Рішення № 61080092, 31.08.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 р. Справа № 909/635/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.,

секретар судового засідання Андріїв Л.Я.,

За участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", вул. Шевченка, 171, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100; ( фактична адреса- вул. Шевченка, 317, м. Львів, 79002) код ЄДРПОУ 37961273

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд", вул. Сорохтея, 41/915, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 35517766

про стягнення заборгованості в сумі 45 457,48 грн., з яких 29 377,65 грн. - основного боргу, 5325,29 грн. - пені, 5875,53 грн. - штрафу, 3669,57 грн. - 28 % річних, 1209,44 грн. - інфляційних втрат,

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" про стягнення заборгованості в сумі 45457,48 грн., з яких 29377,65 грн. - основного боргу, 5325,29 грн. - пені, 5875,53 грн. - штрафу, 3669,57 грн. - 28% річних, 1209,44 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору поставки товарів №РЕ/ІФ/110/15 від 13.05.2015р., не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті товару. В підтвердження факту поставки товару надав суду видаткові накладні №ІФ00004849 від 23.12.2015р.; №ІФ00004850 від 23.12.2015р.; №ІФ00004851 від 23.12.2015р.; №ІФ000048512 від 23.12.2015р.; №ІФ00004881 від 29.12.2015р.; №ІФ00004882 від 29.12.2015р. (підписані та скріплені печатками обох сторін).

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано пеню, штраф, 28% річних та інфляційні втрати.

01.08.2016 р. судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.08.2016 р.

Господарський суд Івано-Франківської області розгляд справи неодноразово відкладав та витребовував документи, необхідні для розгляду справи.

31.08.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримала та подала суду акт звірки взаєморозрахунків від 01.06.2016р.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача, вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне:

13.05.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (надалі-постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" (надалі-покупець) укладено договір поставки товарів №РЕ/ІФ/110/15, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю будівельні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору ( п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2. Договору, асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних (в подальшому - накладні). Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних.

Відповідно до п.4.1 Договору, оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою "Покупця".

На виконання умов договору, позивач поставив та передав у власність відповідачу товар на суму 29 377,65 грн., що підтверджується видатковими накладними №ІФ00004849 від 23.12.2015р.; №ІФ00004850 від 23.12.2015р.; №ІФ00004851 від 23.12.2015р.; №ІФ000048512 від 23.12.2015р.; №ІФ00004881 від 29.12.2015р.; №ІФ00004882 від 29.12.2015р., підписаними та скріпленими печатками обох сторін, копії яких містяться в матеріалів справи.

Проте, всупереч вимогам договору, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар в повному обсязі та обумовлені строки.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою.

Вимоги про стягнення 5325,29 грн. - пені, 5875,53 грн. - штрафу, 3669,57 грн. - 28% річних, 1209,44 грн. - інфляційних втрат слід задоволити частково, виходячи з вимог ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та Договору, якими встановлено, що у випадку порушення строків передбачених даним Договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки , штраф у розмірі 20% від вартості неоплачуваного товару та 28% річних від простроченої суми. При перерахунку здійсненого судом самостійно було встановлено, що до стягнення підлягають 5875,53 грн. - штрафу; 5296,39 грн. - пені, 3659,55 грн. - 28% річних та 1178,78 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" ( вул. Сорохтея, 41/915, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 35517766) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (вул. Шевченка, 171, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100; фактична адреса: вул. Шевченка, 317, м. Львів, 79002, код ЄДРПОУ 37961273) - 29377,65 (двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят сім гривень шістдесят п'ять копійок) - основного боргу; 5875,53 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень п'ятдесят три копійки) - штрафу; 5296,39 (п'ять тисяч двісті дев'яносто шість гривень тридцять дев'ять копійок) - пені; 3659,55 (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень п'ятдесят п'ять копійок) - 28% річних; 1178,78 (одну тисячу сто сімдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок) - інфляційних втрат та 1375,89 (одну тисячу триста сімдесят п'ять гривень вісімдесят дев'ять копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

повний текст рішення виготовлено 06.09.2016.