок повторного застосування в кошторисах ф.3 П позиції „Моніторинг цін матеріалів і обладнання, оскільки всі договори на виготовлення проектно кошторисної документації укладені у серпні 2014 року, тому у випадку, якщо договори були укладені в різні місяці (періоди), тоді витрати на моніторинг цін матеріалів і обладнання мали б вважатися обґрунтованими. З підстав того, що по договору №ТГО-335/14 виконувалось лише коригування кошторисної частини проекту, витрати на збір, узагальнення, аналіз вихідних даних і матеріалів на технологічну і будівельну частину є безпідставними, що є порушенням п.6.4. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та п.2.1 ДСТУ Б Д.1.-7:2013.

Під час розгляду справи судом продовжений строк вирішення спору на 15 днів у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача, про що 10.08.2016р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.07.2016р.

Клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням представника третьої особи на лікарняному за вх.№21102/16 від 30.08.2016р. відхилено господарським судом, оскільки 31.08.2016р. закінчується строк вирішення спору, який встановлений вимогами ст.69 ГПК України та продовжений ухвалою суду від 10.08.2016р. на 15 днів, а в силу вимог ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Окрім того, з огляду на письмові та усні пояснення, які надані представником третьої особи під час розгляду справи, відсутність представника третьої особи у судовому засіданні 31.08.2016р. не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

08.08.2014р. між КП „ТМО (замовник) та ТОВ „ЕО „ПМН (виконавець) укладений договір №ТГО-335/14 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації, згідно з яким виконавець зобовязується виконати роботи по проектуванню „Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Канатна (від ТК2с41 до ТК 2с48), відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-7:2013 „Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектно документації на будівництво та згідно завдання на проектування, наданого Замовником (Додаток №1) у строки, визначені календарним планом (Додаток №2), а Замовник зобовязується прийняти та оплатити роботу згідно з умовами даного Договору (п.1.1 договору).

Результатом виконаних робіт, визначених в п.1.1. Договору, є проектно кошторисна документація ( надалі ПКД). Строк виконання робіт визначений у календарному плані. (п.п.1.2., 1.3. договору).

У розділі 2 договору встановлені умови щодо вартості робіт та порядку розрахунків, а саме встановлено, що загальна вартість робіт по договору визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток №3) та складає 133 768грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 22 294грн.) (п.2.1. договору). Після укладання договору замовник перераховує виконавцю авансовий платіж у розмірі 50% від узгодженої договірної ціни, що складає 66 884грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 11 147грн.) (п.2.2 договору). Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі акту виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання відповідного акту, шляхом перерахування грошових коштів (з урахуванням раніше сплаченого авансового платежу) на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставленого рахунку (п. 2.4. договору).

Відповідно до умов п.3.2.1., п.3.2.4. договору виконавець зобовязаний виконувати роботи згідно з вихідними даними для ПКД і відступати від них тільки за письмовою згодою замовника та провести експертизу ПКД в ДП „Укрдержбудекспертиза та надати позитивний висновок експертизи.

Згідно з умовами п. 5.1. договору виконавець відповідає за недоліки ПКД, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації обєкта, створеного на основі виконаної проектно кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у ПКД або в пошукових роботах, виконавець на вимогу замовника зобовязаний безоплатно переробити проектно кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки (п.5.2 договору).

Відповідно до умов п.10.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобовязань та відповідальності, передбачених умовами договору (п.10.2 договору).

Додатком №1 до договору є Завдання на проектування: коректування проектно-кошторисної документації по реконструкції теплотраси „Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Канатна (від ТК2с41 до ТК 2с48). Додатком №2 до договору є календарний план виробництва робіт по проектуванню. Додатком №3 до договору є Протокол погодження договірної ціни на роботи з проектування. Додатками №4, 4-1, 4-2 є кошториси на виконання робіт.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору позивач 08.08.2014р. оплатив відповідачу 104 400 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11953 від 08.08.2014р.

