Ухвала суду № 61078651, 01.09.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/9433/15

Провадження №22ц/778/2824/16 Головуючий у 1 інстанції: Троценко Т.А.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Спас О.В.

Полякова О.З.

при секретарі: Буряк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Бердянської міської ради, ОСОБА_3, треті особи Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області, реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання незаконними рішень Бердянської міської ради в частині, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, захист прав володіння та користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який уточнив і вказав, що згідно до державного акту на право власності на земельну ділянку йому на праві власності належить земельна ділянка площею 585 кв. м., яка розташована по АДРЕСА_1.

Оскільки він з родиною проживає у гуртожитку, то збирався побудувати на ділянці житловий будинок, для чого замовив проект і звів фундамент, але через інвалідність та нестачу грошей будівництво довелося відкласти.

У 2015 році він дізнався про те, що п. п. 5, 5.3 рішення Бердянської міської ради № 23 від 20. 11. 20914 року земельну ділянку безоплатно передано у власність ОСОБА_3

Вважає дії Бердянської міської ради незаконними, такими, що порушують п. 22 ЗК України - порядок припинення права власності на земельну ділянку, тому просить визнати незаконним та скасувати п. 5, 5.3 рішення п'ятдесят першої сесії 6 скликання Бердянської міської ради № 23 від 20. 11. 2014 року «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам» в частині передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Визнати незаконним та скасувати п. 1, 1.37 рішення 42 сесії 6-го скликання Бердянської міської ради № 28 від 12. 12. 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га , видане 08. 12. 2014 року на ім.»я ОСОБА_3 (кадастровий номер НОМЕР_1) по АДРЕСА_1.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бердянського МРУЮ Прасолова О. М. про державну реєстрацію свідоцтва на право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, скасувати держану реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що виконана державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру у Бердянському районі, та витребувати з володіння ОСОБА_3 вказану земельну ділянку, зобов'язавши її знести паркан, встановлений вздовж червоної лінії земельної ділянки, вивезти встановлені нею споруди і забезпечити доступ до неї ОСОБА_4

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано п. 5, 5.3 рішення п'ятдесят першої сесії 6 скликання Бердянської міської ради № 23 від 20. 11. 2014 року «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам» в частині передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності реєстраційний номер 30599618, видане на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 08. 12. 2014 року.

Витребувано земельну ділянку по АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2), зобов'язавши її знести паркан, встановлений вздовж червоної лінії земельної ділянки, вивезти встановлені нею споруди і забезпечити доступ до неї ОСОБА_4

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно виходив із того, що порушено право власності позивача.

Такі висновки відповідають встановленим обставинам справи і набутим доказам.

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що згідно державного акту на земельну ділянку, зареєстрованого 29 травня 1996 року , реєстровий №1189, ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 585 кв.м по АДРЕСА_1.

06. 02. 1995 року здійснена відбивка меж земельної ділянки, про що складено акт № 68, а у 1996 році розроблено проект будівництва житлового будинку, який погоджено з головним архітектором м. Бердянська.

Згідно п. 1, 1.37 рішення 42 сесії 6-го скликання Бердянської міської ради № 28 від 12. 12. 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Пунктом 5, 5.3 рішення п'ятдесят першої сесії 6 скликання Бердянської міської ради № 23 від 20. 11. 2014 року «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам» в межах норм безоплатної приватизації у власність ОСОБА_3 передана земельна ділянка площею 0,0600 га кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

Доказів позбавлення позивача права власності на спірну ділянку відповідача суду надано не було.

Стаття 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що Бердянська міська рада при прийнятті рішення про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки розпорядилася землею, яка перебувала у приватній власності ОСОБА_4 та правильно, керуючись ст.ст.321, 328, ч.3 388, 393 ЦК україни та ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», суд першої інстанції задовольнив частково позовні вимоги.

Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

Судом повно і всебічно з»ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: