Рішення № 61080804, 06.09.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. Справа № 926/1845/14За позовом Малого приватного підприємства «Реванш», м. Чернівці

до Управління освіти Чернівецької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чернівецька міська рада

про стягнення заборгованості в сумі 264889,00 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (дов. від 07.06.16р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 представник (дов. № 2092 від 17.12.15р.)

Від третьої особи: ОСОБА_3 представник (дов. № 01/02-18/3224 від 08.12.15р.), ОСОБА_4 представник (дов. № 01/02-18/2228 від 19.08.16р.)

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_3 приватне підприємство «Реванш» 15.12.2014 року звернулося з позовом до управління освіти Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 264889,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на основі усної домовленості з управлінням освіти Чернівецької міської ради та терміновою необхідністю виконання робіт на протязі червня-вересня 2009 року МПП «Реванш» виконав ремонтно-будівельні роботи в Санаторному дошкільному навчальному закладі №34. Внаслідок чого був складений акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2009 року. Загальна вартість підрядних робіт становить 264889,00 грн. Проте, відповідач виконані роботи не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою від 17.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.01.2015 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що між сторонами не було укладено договору підряду, не було домовленостей щодо проведення робіт, сторонами не погоджено ціну робіт, також позивачем не надано проектно-кошторисну документацію та будь-яких документів, що він виконував ремонтні роботи в 2009 році, які просить оплатити, акт підписаний не уповноваженими представниками, крім того він підписаний лише у серпні 2014 року, отже позивачем пропущено строк позовної давності.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У відповідності до розпорядження № 16/15 від 27.02.2015 року щодо повторного автоматичного розподілу справи у звязку з перебуванням судді Миронюка С.О. у щорічній відпустці дану справу передано на розгляд судді Паскаря А.Д.

Ухвалою від 17.03.2015 року (суддя Паскарь А.Д.) провадження у справі було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Західно-Українському експертно-консультативному центру м. Чернівці. На розгляд експерту поставлено наступні питання: 1. Чи відповідає обсяг будівельних робіт, а саме капітальний ремонт приміщень держаного навчального закладу № 34 м. Чернівці в червні-вересні 2009 р., зазначених в акті приймання виконаних робіт від 04.08.2014 р. та акті приймання виконаних робіт за вересень 2009р. форми № КБ-2в, підписаного 08.08.2014р., фактично виконаним роботам? 2. Чи відповідає кошторисна вартість будівельних робіт, а саме капітальний ремонт приміщень держаного навчального закладу № 34 м. Чернівці в червні-вересні 2009 р., зазначених в акті приймання виконаних робіт від 04.08.2014 р. та акті приймання виконаних робіт за вересень 2009 р. форми № КБ-2в підписаного 08.08.2014 р., фактично виконаним роботам?

08.06.2016 року до суду з експертної установи надійшов висновок № 656 судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 10.06.2016 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 23.06.2016 року.

Ухвалою суду від 26.06.2016 року відкладено розгляд справи на 07.07.2016 року.

У відповідності до розпорядження про повторний автоматичний розподіл справи №46/16 від 07.07.2016 року у звязку з перебуванням судді Паскаря А.Д. у щорічній відпустці дану справу передано на розгляд судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 07.07.2016 року відкладено розгляд справи на 19.07.2016 року.

Ухвалою суду від 19.07.2016 року Чернівецьку міську раду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи 22.08.2016 року.

22.08.2016 року представники третьої особи надали суду пояснення щодо позовних вимог у справі (вх. № 2457), в яких вважають позовні вимоги безпідставними, а тому просять в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази укладення договору підряду між позивачем та відповідачем. Крім того, зазначають, що кошти на фінансування таких робіт з міського бюджету не передбачались та відповідні фінансові зобовязання не реєструвалися органами державного казначейства, а висновок судової будівельно-технічної експертизи у даній справі до уваги брати не слід, оскільки експертиза проводилася за відсутності первинних документів, лише на підставі припущень.

22.08.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.2016 року.

06.09.2016 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в свою чергу підтримав свої заперечення та просив в задоволенні позову відмовити.

Представники третьої особи висловилися проти задоволення позову з мотивів, викладених в поясненні від 22.08.2016 року та від 05.09.2016 року.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

МПП «Реванш» на підставі усної домовленості з Управлінням освіти Чернівецької міської ради протягом червня-вересня 2009 року виконало ремонтно-будівельні роботи в Санаторному дошкільному навчальному закладі № 34.

Листами № 04 від 18.04.2011 року та № 06 від 15.06.2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням прийняти фізичні показники виконаних робіт, які проводилися в дитячих навчальних закладах м. Чернівці, зокрема, капітальний ремонт приміщень та системи опалення СДНЗ № 34, вартістю 299900 грн., який виконувався на основі усної домовленості між позивачем та відповідачем.

04.08.2014 року комісія у складі: завідувача ДНЗ № 34 ОСОБА_5, інженера енергетика управління освіти ОСОБА_6, начальника групи централізованого обслуговування управління освіти ОСОБА_7, директора МПП «Реванш» ОСОБА_8 склали акт про те, що в червні-вересні 2009 року в приміщеннях СДНЗ № 34 позивачем були проведенні ремонтно-будівельні роботи загальною вартістю 264889 грн.

08.08.2014 року позивачем було складено акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2009 року на загальну суму 264889 грн., який був скріплений печаткою позивача та СДНЗ № 34. При цьому, в акті зазначено підпис без прізвища, а також даний акт підписаний ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (14.08.2014р.).

29.10.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо оплати виконаних ремонтно-будівельних робіт.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач кошти в сумі 264889 грн. за виконані позивачем ремонтно-будівельні роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою статті 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2 ст.181 ГК України).

