Рішення № 61080087, 05.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/66/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016 Справа № 908/1706/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 4048 від 03.12.2015 р.; від відповідача - Кузнецова О.Ю., довіреність № 378 від 04.01.2016р.;

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1706/16,

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69095, АДРЕСА_1);

до відповідача: Міського комунального підприємства "Основаніє" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А);

про стягнення суми

Сутність спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Міського комунального підприємства "Основаніє" 62725,98 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна № б/н від 29.12.2012 р., з яких: 47100,00 грн. - плати за користування приміщенням, 1119,00 грн. - 3% річних, 4216,33 грн. - втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.06.2016 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1706/16, присвоєно номер провадження 34/66/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 13.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 р., розгляд справи відкладено до 01.08.2016р.

В судовому засіданні 01.08.2016р. оголошено перерву до 22.08.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 р., на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду у справі продовжено на п'ятнадцять днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 05.09.2016р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, укладеного між сторонами 29.12.2012 р., у нього перед позивачем за період: з вересня 2015р. по червень 2016р. утворилась заборгованість з оплати за користування приміщенням в розмірі 47100,00 грн. Внаслідок прострочення відповідачем оплати за договором оренди, позивачем йому нараховано 3% річних в сумі 1119,00 грн. та втрати від інфляції - 4216,33 грн. Також позивач вказує на те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. у справі № 908/4953/15 було стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за попередній період: з січня 2014р. по серпень 2015р. в розмірі 94200,00 грн. Рішення суду виконувалось поступово, частковими платежами, тож на суму 94200,00 грн. позивачем також нараховано 3% річних - 1858,00 грн. та втрати від інфляції - 8432,65 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 35, 49, 54, 61, 64 ГПК України.

01.08.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка за своєю природою є заявою про збільшення позовних вимог. В заяві позивач просить суд стягнути з відповідача суму 63283 грн. плати за користування приміщеннями, інфляційних втрат та 3% річних. Збільшення позовних вимог полягало у здійсненні позивачем перерахунку 3%, втрат від інфляції та збільшення періоду заборгованості з оплати за користування приміщенням: з вересня 2015р. по липень 2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 р. заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

26.08.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від ФОП ОСОБА_3 надійшла уточнена позовна заява (вх.№ 09-06/22146), в якій позивач здійснив перерахунок 3% річних та втрат від інфляції, коригуючи період їх нарахування згідно умов договору оренди від 29.12.2012р., внаслідок чого позовні вимоги зменшились. Остаточно позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати за користування приміщенням за період: з вересня 2015р. по липень 2016р. в розмірі 51810,00 грн., 3% річних в сумі 2139,06 грн. (з яких 690,79 грн. - 3% річних за період: з 16.10.2015. по 26.08.2016., нарахованих на поточну заборгованість заявлену до стягнення та 1448,27 грн. - 3% річних за період: з 16.09.2015. по 11.04.2016. нарахованих на заборгованість з орендної плати, що стягнута за рішенням суду від 29.09.2015р. у справі № 908/4953/15) і втрати від інфляції в сумі 61888,52 грн. (з яких 2227,86 грн. - втрати від інфляції за період: з вересня 2015р. по травень 2016р. нарахованих на поточну заборгованість заявлену до стягнення та 5711,60 грн. - втрати від інфляції за період: з вересня 2015р. по квітень 2016р. нарахованих на заборгованість з орендної плати, що стягнута за рішенням суду від 29.09.2015р. у справі № 908/4953/15).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява (вх.№ 09-06/22146) відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду. В судовому засіданні розглядаються позовні вимоги про: стягнення з відповідача основного боргу в сумі 51810,00 грн., 3% річних в сумі 2139,06 грн. та 7939,46 грн. втрат від інфляції. всього - 61888,52 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх.№ 09-06/22146), просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які надійшли до суду 01.08.2016р., зазначив, що МКП «Основаніє» уклало договір оренди нерухомого майна від 29.12.2012р. з позивачем під дією тяжких обставин, у зв'язку з чим не погоджується з його чинністю. Фактично відповідачем нежитлові приміщення, розташовані по вул. 40-річчя Перемоги у м. Запоріжжя не використовуються, МКП «Основаніє» є балансоутримувачем інженерних мереж та технічного обладнання, що розташовані у орендованих нежитлових приміщеннях, та лише проводить роботи по їх технічному утриманню. Вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2012 р. про визнання за позивачем права власності на об'єкт оренди суперечить чинному законодавству, а зазначені договором оренди приміщення, за своєю суттю слугують для забезпечення належного функціонування жилого будинку, а тому лише Міське комунальне підприємство "Основаніє" має право розпоряджатися майном, закріпленим за ним.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендодавець) і Міським комунальним підприємством "Основаніє" (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна (Договір оренди) , згідно з п.1 якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 72,7 кв.м, літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_2, а саме: насосну №1 площею 44,8 кв.м (першого поверху); бойлерну №4 площею 27,9 кв.м (підвального поверху). Крім зазначених приміщень в сумісне користування орендарю передаються приміщення загальною площею 192 кв.м, а саме: технічні приміщення 1, 2, 3, 5, 8, 9 відображені в експлікації підвальних приміщень.

Приналежність Орендодавцю нерухомого майна, що є предметом Договору оренди підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі № 5009/4420/12, яке за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили, відповідно до якого за позивачем було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна: адміністративно-торговельний комплекс загальною площею 1557,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.9.1 договору, сторони дійшли згоди, що договір діє з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

В п.9.3 зазначеного договору сторони обумовили, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку дії договору, банкрутства Орендаря, знищення орендованих приміщень, достроково за згодою сторін.

Згідно акту приймання-передачі від 29.12.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв орендовані приміщення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. у справі № 908/4953/15 задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_3, стягнуто з МКП "Основаніє" на його користь суму 94200,00 грн. боргу по орендній платі за період: з січня 2014р. по серпень 2015р. та суму 1413,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. у справі № 908/4953/15 залишено без змін.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, правочин по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендна плата за користування приміщеннями складає 4710 грн. в місяць. Перерахування орендної плати здійснюється орендарем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п.3.1, п.3.2 Договору оренди).

Згідно п. 4.2 Договору оренди орендар, зобов'язаний вчасно й у повному обсязі вносити орендну плату.

З вересня 2015 року по липень 2016 року утворилася заборгованість за орендними платежами в сумі 51810,00 грн.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідачем не надано доказів оплати 51810,00 грн. за оренду, тому позов в частині стягнення цієї суми підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення грошових зобов'язань з боку відповідача, позивачем нараховано 7939,46 грн. інфляційних втрат (у т.ч. 2227,86 грн. на суму боргу 51810,00 грн. та 5711,60 грн. на суму боргу 94000 грн. згідно рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. у справі № 908/4953/15) за загальний період: з вересня 2015 року по травень 2016 року; та 2139,06 грн. 3 % річних (у т.ч. 690,79 грн. на суму боргу 51810,00 грн. та 1448,27 грн. на суму боргу 94000 грн. згідно рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. у справі № 908/4953/15) за період: з 16.10.15. по 26.08.16.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено наступне.

Пунктом 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р.).

При нарахуванні втрат від інфляції ФОП ОСОБА_3 допущено помилку щодо алгоритму нарахувань. Так, за платежем по вересню 2015 року позивач складає розрахунок починаючи з вересня 2015 року, в той час як грошове зобов'язання порушене з 16.10.15., як це визначено п.3.2 Договору оренди. Тому судом перераховується сума втрат від інфляції на правильну суму 5 993 грн. 37 коп.

2139,06 грн. 3 % річних позивачем розраховано в межах правильної суми, тому в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовуються тими обставинами, що рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.12. у справі № 5009/4420/12 набрало законної сили, доказів його скасування суду не надано.

Договір оренди на момент прийняття даного рішення не визнано недійсним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Нікчемність Договору оренди відповідачем не обґрунтована правовою нормою яка б прямо встановлювала його недійсність, відповідно доводи з цього приводу є недоведеними.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Основаніє" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 20485152) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69095, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 51 810 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 5 993 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 37 коп. втрат від інфляції, 2 139 (дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 06 коп. 3% річних, 1334 (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. 67 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.09.2016 р.

Суддя А.О. Науменко