Ухвала суду № 61079191, 06.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Курбанова Н.М.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року справа № 266/3459/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 17 червня 2016 року у справі № 266/3459/15-а за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.111-112 т.2) просила:

визнати дії Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради щодо припинення їй виплат щомісячної адресної грошової допомоги, як особі, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, незаконними;

зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Приморського району міста Маріуполя Маріупольської міської призначити їй та її дітям щомісячну адресну допомогу, як особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29.10.2014 року до 16 грудня 2015 року включно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач разом з родиною проживала у АДРЕСА_1, але у зв'язку з проведенням АТО і захопленням незаконними збройними формуваннями частини Новоазовського району, вони з 08.09.2014 року були вимушені залишити місце свого проживання та переїхати у м. Маріуполь Донецької області. Відмову відповідача, висловлену в листі від 03.03.2015 року, в наданні допомоги переміщеними особам на проживання, як внутрішньо переміщеної вважає незаконною і необґрунтованою.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 17 червня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконними дії УПСЗН Приморського району міста Маріуполя Маріупольської міської ради про припинення ОСОБА_3 виплат щомісячної адресної допомоги, як особі, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов'язано УПСЗН Приморського району міста Маріуполя Маріупольської міської ради призначити ОСОБА_3 та її дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячну адресну допомогу, як особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29.10.2014 року до 16 грудня 2015 року включно.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до Розпорядження КМУ від 02 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», яке внесло зміни до Розпорядження КМУ від 07 листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» - с. Шевченко Новоазовського району Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, лише 02.12.2015 року, у зв'язку з чим дії органу соціального захисту щодо припинення виплат позивачу є правомірними.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами встановлено, що місцем постійного проживання позивача та її родини, є с. Шевченко Новоазовського району Донецької області.

У зв'язку з проведенням АТО на території Новоазовського району Донецької області, 08.09.2014 року позивач разом з дітьми, залишивши місце свого проживання, переїхали до м. Маріуполя Донецької області, де проживають за адресою: АДРЕСА_2.

24 жовтня 2014 року позивач разом з дітьми звернулася до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради з заявами про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Рішенням Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради від 29.10.2014 року позивачу та її дітям призначена щомісячна адресна допомога, як особам які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 2210,00 грн, з 29.10.2014 року по 28.04.2015 року.

03.03.2015 року повідомленням відповідача №л-02-1.2-2.1/01-25 позивачу та її дітям припинена виплата зазначеної допомоги з 29.10.2014 року з посиланням на Розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» №128-р від 18.02.2015 року.

Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 509), та Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 505).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується).

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки особа, яка переміщується, звертається із заявою встановленої форми до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.

Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).

Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р., в якому не зазначено підстави його прийняття, та до цього часу не відновлено.

У зв'язку з цим та враховуючи відсутність с. Шевченко, Новоазовського району, Донецької області в затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідачем відмовлено в поновленні виплат позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про неправомірність рішення відповідача від 29.10.2014 року, відсутність з 05.11.2014 р. на рівні підзаконного нормативного акту механізму реалізації прав та свобод громадян, закріплених у законі, не може бути підставою для відмови у їх захисті.

Необґрунтованими є також посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р, оскільки взяття на облік і надання грошової допомоги відповідній категорії осіб пов'язано з їх переміщенням з району проведення антитерористичної операції, що не є тотожним території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. В цьому розпорядженні теж не вказано, на виконання якої норми права його прийнято.

Постановами Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 р. № 257 і від 15.04.2015 р. № 264 внесено зміни до постанов від 01.10.2014 р. № 509 і № 505 шляхом заміни слів "та районів проведення антитерористичної операції" словами "районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення".

Розпорядженням Уряду від 05.05.2015 р. № 428-р внесено зміни до розпорядження від 07.11.2014 р. № 1085 і включено с. Шевченко, Новоазовського району, Донецької області до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Фактично такий же статус с. Шевченко, Новоазовського району, Донецької області мало і на момент переміщення позивача.

Таким чином, припинення відповідачем виплати позивачу та її родині щомісячної адресної допомоги, як особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є необгрунтовани та незаконим.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Проте, розглядаючи справу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позов про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити їй та її дітям щомісячну адресну допомогу, як особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29.10.2014 року до 16 грудня 2015 року включно.

З адміністративним позовом ОСОБА_3 звернулася до суду 25.09.2015 року.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Про порушення своїх прав на отримання виплат щомісячної адресної грошової допомоги позивач повинна була дізнатися в березні 2015 року, отримавши відповідь УСЗН Приморського району Маріупольської міської ради на її запит від 02.03.2015 року.

Поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач не навела.

Таким чином, позовні вимоги за період з 29.10.2014 року по 25.03.2015 року необхідно залишити без розгляду.

В іншій частині постанова ухвалена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 99, 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 17 червня 2016 року у справі № 266/3459/15-а - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 17 червня 2016 року у справі № 266/3459/15-а - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Приморського району міста Маріуполя Маріупольської міської ради призначити щомісячну адресну допомогу особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29 жовтня 2014 року по 25 березня 2015 року.

Позов ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Приморського району міста Маріуполя Маріупольської міської ради призначити щомісячну адресну допомогу особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України і районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29 жовтня 2014 року по 25 березня 2015 року - залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 17 червня 2016 року у справі № 266/3459/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова