Рішення № 61078693, 31.08.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №310/6548/15 Головуючий у 1 інстанції: Пустовіт З.П.

Провадження № 22-ц/778/3270/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Бондаря М.С.,

ОСОБА_2,

при секретарі Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК»

на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 травня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення вкладу та процентів), -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення вкладу та процентів).

В позові зазначав, що 19.11.2010 року між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБААНК» був укладений договір №SAMD01000712970898 (Вклад «Депозит VIP» на 12 міс.), відповідно до преамбули якого сторони погодили, що ОСОБА_4 передає ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі голови правління ОСОБА_6 грошові кошти для розміщення на депозитному вкладі. Пунктом 25 договору визначені наступні параметри за вкладом: вклад Стандарт №SAMD01000712970898 оформлено 19.11.2010 року, сума вкладу 125000 USD, вклад оформлюється на строк 12 місяців по 19.11.2011 року включно, банк відкриває особовий рахунок 2635460798013, на суму вкладу нараховуються відсотки по ставці 9% річних, проценти нараховуються на рахунок/картку № 2635460798013, період нарахування процентів по вкладу -1 місяць. Внесення ним вкладу в сумі 125000 доларів США підтверджується клієнтською випискою до договору від 03.12.2014 року. Пунктом 1 договору визначено, що позивач має право поповнювати вклад, а п.6 якщо позивач не заявив про бажання розірвати вклад по закінченню строку, вклад автоматично пролонгуєтсья ще на один строк. Строк вкладу пролонгується неодноразово без явки позивача до відповідача.

Позивач вказує, що ним неодноразово здійснювалося поповнення вкладу готівковими коштами через касу, а саме: 22.11.2010 року на суму 5000,00 доларів США; 23.11.2010 року на суму 5000,00 доларів США; 24.11.2011 року на суму 7700,00 доларів США; 26.11.2010 року на суму 5000,00 доларів США; 16.12.2010 року на суму 5000,00 доларів США; 19.01.2011 року на суму 10000,00 доларів США; 04.07.2011 року на суму 4000,00 доларів США ; 01.10.2012 року на суму 10000,00 доларів США; 10.10.2012 року на суму 55600,00 доларів США ; 29.10.2012 року на суму 3000,00 доларів США; 17.12.2012 року на суму 20000,00 доларів США; 19.12.2012 року на суму 8000,00 доларів США; 27.06.2013 року на суму 2000,00 доларів США; 16.09.2013 року на суму 1000,00 доларів США; А також перерахуванням з одного рахунку, відкритого на його імя, на рахунок № 2635460798013, відкритий за договором: 30.01.2012 року на суму 4700,00 доларів США; 03.05.2012 року на суму 5000,00 доларів США; 23.07.2012 року на суму 5000,00 доларів США; 03.06.2013 року на суму 2000,00 доларів США; 29.07.2013 року на суму 5000,00 доларів США; 16.10.2013 року на суму 2000,00 доларів США. Таким чином, вклад неодноразово поповнювався, оскільки він не виявляв бажання отримати суму вкладу по закінченню строку вкладу і за період з 19.11.2010 року по 16.10.2013 року поповняв рахунок, внаслідок чого загальна сума вкладу склала 290000,00 доларів США. Нараховані відсотки в сумі 68660,00 доларів США 08 центів йому було виплачено. Залишок несплачених нарахованих відсотків складає 2002,19 доларів США. Вся зазначена інформація підтверджується клієнтською випискою до договору та довідкою №51649214 від 20.10.2014 року. 29.05.2015 року він звернувся до відповідача із заявою про дострокове повернення йому коштів, що розміщені на рахунку №2635460798013, відкритому на його імя за договором №SAMD01000712970898 (Вклад «Депозит VIP» на 12 міс.) від 19.11.2010 року, однак ним отримано відповідь про те, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» припинив свою діяльність в АР Крим та місті Севастополі та просив вибачення за незручності, таким чином, фактично відмовив йому у достроковому розірванні договору і поверненні вкладу, чим порушив його права як споживача банківських послуг.

Оскільки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуло суму вкладу та не сплатило суму нарахованих відсотків, ОСОБА_4 просив суд стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на свою користь суму вкладу і нарахованих відсотків в сумі 292 002,19 доларів США.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 травня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_4 суму коштів за договором №SAMD01000712970898 (Вклад «Депозит VIP» на 12 міс.) від 19 листопада 2010 року в розмірі 292002,19 доларів США, з яких: 290000,00 доларів США - сума вкладу, 2002,19 доларів США - нараховані відсотки.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий збір в сумі 3654,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі ОСОБА_5) звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі, стягнути судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7 ОСОБА_8, представника позивачу ОСОБА_9, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів в його неупередженості, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

29.05.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розблокування і повернення йому грошових коштів з рахунку депозитного вкладу №2635460798013.

