Рішення № 61080157, 31.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016Справа №910/8461/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення 258 647,65 грн., за участю представників позивача - Глазунова М.Ю., довіреність №220/55/д від 11.01.2016 року, відповідача - Солонець І.В., довіреність №24 від 09.03.2016 року, прокурора - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року до господарського суду м. Києва звернувся прокурор в інтересах держави в особі позивача з позовом до відповідача про стягнення 89 598,48 грн. пені та 169 049,65 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з надання послуг у строк передбачений договором №294/15/96 від 09.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.05.2016 року.

17.08.2016 року представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення у справі.

29.08.2016 року представником відповідача в судовому засіданні надано письмові пояснення у справі.

29.08.2016 року представником відповідача в судовому засіданні надано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 10%.

29.08.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву на 31.08.2016 року.

31.08.2016 року відповідач в судовому засіданні підтвердив факт і дати порушення зобов'язання, а також правильність розрахунку штрафних санкцій позивача, що викладений в поясненні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.06.2015 року між Міністерством оборони України (замовник) та Концерном «Техвоєнсервіс» (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №294/15/96, за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонтування інших автотранспортних засобів за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені в календарному плані надання послуг з капітального ремонту автомобільної техніки (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити ці послуги (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору передбачено, що за договором підлягає капітальному ремонту автомобільна техніка в кількості 16 одиниць, а також окремі вузли та агрегати до неї в кількості 28 одиниць.

Згідно п. 5.1. договору терміни проведення капітального ремонту автомобільної техніки встановлюються календарним планом надання послуг (додаток 1 до договору), яким в свою чергу надання послуг з ремонту автомобільної техніки передбачено а 2 етапи: 1 етап - ремонт 21 одиниці техніки - до 31.08.2015 року; 2 етап - ремонт 23 одиниць техніки - до 30.11.2015 року.

16.10.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору, якою було закріплено, що за договором підлягає ремонту 7 одиниць автотранспортних засобів марки УАЗ і 14 одиниць окремих вузлів та агрегатів до неї.

Також, вказаною додатковою угодою №2 було внесено зміни до календарного плану надання послуг з капітального ремонту автомобільної техніки, яким встановлено, що надання послуг з ремонту автомобільної техніки в кількості 21 одиниця здійснюється за 1 етап з терміном надання послуг до 31.08.2015 року.

Відповідно до п. 4.5. договору за письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення Міністра оборони України, з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави в умовах особливого періоду та у період проведення антитерористичної операції, замовник має право здійснювати попередню оплату у розмірі до 70 відсотків терміном на п'ять місяців (але не пізніше терміну надання послуг за договором) вартості послуг згідно абзацу 2 пункту 2 постанови КМУ від 23.04.2014 року №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами).

Виконавець у строк не пізніше терміну надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок замовника.

Пунктом 5.19. договору передбачено, що зобов'язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання комісією акту приймання наданих послуг (додаток 4 до договору).

Згідно платіжного доручення №294/139 від 23.07.2015 року позивач здійснив попередню оплату у розмірі 593 544,00 грн. у відповідності до умов п. 4.5. договору.

Поясненнями представника позивача, відповідача, актами приймання-передавання наданих послуг №1 від 11.12.2015 року на суму 204 000,00 грн., №2 від 21.12.2012 року на суму 30 016,59 грн., №3 від 25.12.2015 року на суму 570 979,67 грн., які містяться у матеріалах справи, стверджується факт надання відповідачем позивачу послуг з ремонту автомобільної техніки в кількості 21 одиниця з порушенням строку передбаченого умовами договору, що підтвердили сторони в судовому засіданні.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти здійснивши попередню оплату, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з надання позивачу послуг у строк передбачений умовами договору.

Доказів надання позивачу послуг у строк передбачений умовами договору відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктами 7.2., 7.2.3 договору передбачено, що у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, відповідач сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невикористаних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з надання послуг у визначений договором строк та ненаданням в термін передбачений п. 4.5. договору звітних документів позивач в позові просить стягнути з відповідача 258 647,65 грн. (пеня у розмірі 0,1 % - 89 598,48 грн. та штраф у розмірі 7% та подвійної облікової ставки НБУ - 169 049,65 грн.).

Проте, за перерахунком суду, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій обґрунтовані лише частково, на суму 210 941,28 грн., які складаються з пені 0,1% - 78 654,73 грн., штрафу 7% - 49 688,30 грн. та штрафних санкцій за ненадання в зазначений у п. 4.5. договору термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 82 598,25 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу слід відмовити.

Представник відповідача 29.08.2016 року в судовому засіданні надав суду клопотання, в якому просив про зменшення розміру штрафних санкцій до 10%.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій до 21 094,13 грн. (пені 7 865,47 грн., штрафу 7% - 4968,83 грн. та 8259,83 грн. штрафних санкцій за ненадання в зазначений у п. 4.5. договору термін звітних документів), що дорівнює 10% від обгрунованої суми штрафних санкцій - 210 941,28 грн. (пені 0,1% - 78 654,73 грн., штрафу 7% - 49 688,30 грн. та штрафних санкцій за ненадання в зазначений у п. 4.5. договору термін звітних документів - 82 598,25 грн.)

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 210 941,28 грн. штрафних санкцій підлягають задоволенню частково, а саме 7 865,47 грн. пені, 4968,83 грн. штрафу 7% та 8259,83 грн. штрафних санкцій за ненадання в зазначений у п. 4.5. договору термін звітних документів, а всього на загальну суму 21 094,13 грн. В іншій частині позову про стягнення штрафних санкцій слід відмовити.

Судові витрати в цій частині, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» в особі його відокремленого підрозділу - філії «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (18000, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 277; код 34879020) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6; код 00034022) 7 865 (сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 47 коп. пені, 4968 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 83 коп. штрафу 7% та 8259 (вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 83 коп. штрафних санкцій за ненадання в зазначений у п. 4.5. договору термін звітних документів, а всього на загальну суму 21 094 (двадцять одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 13 коп. штрафних санкцій.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» в особі його відокремленого підрозділу - філії «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (18000, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, буд. 277; код 34879020) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул.Петра Болбочана, 8 код 38347014) р/р 35212055082966, МФО 820172 в ДКСУ 3 164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн. 12 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.09.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна