Рішення № 61080537, 29.08.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2016 р.Справа № 921/375/16-г/16Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с.Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область,48236.

Позивача: не з'явився.

Відповідача: Представник ОСОБА_1, довіреність № без номера від 01.06.2015р.

Cуть справи.

Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" с.Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область заборгованості за договором №б/н від 22.05.2013 р. в розмірі 3 000 000 грн., з яких: 1 499 993 грн. 10 коп. - заборгованість за кредитом, 1 500 006 грн. 90 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

29.08.2016 року від позивача поступив ОСОБА_2 № без номера від 26.08.2016р. (надійшов електронною поштою), в якому позивач просить суд у зв'язку з відпусткою представника розгляд даної справи відкласти на іншу дату.

ОСОБА_2 № без номера від 26.08.2016р. не містить електронного цифрового підпису.

Згідно п.1.5.16 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (далі - Інструкція) - "надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом."

А тому суд, відповідно до п.1.5.17 Інструкції, не приймає вищезазначений ОСОБА_2 та викладене в ньому клопотання позивача до уваги, оскільки документи, які отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. Крім того, відповідно до ч.2 п.1.5.17 Інструкції, у разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі, проте такий від позивача, станом на день розгляду справи, на адресу господарського суду не надійшов.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовна заява № без номера від 06.06.2016 року (вх. № 415 від 30.06.2016 року) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"надійшла до господарського суду Тернопільської області 30.06.2016 року.

А, відтак, строк вирішення спору по даній справі закінчується 30.08.2016 року, однак від сторін жодних клопотань про продовження строку розгляду справи не надходило.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечив.

19.08.2016 року від відповідача надійшло Клопотання № без номера від 19.08.2016 року (вх. № 15257 від 19.08.2016 р.) про долучення документів до матеріалів справи.

В ході розгляду справи представнику відповідача розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

22.05.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" було підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається із даної Заяви, відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з даною анкетою складають Договір банківського обслуговування.

22.05.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" підписано Заяву на відкриття рахунку, на підставі якої йому було відкрито поточний рахунок № 26045055101875 в гривнях .

Як зазначає позивач в позовній заяві, після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит.

Як визначається в п. п. 3.1.1.7.3 п. 3.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг" (редакція до 1.07.2014 року) банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі "Гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт- платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача в сумі і в дату, зазначені при створені заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Згідно п. п. 3.1.1.7.6.2 п. 3.1.1 "Умов і правил надання банківських послуг", якщо надання Послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит у розмірі, передбаченому в Заявці ( в межах встановленого ліміту шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання Банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов та правил надання кредиту.

У відповідності до п.п. 3.2.2.1 п. 3.2.2 "Умов і правил надання банківських послуг" Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів (надалі гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі кредит) надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24") шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648 з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці.

В п. п. 3.2.2.2. п. 3.2.2 "Умов і правил надання банківських послуг" визначається, зокрема, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом Заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш, ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Як визначається в п. 3.2.2.9.1 "Умов і правил надання банківських послуг" за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6..16, 2.3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2, 3.2.2.8.1 цього договору Клієнт сплачує відсотки і винагороди в розмірі, вказаному з Заявці.

Згідно п. 3.2.2.9.3 "Умов і правил надання банківських послуг" сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.9.1. 3.2.2.9.2 цього договору, здійснюється в дату списання відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, відмінну від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення відсотків, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

У відповідності до довідки № 08.7.0.0.0/160606162853 від 06.06.2016 року про розмір встановлених кредитних лімітів, наданих клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт:

- 10.01.2014 р. 1500000 грн;

- 04.08.2014 р. 1499993 грн. 10 коп.;

-27.08.2015 р. 0,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було подано Заявки в системі Internet Banking Приват 24 офіційний канал зв'язку між Банком та Клієнтом, відповідно до яких відповідач просив здійснити гарантовані платежі, а саме:

- Заявку № 1145 на гарантований платіж від 10.01.2014 року на суму 23628 грн. 77 коп (призначення платежу: за дизпаливо згідно рах. NСФ -002 від 10.01.2014 р. у сумі 19690 грн. 64 коп, ПДВ 20% - 134323 грн. 65 коп.);

- Заявку № 1165 на гарантований платіж від 23.01.2014 року на суму 805941 грн. 90 коп. (призначення платежу : за дизпаливо згідно рах. NСФ -0010 від 23.01.2014 р. у сумі 671618 грн. 25 коп, ПДВ 20% - 115675 грн. 20 коп.);

- Заявку № 1166 на гарантований платіж від 23.01.2014 року на суму 694051 грн. 20 коп. (призначення платежу : за дизпаливо згідно рах. NСФ -0011 від 23.01.2014 р. у сумі 578376 грн. , ПДВ 20% - 3938 грн. 13 коп.)

(належним чином засвідчені копії Заявок знаходяться в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання та своєчасно надавав кошти відповідачу для проведення Гарантованих платежів на загальну суму 1523621 грн. 87 коп. згідно поданих Заявок, що підтверджується:

-банківською випискою з 22.05.2013 р. по 06.06.2016 року по рах. № 20620055101218;

- меморіальним ордером № 1145 від 10.01.2014 р. на суму 23628 грн. 77 коп;

- меморіальним ордером № 1166 від 23.01.2014 р. на суму 694051 грн. 20 коп;

- меморіальним ордером № 1165 від 23.01.2014 р. на суму 805941 грн. 90 коп.

- розрахунком заборгованості за договором № б/н від 22.05.2013 р., укладеного між ПриватБанком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", станом на 03.06.2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив на погашення основної суми кредиту лише 23628 грн. 77 коп., що підтверджується меморіальним ордером від 15.01.2014 року № HSAV5BHH7W (призначення платежу: погашення по кредитному договору № б/н від 22.05.2013 р.).

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, а також як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та станом на 03.06.2016 року заборгованість відповідача за кредитом становить 1 499 993 грн. 10 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

14.07.2016 року від відповідача надійшов Відзив № без номера від 14.07.2016 року на позовну заяву , в якому зазначено, зокрема, наступне:

-у січні 2014 року відповідачем було отримано від позивача кошти у вигляді гарантованого платежу на загальну суму 1 523 621 грн. 87 коп.;

-15 січня 2014 року та 31 березня 2015 року кошти частково повернуто, а саме в сумі 23 628 грн. 77 коп. та 50 400 грн. відповідно, що підтверджується відповідними платіжними документами; таким чином сума неповернутого платежу становить 1 449 593 грн. 10 коп., а не 1 499 993 грн. 10 коп., як зазначено у позовній заяві;

- у позовній заяві позивач стверджує, що відповідач, подавши заявки на гарантований платіж, приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, з чим не можна погодитись враховуючи наступне:

- при поданні заявок на гарантований платіж відповідач дійсно ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, однак у них взагалі не було прописано умов щодо нарахування процентів за користування коштами, штрафних санкцій (в тому числі пені), строку (терміну) повернення коштів, відповідальності за несвоєчасне повернення коштів. З Умовами та правилами надання банківських послуг, копія яких знаходиться у матеріалах справи, відповідач взагалі не ознайомлювався, про що свідчить відсутність підпису уповноваженої особи відповідача під ними. Зміст Умов та правил надання банківських послуг, копія яких міститься у матеріалах справи суттєво відрізняється від Умов та правил надання банківських послуг, з якими фактично ознайомлювався відповідач при поданні заявок на гарантований платіж;

- враховуючи те, що строк (термін) повернення отриманих у Позивача коштів не визначений, сторони повинні керуватися частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

- вимогу в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач відповідачу не пред'являв, а відповідно позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом є безпідставними;

- у заявці на гарантований платіж сторони не погоджували строку повернення коштів, а наявність такого строку у копіях заявок на гарантований платіж, які долучені Позивачем, як додатки до позовної заяви, є явним доказом фальсифікації документів та не відповідає дійсності. Одним із доказів фальсифікації копій заявок на гарантований платіж є той факт, що при поданні у липні 2015 року аналогічної позовної заяви до ТОВ «АГРОФІРМА «ПОСТОЛІВСЬКА» з того ж предмету із цих же підстав (справа № 921/758/15-г/З, суддя - Боровець Я.Я.), позивач долучав копії цих самих заявок на гарантований платіж, однак у них не було зазначено строку повернення коштів;

- безпідставними є також позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом та пені, оскільки умови щодо їх нарахування сторони між собою не узгоджували, про що зазначено вище (відповідач не ознайомлювався з Умовами та правилами надання банківських послуг, копія яких долучена Позивачем до матеріалів справи та не підписував їх);

- акт звірки розрахунків між Відповідачем та Позивачем на суму 4 740 167,66 грн., копію якого Позивач направив до суду, як додаток до позовної заяви, відповідач не підписував.

