Постанова № 61080640, 30.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. Справа№ 910/12511/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Остапенка О.М.

Ткаченка Б.О.

в судове засідання з'явився представник скаржника: Гречана В.І., дов. б/н від 01.07.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/12511/16 (суддя Пасько М.В.)

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/12511/16 (суддя Пасько М.В.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про порушення справи про банкрутство з приєднаними до неї документами повернуто без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що до заяви про порушення справи про банкрутство не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки з заяви про порушення провадження у с праві та матеріалів доданих до неї вбачається, що у боржника відсутнє майно, яке необхідне для покриття судових витрат.

При цьому суд керувався ч ст.ст. 11, 15, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, а заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство повернути до суду першої інстанції для прийняття до провадження.

Апеляційна скарга мотивована неповним дослідженням обставин справи, оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано наявності у боржника дебіторської заборгованості, яка входить до активів підприємства та є достатньою для покриття судових витрат, крім того така позиція підтверджується судовими рішеннями судів перших інстанцій по іншим справам, які містяться в ЄДРСР під номерами 58625586, 58499267, 58576727, 58329450.

В судовому засіданні представник боржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її в повному обсязі, а оскаржувану ухвалу - скасувати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.

Статтею 16 Закону встановлено загальні вимоги до оформлення та змісту заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як передбачено ч. 1 ст. 95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Частиною 4 ст. 11 Закону встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Отже, нормами Закону встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону ) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

При зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник вказав про наявність у нього дебіторської заборгованості на суму 95 200,00 грн., тоді як його кредиторська заборгованість становить 58 949 300,00 грн. Обсягу активів боржника очевидно не достатньо для покриття судових витрат у справі про банкрутство, оскільки тільки лише винагорода арбітражного керуючого - ліквідатора відповідно до ст. 115 Закону про банкрутство складає не менше двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника.

Наведене дає підстави стверджувати про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" можливості у майбутній процедурі банкрутства покриття судових витрат, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку.

Відтак, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство.

Відповідна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду від 11.02.2015 у справі № 915/604/14, від 19.02.2015 у справі № 910/24553/14.

Таким чином, враховуючи вище наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" не відповідає змісту вимог, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим її повернення без розгляду є правомірним.

Колегія суддів не розглядає, як підставу для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/12511/16 посилання скаржника на судові рішеннями судів перших інстанцій по іншим справам, які містяться в ЄДРСР під номерами 58625586, 58499267, 58576727, 58329450, оскільки правова система України не припускає прецедентне правозастосування, а правова позиція, вміщена в зазначених судових рішеннях є лише думкою окремих судді. При цьому позиції Верховного Суду України зі спірного питання скаржником не надано

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/12511/16 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.М. Остапенко

Б.О. Ткаченко