У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Отже, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до статті 853 ЦК України, замовник зобовязаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом виконаних робіт або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом може бути письмова претензія замовника, виклад його зауважень про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали.

Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, повинна відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Тобто, необхідно щоб результат роботи був придатний для встановленого договором використання, а в разі відсутності вказівок про це у договорі для звичайного такого роду робіт, при цьому протягом розумного строку.

Відповідно до статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Ціна - грошова сума, що підлягає сплаті за результати роботи підрядника. Ціна може встановлюватись у договорі у вигляді обумовленої сторонами грошової суми або містити способи її визначення.

В матеріалах справи відсутній договір, оскільки зі слів позивача він був укладений з відповідачем на основі усної домовленості.

Належних доказів звернення позивача до відповідача чи відповідача до позивача з пропозицією щодо укладення вказаного договору матеріали справи не містять, як і не містять доказів укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З документів, наявних в матеріалах справи, неможливо достовірно встановити хто в «усній домовленості» представляв інтереси відповідача та чи взагалі така особа була уповноважена представляти відповідача у відповідних відносинах в силу закону, на підставі установчих документів, довіреності або відповідного договору.

Також представник позивача в судовому засіданні заявив що йому невідомо з ким саме зі сторони відповідача велися перемовини щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в СДНЗ № 34.

За вказаних обставин суд не вбачає підстав дійти висновку щодо укладення договору підряду на підставі усної домовленості між сторонами спору та досягнення ними згоди з усіх істотних умов договору.

Підписання в серпні 2014 року акту приймання виконаних робіт за вересень 2009 року свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)»).

Однак, суд не вбачає підстав дійти висновку щодо укладення договору підряду між сторонами спору і у спрощений спосіб у зв'язку з наступним.

В матеріалах справи наявний акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень 2009 року, який підписаний позивачем 08.08.2014 року, завідувачем СДНЗ № 34 ОСОБА_5 інженером-енергетиком управління освіти ОСОБА_6 начальником групи централізованого обслуговування управління освіти ОСОБА_7

Проте, позивачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що вищезазначені особи були уповноважені відповідачем на підписання акту.

Відповідно до п. 3.1 посадової інструкції інженера-енергетика групи централізованого обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради інженер-енергетик має право представляти управління освіти міської ради за дорученням начальника управління в інших управлінських структурах з питань, що належать до його компетенції.

В матеріалах справи відсутнє доручення видане ОСОБА_6 на представлення інтересів управління освіти з прийняття виконаних будівельних робіт за вересень 2009р. в СДНЗ № 34.

Відповідно до п. 3.1 посадової інструкції начальника групи централізованого господарського обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради останній має право представляти управління освіти міської ради за дорученням начальника управління в інших управлінських структурах з питань, що належать до його компетенції.

В матеріалах справи відсутнє доручення видане ОСОБА_7 на представлення інтересів управління освіти з прийняття виконаних будівельних робіт за вересень 2009р. в СДНЗ № 34.

Згідно інофрмаційної довідки управління освіти від 23.08.2016 року за період з 01.01.2008р. по 23.08.2016р. завідуючій дошкільного навчального закладу № 34 м.Чернівці, начальнику групи централізованого обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради, інженеру-енергетику групи централізованого обслуговування управління освіти Чернівецької міської ради не видавалося довіреностей, доручень, не приймались накази, розпорядження, тощо, які б уповноважували зазначених посадовців приймати участь у роботі комісії з приймання будівельних обєктів, обєктів, що підлягають капітальному ремонту і здавання їх в експлуатацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що акт приймання виконаних робіт за вересень 2009 року не підписаний позивачем, матеріали справи не містять доказів надсилання вказаних актів на адресу позивача, як і будь-яких інших доказів звернення позивача до відповідача з пропозицією його підписати.

За відсутності доказів прийняття робіт відповідачем за вказаним актом відсутні підстави вважати укладення договору підряду між сторонами у спрощений спосіб, відповідно, і наявності у відповідача обов'язку оплатити визначені актом роботи.

Також сторонами не надано суду ні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), ні іншої погодженої проектно-кошторисної документації.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження того, що спірні роботи виконувались позивачем і виконувались саме за завданням (замовленням) позивача, кошти на фінансування таких робіт з міського бюджету не передбачались та відповідні фінансові зобовязання не реєструвалися органами Державного казначейства.

Щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи № 656, суд бере його до уваги, проте вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Висновком експерта встановлено деякі невідповідності між обсягами та вартістю фактично виконаних будівельних робіт з капітального ремонту приміщень державного навчального закладу № 34 м. Чернівці, які, як встановив експерт зі слів присутніх при проведенні обстеження, були проведені МПП «Реванш» в червні-вересні 2009 року, та зазначених в акті приймання виконаних робіт від 04.08.2014р. та акті приймання виконаних робіт за вересень 2009р. форми КБ-2в, підписаного 08.08.2014р., також експертом зазначено, що в звязку з ненаданням проектної документації на капітальний ремонт та ненаданням дозволу для використання в ході дослідження матеріалів інвентарної справи, експертиза проведена за результатами обмірів.

Таким чином, висновок експерта не дає змоги точно встановити ким і коли проводилися роботи, крім того експерт зазначає, що були проведені і інші роботи, які відсутні в акті.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Однак, всупереч вказаним вище приписам позивач не довів наявності договірних відносин з відповідачем, які породжують обовязок зі сплати коштів, а відтак відсутні підстави для стягнення заборгованості в сумі 264889,00 грн. з Управління освіти Чернівецької міської ради

Що ж стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За вимогами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на наведене та на переконання суду, позивачем не обґрунтовано належним чином ті обставини, які б могли бути підставою для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості в сумі 264889,00 грн. є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 06.09.2016 року

Суддя С.М.Гушилик