- стверджує, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах;

- просить суд позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" по даній справі залишити без розгляду; у випадку незадоволення прохання щодо залишення позову без розгляду, відмовити ПАТ КБ "ПриватБанк" в задоволенні позовних вимог.

Суд критично оцінює твердження, викладені відповідачем у Відзиві № без номера від 14.07.2016 року на позовну заяву з огляду на наступне.

Відповідач стверджував у Відзиві, що ним 15 січня 2014 року та 31 березня 2015 року кошти частково повернуто, а саме в сумі 23 628 грн. 77 коп. та 50 400 грн. відповідно.

Однак, в копії платіжного доручення № HSAV5BHH7W від 15.01.2014 року на

суму 23628 грн. 77 коп, яку відповідач надав в якості доказу сплати суми боргу по кредиту, зазначено призначення платежу: погашення по кредитному договору №б/н від 10.01.2014.

Відтак, даний платіж (виходячи із призначення платежу) не стосується зобов'язань за договором № б/н від 22.05.2013 року, які є предметом спору по даній справі. Представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, чому в платіжному дорученні зазначено в призначенні платежу погашення по іншому кредитному договору.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено меморіальний ордер від 15.01.2014 року № HSAV5BHH7W (призначення платежу: погашення по кредитному договору № б/н від 22.05.2013 р.). Тобто, позивач зарахував суму 23628 грн 77 коп в погашення по кредитному договору № без номера від 22.05.2013 року.

Також відповідачем в якості доказу сплати основного боргу по кредиту подано копію платіжного чеку №31032015163317 від 31.03.2015 року на суму 50400 грн., в якому також зазначено суму залишку боргу за кредитом: 2250002 грн. 52 коп. Представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, щодо залишку боргу по кредиту в сумі 2250002 грн. 52 коп.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 22.05.2013 р. , укладеного між ПриватБанком та клієнтом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" станом на 03.06.2016 року, сума 50400 грн. зарахована позивачем в рахунок погашення боргу по пені, а не по основному боргу по кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума заборгованості по кредиту визначена позивачем вірно.

Суд також критично оцінює твердження відповідача про те, що останній не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, адже 22.05.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" було підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та як вбачається із даної Заяви, відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з даною анкетою складають Договір банківського обслуговування, а також зобов'язався виконувати зобов'язання, передбачені даними Умовами стосовно повернення наданих кредитних коштів.

Як визначається ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підписавши вказану Заяву, в порядку діючого законодавства відповідач дав згоду на ведення з позивачем документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних і інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах позивача - договорі банківського обслуговування.

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті банку www.pb.ua, Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк, що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011 р., керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Документи, розміщені на сайті банку - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ч.1 ст. 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.2 ст.633 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За таких умов за своєю правовою природою договір, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ПриватБанк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Вищого господарського суду України, викладеними у постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі № 15/5007/1293/12).

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26045055101875, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно з п. 3.18.1.16 Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

01.07.2014 р. "Умови та правила надання банківських послуг" були викладені в новій редакції.

Однак, відповідач, підписуючи 22.05.2013 року Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг погодився з даними Умовами та можливістю їх зміни, крім того, дані Умови є у вільному доступі для ознайомлення на офіційному сайті ПАТ КБ "Приватбанк", адреса якого вказана в Заяві: www.pb.ua.

Також відповідач звертав увагу суду на те, що в матеріалах справи № 921/758/15-г/3 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" про стягнення заборгованості в сумі 2 443 833 грн. 35 коп., залишеній судом без розгляду, позивачем додано заявку № 1145 на гарантований платіж від 10.01.2014 року, заявку № 1165 на гарантований платіж від 23.01.2014 року, Заявку № 1166 на гарантований платіж від 23.01.2014 року, в яких не було вказано строку повернення кредиту, а до матеріалів справи, що розглядається позивачем подано копії даних Заявок, в яких вказано такі строки.

Суд неодноразово зобов'язував позивача надати пояснення щодо розбіжностей щодо зазначення строку повернення в Заявках на гарантований платіж (додано до позовної заяви по справі №921/375/16-г/16) та не зазначення строку повернення кредиту в Заявках на гарантований платіж (додано до позовної заяви по справі №921/758/15-г/3), однак позивачем таких пояснень суду надано не було.

А, відтак, в силу існування зазначених розбіжностей (стосуються строку повернення кредиту), суд вважає, що строки повернення кредиту сторонами у Заявках не встановлені.