13.01.2015р. між сторонами підписаний Акт №1/12-14 ПМН здачі-приймання виконаних робіт (проектно-вишукувальної документації) за договором №ТГО-335/14 від 08.08.2014р., згідно з яким ПКД задовольняє умовам договору і належним чином оформлена, документацію передано за накладними №01-12/14 ПМН, до перерахування належить 29364 грн.

Тією ж датою позивач оплатив позивачу 29364 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15714 від 13.01.2015р. на суму 29 368 грн. (із врахуванням платіжного доручення №29 від 19.02.2015р. на повернення відповідачем зайво сплачених позивачем 4 грн.).

Окрім того, судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено планову ревізію фінансово господарської діяльності Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р.

За результатми цієї перевірки складений відповідний Акт №810-16/20 від 05.11.2015р. „Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р., в якому виявлено, зокрема, безпідставне завищення вартості проектних робіт по договору №ТГО-335/14 від 08.08.2014р., що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих державному бюджету.

Згідно з розрахунками №1-2 завищення вартості виконаних робіт за Договором №ТГО-335/14 від 08.08.2014р. становить 43 452 грн.

21.12.2015р. за вх. №01/10-1501 позивач одержав лист Держфінінспекції в Одеській області з вимогою усунення порушень законодавства та 24.12.2015р. звернувся до відповідача з претензією №02/01-01-864 щодо сплати надмірно виплачених коштів.

У відповіді на претензію від 12.01.2016р. за вих.№17/01-16ТГО ТОВ відповідач відмовив позивачу в її задоволенні, з посиланням при цьому на те, що роботи з проектування виконані фахівцями, які є сертифікованими Атестаційною архітектурно будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проектна документація пройшла експертизу у ДП „Укрдержбудекспертиза.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Як вище встановлено господарським судом, предметом позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси є стягнення з відповідача збитків, які виникли внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних робіт з проектування.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У ст. 623 ЦК України також встановлено, що боржник. Який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Отже, зі змісту вищенаведених вимог чинного законодавства вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобовязання; 2) збитки; 3) причинний звязок між порушенням зобовязання та збитками; 4) вина.

Відсутність хоч б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобовязань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено господарським судом, зобовязання відповідача з виконання робіт по проектуванню виникло на підставі укладеного з позивачем договору на виконання робіт, умовами якого в т.ч. встановлена загальна вартість робіт, що виконуються відповідачем в сумі 133768 грн., порядок і строки виконання робіт відповідачем, порядок здавання приймання робіт, їх оплата.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Водночас вище встановлені обставини справи свідчать, що роботи по проектуванню виконані відповідачем належним чином і в повному обсязі, прийняті та оплачені позивачем, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання передачі робіт та платіжними дорученнями на оплату вартості виконаних відповідачем робіт, які в силу вимог ст.33,34 ГПК України є належними доказами виконання договірних зобовязань.

Більш того, на виконання умов п.3.2.4. відповідачем проведено експертизу розробленої ПКД в ДП „Укрдержбудекспертиза та одержано експертний висновок кошторисної частини проектної документації, який затверджений філією ДП „Укрдержбудекспертиза в Одеській області 04.12.2014р.

Відповідно до п.п.6,7 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, який затверджений постановою КМУ від 11.05.2011р. №560 метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті. Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертною організацією державної форми власності.

Таким чином позивачем не доведено суду порушення зобовязання відповідачем, наявності збитків, причинного звязку між порушенням зобовязання відповідачем та збитками та вини відповідача, а тому господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Акт №810-16/20 від 05.11.2015р., який складений Державною фінансовою інспекцією в Одеській області за наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, та в якому встановлено завищення відповідачем вартості виконаних робіт, не приймається до уваги в якості належного і допустимого доказу порушення відповідачем своїх зобовязань та наявності збитків, з наступних мотивів.

У п.3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок) зазначено, що акт ревізії це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Згідно з п.50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Частина 2 ст.15 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачає, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно з ч.7 ст.10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право, в тому числі, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Отже, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Водночас виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати. Тим більш, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, вставлених договором або законом. Згідно з ч.3 ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

На підставі ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити Комунальному підприємству „Теплопостачання міста Одеси у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 05 вересня 2016 р.

Суддя Г.Є. Смелянець