Рішення № 61080615, 06.09.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2016 р. Справа № 926/2219/16

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м.Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1, м.Чернівці

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний пожежно-рятувальний загін управління ДСНС України в Чернівецькій області.

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5646,09 грн., пені 1497,63 грн. та трьох процентів річних 130,86 грн.

суддя Дутка В.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_2, довіреність від 11.12.2015р.

від відповідача не зявився

від третьої особи - не зявився

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5646,09 грн., пені 1497,63 грн. та трьох процентів річних 130,86 грн.

Позов обґрунтовується невиконанням зобовязань по оплаті орендної плати за період з 01 червня 2016р. по 07 липня 2016р. (включно) в сумі 5646,09 грн., пені в сумі 1497,63 грн. та 3% річних в сумі 130,86 грн. згідно договору оренди нерухомого майна № 336, укладеного 30.08.2011р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 15.08.2016р.

Ухвалою від 15.08.2016р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний пожежно-рятувальний загін управління ДСНС України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 3-Б), розгляд справи відкладено на 06.09.2016р.

У судовому засіданні 06.09.2016р. представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача, третьої особи у судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та місце слухання справи.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не зявився, поштові конверти надіслані на його адресу: м.Чернівці, проспект Незалежності, 114/90 повернуті до господарського суду з відміткою за зазначеною адресою не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

30.08.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Управлінням МНС України в Чернівецькій області (балансоутримувач) укладено договір оренди №336 нерухомого майна. Майно, що було передане за договором, у звязку з неодноразовою реорганізацією балансоутримувача станом на день подання позову перебуває на балансі Державного пожежно-рятувального загону управління ДСНС України в Чернівецькій області відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.08.2013 № 550.

Частиною 1 статті 759 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Законом України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ Про оренду державного та комунального майна (надалі Закон) встановлено особливості укладення, виконання та припинення договорів оренди державно та комунального майна. Отже, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення ЦК України з урахуванням спеціальних норм ГК України та Закону.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом. Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 5 Закону.

На виконання пункту 1.1 договору Орендодавець (позивач) передав, а Орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування будівлю мийки для автомобілів (літ. Г) (реєстровий номер 24550113.2.ЮПНЧЧМ158), площею 162,1 кв.м., розміщену за адресою вул. Авангардна, 7, м. Чернівці.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування (миття) автомобілів.

Згідно пункту 2.1. договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна, який підписується балансоутримувачем та відповідачем за участю позивача.

Частиною 1 статті 795 ЦК України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженого Кабінетом міністрів України і становить без ПДВ за базовий (липень 2011) місяць розрахунку 3750,76 грн. Орендна плата за перший місяць оренди серпень визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень місяць. Відповідно до пункту 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Згідно пункту 3.5. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувача у співвідношенні (50% на 50%) не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Розділом 5 договору встановлено обовязки відповідача, якими зокрема встановлено, що останній повинен своєчасно і повній мірі сплачувати орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (п. 5.3. договору); щомісячно надавати позивачеві та третій особі у строк до 15 числа, наступного за звітним інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та третій особі) (п. 5.8. договору).

Частиною 3 статті 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.06.2016р. стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області заборгованість в сумі 22055,67 грн. за період з грудня 2015р. по травень 2016р., розірвано договір оренди нерухомого майна №336 від 30.08.2011р.

07.07.2016р. згідно акту приймання-передавання Орендарем передано, а Балансоутримувачем прийнято будівлю мийки для автомовілів літ. Г) (реєстровий номер 24550113.2.ЮПНЧЧМ158), площею 162,1 кв.м., розміщену за адресою вул. Авангардна, 7, м. Чернівці.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач передбачені договором зобовязання виконував неналежним чином, сплачував орендну плату до Державного бюджету України несвоєчасно та не в повному розмірі, внаслідок чого заборгував суму позову за період з 01 червня 2016р. по 07 липня 2016р. у розмірі 5646,09 грн.

Відповідно до пункту 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з відповідача до державного бюджету та третій особі у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Тому пеня у розмірі 1497,63 грн. позивачем нарахована правомірно.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, позивач також нарахував відповідачу три проценти річних за період з 01.06.2016р. по 20.07.2016р. у розмірі 130,86 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені та трьох процентів річних та визнано їх обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів суду неналежне виконання відповідачем умов договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти в порядку ст. 49 ГПК України на відповідача, в звязку з задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (м. Чернівці, 22080200 код ЄДРПОУ 37978173, МФО 856135, р/р 31116093700002) заборгованість з орендної плати в сумі 5646,09 грн., пеню у розмірі 1497,63 грн. та три проценти річних у розмірі 130,86 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21-А; код 21432643, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; р/р 35214055008539) 1378,00 грн. судового збору.

Суддя В.В.Дутка