Суд також критично оцінює твердження відповідача про те, що строк (термін) повернення отриманих у позивача коштів не визначений; вимогу в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач відповідачу не пред'являв, а відповідно позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом є безпідставними суд не приймає до уваги, з огляду на таке.

Як визначається п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 року, з наступними змінами та доповненнями, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України; днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

У Постанові Верховного суду України від 13.04.2016 року у справі № 6-2988цс15 висловлено наступну правову позицію : "під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей; отже, загальний зміст поняття "повідомлення" передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей".

Позивач надав до позовної заяви копію Претензії №40110NER0S08B від 06.04.2015 року з вимогою до відповідача сплатити суму боргу по кредиту. Також на підтвердження направлення зазначеної претензії позивач надав копії опису вкладення від 10.04.2015 року, Списку № 1451 від 10.04.2015 р. згрупованих поштових відправлень, фіскального чеку № 7687 від 10.04.2015 року.

Однак вказана Претензія не підписана повноважним представником позивача, а, відтак, не береться судом до уваги.

03.08.2016 року відповідач звернувся до Тернопільської дирекції УДППЗ "Укрпошта" із Заявою № 03/08-2016/1 від 03.08.2016 р. з проханням надати інформацію (довідку) щодо надходження у відділення пошти с. Постолівка Гусятинського району Тернопільської області цінного листа з описом № 4994524173441 (з вказаною вище претензією позивача), адресованого відправником ПАТ КБ "ПриватБанк" адресату - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", прийнятого 10.04.2015 р. відділенням пошти, яке знаходиться по вул. Привокзальна, 11 міста Дніпропетровська.

Згідно листа № 301-26/3-398 від 11.08.2016 року Тернопільська дирекція УДППЗ "Укрпошта" повідомила відповідача, що надати інформацію щодо розшуку листа з оголошеною цінністю за № 4994524173441 немає можливості, так як відповідно до п. 122 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

В п. п. 3.2.2.2. п. 3.2.2 "Умов і правил надання банківських послуг" (редакція до 01.07.2014 року) визначається, зокрема, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки.

Відтак, строк виконання зобов'язання по поверненню наданих кредитних коштів був встановлений: до 30 днів з дати виконання заявки. Саме в цей строк відповідач зобов'язаний був повернути позивачу отримані кредитні кошти.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору судом не здобуто доказів, які б свідчили про погашення відповідачем суми заборгованості по тілу кредиту, позовні вимоги про стягнення з відповідача: 1499993 грн 10 коп. заборгованості по кредиту підлягають до задоволення як обгрунтовано заявлені, не суперечать нормам чинного законодавства і умовам договору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 500 006 грн. 90 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом за станом на 03.06.2016 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви, позивач нараховував відповідачу проценти з розрахунку 28% та 56%. Тобто, використовував Умови і правила надання банківських послуг, які діяли до 1.07.2014 року.

Однак, у Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 22.05.2013 р. , укладеного між ПриватБанком та клієнтом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" станом на 03.06.2016 року позивачем вказано іншу суму процентів за користування кредитом: 1 509 189 грн. 27 коп.

Суд неодноразово зобов'язував позивача надати пояснення щодо вказаних розбіжностей, однак позивачем не було надано відповідних пояснень щодо сум процентів за користування кредитом.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем станом на день прийняття рішення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності боргу по процентах в сумі 1 500 006 грн. 90 коп., зокрема: розрахунку заборгованості; банківських виписок на підтвердження нарахування процентів, сплати процентів, залишку заборгованості по процентах станом на 03.06.2016 року; банківських виписок станом на час розгляду справи в суді на підтвердження сплати (відсутності сплати) по процентах після 03.06.2016 року та станом на час слухання справи в суді; меморіальних ордерів на підтвердження виносу сум процентів на прострочку (з прізвищами, підписами відповідальних осіб банку); письмових пояснень щодо періодів виникнення заборгованості по процентах та сумах процентів, адже при зверненні з позовом до суду мало місце розходження між зазначеною в позовній заяві сумою процентів на кредит та сумою процентів на кредит, вказаною в розрахунку.

З огляду на наведене, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення

1 500 006 грн. 90 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом слід відмовити за недоведеністю.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" с.Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область,48236, ідентифікаційний код 30787770, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50,м. Дніпропетровськ, (адреса для листування: м.Дніпропетровськ,а/с 1800), ідентифікаційний код 14360570:

- 1499993 грн 10 коп - заборгованість по кредиту,

- 22499 грн 90 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 05 вересня 2016 року

СуддяС.О. Хома