Рішення № 61080169, 30.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2016Справа № 910/11159/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"доМоторного (транспортного) страхового бюро України простягнення 27 977 грн 73 коп.Представники: від позивача: Бабак Б.С. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.06.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" з вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 27 977 грн 73 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, у зв'язку із визнанням банкрутом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт", на підставі статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, право вимоги якої у останнього виникла на підставі укладення договору факторингу № 1/26-11/2013 від 26.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11159/16, розгляд справи призначено на 01.08.2016.

29.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 розгляд справи відкладено на 15.08.2016 у зв'язку із неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 30.08.2016.

30.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 30.08.2016 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 39330532.

В судове засідання 30.08.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні 30.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Вишгородського районного суду Київської області від 29.05.2013 у справі № 363/1500/13-п, з урахуванням постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08.11.2013, встановлено, що 23.04.2013 ОСОБА_2, керуючи автомобілем Dacia, державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault, державний номер НОМЕР_1,під керуванням ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 689 від 21.10.2013, складеного фізичною особою-підприємцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертно-асистуюча компанія", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Megane, державний номер НОМЕР_1, складає 28 047 грн 87 коп.

Згідно з страховим актом № _11-13/0066 та розрахунком страхового відшкодування до нього, складеними Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт", розмір страхового відшкодування складає 28 047 грн 87 коп.

Станом на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника транспортного засобу Dacia Logan, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7779466

Згідно з пунктом 22.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

23.04.2013 ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" із заявою про страхове відшкодування, яка була залишена без відповіді та задоволення.

26.11.2013 між ОСОБА_3 (первісний кредитор (цедент) за договором ) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (новий кредитор (цесіонарій) за договором) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування, відповідно до умов якого на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов'язується оплатити цементу усі права вимоги у розмірі 23 373 грн 21 коп., що виникли у цедента у зв'язку з фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Dacia Logan, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, відповідальність якого застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.07.2012, номер полісу № АВ/7779466, в страховій компанії ПрАТ "СК "Лафорт", зокрема, право вимоги щодо сплати 23 373 грн 21 коп.

Внаслідок укладення даного договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору факторингу зобов'язаними особами є: особа, визнана винною у ДТП особа - ОСОБА_6; страхова компанія - ПАТ "СК "Лафорт"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26.11.2013 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/26-11/2013, відповідно до умов якого клієнт передав фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договору відступлення права вимоги (цесії) виплатити страхового відшкодування від 26.11.2013, у розмірі 23 373 грн 21 коп. (особа визнана винною у скоєнні ДТП: ОСОБА_6; стразова компанія: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт").

Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу в силу даного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за передані права вимоги до боржника за договором факторингу фактор сплачує клієнтові 7 351 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Нормами частини 1 статті 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 910/20063/16 затверджено реєстр кредиторів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" до якого включено Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", та серед інших визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" за договором факторингу № 1/26-112013 від 26.11.2013 у розмірі 23 373 грн 21 коп.

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 по справі № 910/20063/13 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20063/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 06.10.2015, ліквідовано банкрута Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" (ідентифікаційний код 25005889), як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

Згідно з пунктом 39.1. статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього закону, законодавства України та свого статуту.

Відповідно до пункту 39.2.1. статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основними завданнями МТСБУ, зокрема, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом.

У відповідності до норм підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння, зокрема, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20063/13, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

З огляду на викладене суд вважає доведеним факт недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ для задоволення вимог його кредиторів.

25.01.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 34 від 22.01.2016 про відшкодування шкоди за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, право вимоги якої у останнього виникла на підставі укладення договору факторингу № 1/26-11/2013 від 26.11.2013 в розмірі 23 373 грн 21 коп. в порядку 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні та доведені всі необхідні умови для здійснення відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, а саме: визнання страховика-учасника Моторного (транспортного) страхового бюро України (Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт") банкрутом та його ліквідацію, а також недостатність коштів і майна страховика-учасника Моторного (транспортного) страхового бюро України для здійснення грошових виплат його кредиторам (зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 373 грн 21 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з не виконанням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 958 грн 30 коп. інфляційних втрат, 245 грн 90 коп. 3 % річних та 3 400 грн 32 коп. пені, нарахованих за період прострочення з 03.02.2016 по 10.06.2016.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 958 грн 30 коп. інфляційних втрат, 245 грн 90 коп. 3 % річних та 3 400 грн 32 коп. пені, нарахованих за період прострочення з 03.02.2016 по 10.06.2016 підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бул. Расанівський, буд. 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14-А/22, ідентифікаційний код 37686922) матеріальну шкоду у розмірі 23 373 (двадцять три тисячі триста сімдесят три) грн 21 коп., інфляційних втрат у розмірі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 30 коп., 3 % річних у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) грн 90 коп. та пеню у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн 32 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 05.09.2016

Суддя Н.Б. Плотницька