Листом №20.1.0.0.0/7-20150529/1156 від 03.06.2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив, що через політичні події в країні виникли складнощі з обслуговування депозитів і рахунків, відкритих у кримських відділеннях ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та про те, що відповідно до постанову НБУ №260 від 06.05.2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» припинив свою діяльність в Криму. Разом з тим запевнив його, що ОСОБА_5 робить все можливе для врегулювання ситуації і вирішення юридичних питань з виплати вкладів, в т.ч. в міжнародних судах.

Із довідки Кримського регіонального управління ОСОБА_7 № 51649214 від 20.10.2014 року та клієнтської виписки по договору №SAMD01000712970898 Депозит VIP на 12 міс., валюта USD, суд вважав встановленим, що на рахунку ОСОБА_4 в ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» станом на 20.10.2014 року, є рахунок 2635*******13 за вкладом «Депозит VIP на 12 міс.» з грошовими коштами на суму 292002,19 доларів США.

Під час апеляційного розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позовних вимог.

Посилання ОСОБА_7 в обґрунтування доводів апеляційної скарги на п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003р. № 516, згідно п. 1.4. якого залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту має своє підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано документів, що підтверджують внесення грошових сум.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача пояснила, що надати документи можливості немає, оскільки вони втрачені.

Оцінюючи вказані обставини у відповідності до вимог закону, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту вимогу про стягнення коштів з ОСОБА_7, повернення укладу та процентів, позивач в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний на засадах змагальності переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Згідно ст. ст. 57-59, 64 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, одержані з дотриманням встановленого законом порядку, а письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Стягуючи на користь позивача 292002,19 доларів США суд оцінив в якості належних доказів надані позивачем компютерну роздруківку клієнтської виписки, світлокопію довідки №51649214 від 20.10.2014р. Кримського регіонального управління ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (а.с.7-9).

Дані роздруківки та світлокопію суд не мав приймати, оцінювати як докази та ґрунтувати на них висновки рішення, оскільки це суперечить ст. ст. 57, 64 ЦПК України.

Так, згідно вимог ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування або витяги з них, які подаються, як правило, в оригіналі. Законом допускається подання копій письмових доказів.

Проте, суд не взяв до уваги, що копією є документ, що містить інформацію, ідентичну до інформації на документі, виданому та оформленому у відповідності до вимог законодавства України і з яким законодавство повязує виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків осіб, зазначеному в цьому документі (оригіналі). Копія повинна бути засвідчена нотаріально або особою, яка відповідно до законодавства має право засвідчувати копії документів і якій предявляється копія разом з оригіналом чи нотаріально засвідченою копією.

Відповідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оригінали письмових доказів, у відповідності до ст. 138 ЦПК України, до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. При цьому, у справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Однак, матеріали справи не містять ні оригіналів письмових доказів, ні засвідчених суддею копій цих доказів.

Під час апеляційного розгляду представник позивача пояснила, що саме такі документи отримані позивачем від ОСОБА_7. Такі пояснення колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки згідно ст. ст. 212 ЦПК України суд має оцінити всі надані сторонами докази на ґрунті всебічного, повного, обєктивного та безпосереднього їх дослідження, а також оцінити належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, відобразити в рішенні результати оцінки доказів.

Вказані вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції, який безпідставно ґрунтував своє рішення на наданих позивачем роздруківці, світлокопії довідки без наявності оригіналів.

Наявність лише договору №SAMD01000712970898 (Вклад «Депозит VIP» на 12 міс.) від 19.11.2010р., копія якого засвідчена суддею у відповідності до ст. 138 ЦПК України, не може бути підставою для задоволення позову у звязку із відсутністю документів на підтвердження внесення грошових коштів, та з урахуванням тих обставин, що має місце перевищення суми за договором, яка вказана у розмірі 125000 доларів США, від суми позову, яка визначена позивачем у розмірі 292002,19 доларів США, без надання доказів.

Позивачем не надано передбачених п. 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174, документів, а саме: оригінал касового документа, оформленого згідно з касовими операціями, визначеними зазначеною Інструкцією, про прийняття від позивача ОСОБА_7 19.11.2010р. суми коштів у розмірі 125000 доларів США.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, не врахував, що обставини на підтвердження позову позивачем доведені не були, а заперечення відповідача доведені належним чином. Висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням вищевказаних норм процесуального і матеріального права, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення в справі про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до ст.88 ЦПК України на користь ОСОБА_7 підлягають стягненню з позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 4019,40грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 травня 2016 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення вкладу та процентів) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» витрати зі сплати судового збору у сумі 4019,40грн. (чотири тисячі девятнадцять гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: