Постанова № 61079195, 06.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року справа № 812/494/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі №812/494/16 за позовом комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 8» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив визнати протиправними дії податкового органу щодо невизнання податкової декларації від 20.04.2016 року КП ЛЖЕК №8 з податку на додану вартість за березень 2016 року; визнати зазначену податкову декларацію такою, що подана 20.04.2016 року з відображенням її даних в особовій картці платника податків.

В обґрунтування зазначив, що в зв'язку із закінченням дії договору між позивачем та АЦКС ТОВ «Центром сертифікації «України» про посилені сертифікати електронного цифрового підпису та зміною керівництва КП ЛЖЕК№8, позивач новий договір не уклав, у зв'язку з невідповідністю даним з ЄДРПОУ.

20.04.2016 року позивач звернувся до податкового органу з листом про прийняття декларації ПДВ за березень 2016 року на паперових носіях, у зв'язку з відсутністю договору про визнання електронних документів з відповідачем.

Проте, 10.05.2016 року підприємство отримало повідомлення, за яким декларація за березень 2016 року вважається не прийнятою.

Вважає, дії податкового органу щодо неприйняття податкової декларації на паперових носіях протиправними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року позов задоволено.

Визнано противоправними дії ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області щодо невизнання податкової декларації від 20.04.2016 року Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №8" з податку на додану вартість за березень 2016 року податковою декларацією.

Визнано податкову декларацію КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №8" з ПДВ за березень 2016 року поданою 20.04.2016 року з відображенням цих даних в особовій картці платника податків.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що податковий орган не розривав договір визнання електронних документів в односторонньому порядку, тому позивачем при наданні податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року в паперовому вигляді порушені приписи п.49.4 ст.49 ПК України.

Крім цього, суд першої інстанції неправильно визначив дату фактичного отримання податкової декларації за березень 2016 року 20.04.2016 року, оскільки реєстрація податкової декларації здійснюється за датою її фактичного отримання, тобто 22.04.2016 року.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Комунальне підприємство "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №8" (ідентифікаційний код 32507163, місцезнаходження: 93108, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Жовтнева, будинок 311), зареєстроване як юридична особа 22.08.2003 за №13811200000000098 (а.с. 15-19, 20, 21, 63).

КП ЛЖЕК№8 перебуває на обліку у ДПІ у Лисичанську як платник податків з 29.08.2003 року за №759 (а.с.6).

Наказом міського голови від 31.12.2015 року №224-к звільнено начальника комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №8» ОСОБА_3 31.12.2015 за ст.38 КзпП України (а. с. 7).

Розпорядженнями міського голови від 24.12.2015 року №261-к, від 14.01.2016 року №19 виконання обов'язків начальника КП ЛЖЕК№8 тимчасово покладено на ОСОБА_4 (а.с.8,9).

КП ЛЖЕК№8 укладено з АЦКС ТОВ «Центром сертифікації «України» договір №СДС 32507163 від 16.01.2015 року про отримання сертифікатів електронного цифрового підпису, строк дії якого сплинув 15.01.2016 року.

Протягом строку дії сертифікату електронного цифрового підпису позивач подавав до відповідача податкові документи у електронній формі на підставі договору №52 від 21.10.2009 року про визнання електронних документів, укладеного з податковим органом (а.с.75-77).

Предметом цього договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачене законом. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

15.01.2016 року закінчився строк дії договору №СДС 32507163 від 16.01.2015 про отримання сертифікатів електронного цифрового підпису.

КП ЛЖЕК№8 листом №353 від 20.04.2016 року повідомило ДПІ у м.Лисичанську про направлення декларації ПДВ за березень 2016 року на паперових носіях, у зв'язку з відсутністю договору про визнання електронних документів (а.с.24).

ДПІ у м. Лисичанську надіслала до КП ЛЖЕК№8 повідомлення, що податкова декларація 22.04.2016 року вх.№6725/3 з податку на додану вартість за березень 2016 року (а.с.38-39) вважається не прийнятою, оскільки податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником значиться ОСОБА_3, проте надана підприємством декларація підписана керівником ОСОБА_4, що не відповідає даним ЄДР (а. с. 23).

Між ДПІ у м. Лисичанську та платником податків КП ЛЖЕК№8 укладено договір №210620166 від 21.06.2016 року про визнання електронних документів (а.с.120-122). Предметом договору є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачене законом. Відповідно до п.6 ч.3 зазначеного договору договір діє до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Позивач надіслав лист №316 від 08.04.2016 року до ПП «Компьютерна студія «ДІОС» про надання відповіді на відмову на оформлення договору в обробці даних та видачі сертифікату відкритого ключа ЕЦП керівника на ім'я в.о. Начальника КП ЛЖЕК№8 ОСОБА_4 (а.с.22).

Тобто, податковий орган був обізнаний про закінчення дії договору №52 від 21.10.2009 року та електронних ключів №СДС 32507163 від 16.01.2015 року до прийняття повідомлення від 28.04.2016 року №3716 про неприйняття декларації підприємства за березень 2016 року.

Листом від 30.05.2016 року Головне управління ДФС у Луганській області повідомило позивача, що неможливо проведення реєстраційних дій, пов'язаних із зміною керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, тому неможливо укласти договір про визнання електронних документів (а.с.80).

На підставі ст..46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На підставі п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цьогоКодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Причини відмови в прийнятті податкової декларації визначені в п.49.11 ст.49 ПК України, відповідно до якого у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

На підставі п.49.4 ст.49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Для надіслання до органів ДФС податкових документів у електронному вигляді необхідно використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано платником податків до органу ДФС разом із договором.

Позивач відноситься до середніх підприємств, тому подає податкову звітність з податку на додану вартість тільки в електронній формі за умови дотримання реєстрації електронного підпису звітних осіб.

Проте, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції договір №СДС 32507163 ВІД 16.01.2015 року про отримання сертифікатів електронного цифрового підпису сплинув 15.01.2016 року.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст. 48 ПК України передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2016 року подана позивачем у паперовій формі 20.04.2016 року та містить усі обов'язкові реквізити, що передбачені п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України (а.с. 38-39). Декларація подана на паперових носіях, оскільки договір про визнання електронних документів закінчив свою дію.

Як свідчить зміст повідомлення відповідача про відмову прийняти податкову декларацію - за даними ЄДР керівником підприємства значиться ОСОБА_3, проте надана підприємством декларація підписана керівником ОСОБА_4, що не відповідає даним ЄДР.

В податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року у графі керівник зазначена ОСОБА_4, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.06.2016 є керівником юридичної особи (а.с.66).

Тобто, на момент подачі звітної декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року керівником на підприємстві була ОСОБА_4, що також підтверджується розпорядженнями Лисичанської міської ради (а.с.8,9).

При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити неможливість платника податку зареєструвати необхідні зміни щодо керівника в ЄДР з наступних обставин.

Згідно зі ст. 4 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації про місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій.

Установити, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Проведення реєстраційних дій, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, на період її проведення забороняється.

КП «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №8» зареєстрована в м. Лисичанськ Луганської області, яке відноситься до території проведення антитерористичної операції, тому підприємство позбавлено об'єктивної можливості в силу закону провести реєстраційну дію, пов'язану зі зміною керівника.

На підставі п. 49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Оскільки податкова декларація с ПДВ за березень 2016 року відповідає приписам щодо її заповнення, підприємство не мало можливості провести реєстраційні дії, пов'язані зі зміною керівника, як наслідок, отримати сертифікат електронного ключа ЕЦП для укладення договору про визнання електронних документів та подати податкову декларацію в електронному вигляді, - підприємство надіслало податкову декларацію поштою, а податковий орган протиправно не прийняв її як податкову декларацію, оскільки посадова особа податкової інспекції не має повноважень відмовити в прийняті податкової декларації з будь-яких причин, які не визначені ст..49 ПК України.

Крім цього, відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, відповідач неправомірно відмовив позивачу в прийнятті податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року.

На підставі п.49.13 ст.49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом податкова декларація отримана 22.04.2016 року (а.с.142), тому саме з цієї дати підлягає визнання податкової декларації поданою, а не 20.04.2016 року, як визначено в постанові суду першої інстанції.

При цьому судова колегія зазначає, що відповідно п.49.5 ст.49 ПК України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

В письмових запереченнях при розгляді справи судом першої інстанції відповідач зазначав про дату отримання податкової декларації саме 22.04.2016 року, проте суд першої інстанції на це увагу не звернув та зазначені доводи податкової не перевірив (а.с.53)

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно, але відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права в частині визначення дати визнання податкової декларації поданою, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст.11, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі №812/494/16 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі №812/494/16 - змінити.

В абзаці першому резолютивної частини постанови слово «повністю» замінити словом «частково».

В абзаці третьому резолютивної частини постанови після слів «поданою» замінити цифри «20.04.2016 року» на цифри «22.04.2016».

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі №812/494/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова