Ухвала суду № 61078503, 28.03.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.03.2016

Справа № 334/7156/14-ц

Провадження № 4-с/334/30/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ісакова Д.О.

при секретарі Воронцовій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ПАТ «Запорізький завод Феросплавів» на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документу

встановив:

До Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ПАТ «Запорізький Завод Феросплавів» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу, в якій зазначено, що 11 березня 2016 року на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» надійшла постанова від 17.12.2015 року ОСОБА_1, державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену у ході виконання виконавчого документа - судового наказу по справі № 334/7156/14-ц Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Згідно вказаної постанови, під час проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що вжитими державним виконавцем заходами майно, на яке за законом можливо стягнення, у боржника не виявлено. Борг, виконавчий лист та витрати не стягнуто.

Заявник вважає, що ОСОБА_1 державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не в повному обсязі та не належним чином виконала свої обовязки щодо примусового виконання судового наказу по справі № 334/7156/14-ц Ленінського районного суду м. Запоріжжя, тому він змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судове засіданні представник скаржника не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги.

Інші учасники розгляду справи в судове засіданні не зявилися, належним чином повідомлені про день і час розгляду скарги.

Суд, заслухавши пояснення предстаника скаржника, дослідивши зібрані по справі докази приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно, строк для подання скарги не пропущено.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо виконавче провадження»). Відповідно до п.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду безпосередньо. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

У судовому засіданні встановлено, що 11 березня 2016 року на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» надійшла постанова від 17.12.2015 року ОСОБА_1, державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про

повернення виконавчого документа стягувану, винесену у ході виконання виконавчого документа - судового наказу по справі № 334/7156/14-ц Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Згідно вказаної постанови, під час проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено що вжитими державним виконавцем заходами майно, на яке за законом можливо стягнення, у боржника не виявлено. Борг, виконавчий лист та витрати не стягнуто.

Проте, такий висновок державного виконавця є неправомірним, виходячи з наступного:

Згідно пункту 3.12. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» (затверджено наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5) встановлено, що організацію розшуку майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби. Державної реєстраційної служби України, банків. Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо-). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Згідно тексту постанови, під час проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено що згідно відповідей на запити до органів що реєструють право власності за боржником відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення (витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно - нерухомість в заставі ПАТ «БанкНадра» база даних АІС «Автомобіль транспортні засоби боржника відсутні, здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документ із метою перевірки майнового стану боржника встановити місцезнаходження боржника та перевірити його майновий стан не виявилося можливим. Вжитими державним виконавцем заходами майно, на яке за законом можливо звернути стягнення, у боржника не виявлено.

Але, у вказаній постанові державного виконавця відсутні дані щодо направлення державним виконавцем запитів до органів Державного земельного кадастру (на даний час ці органи носять назву - органи Госгеокадастру) щодо наявності або відсутності земельних ділянок боржника. Державний виконавець належним чином не виконував пункт 3.12. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» що направлення запитів до органів Державного агентства земельних ресурсів, і відповідно твердження про відсутність майна на яке можливо звернути стягнення є передчасним.

Крім того, згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, що було надано суду, протягом 2012 - 2015 років до реєстру державними виконавцями м. Запоріжжя неодноразово вносилися обтяження щодо арешту нерухомого майна боржника. Проте, в цієї довідки не має жодного запису щодо арешту майна якій мав був накладений державним виконавцем Гришуновою Т.А. коли у неї на виконанні знаходився судовий наказ Ленінського районного суду м. Запоріжжя щодо стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_2 на користь ПАТ «ЗФЗ», що також свідчить, про бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання рішення суду.

Також не знайшов підтвердження той факт, що державним виконавцем на протязі примусового виконання не ставилося питання про примусове проникнення до житла боржника, тому на даний час, без проникнення до житла боржника твердження про відсутність майна є передчасним твердженням, таким що не грунтується на належних доказах.

У відповідності до пункту 3.15. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» яка встановлює, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному у статті 47 Закону. При цьому, в постанові про повернення виконавчого документа стягувану, обовязково розяснюється порядок повторного предявлення виконавчого документа до виконання .

Як вбачається з постанови, яка надійшла на адресу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» в порушення п. 3.15. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» відсутнє будь яке розяснення державного виконавця щодо повторного предявлення виконавчого документу.

Постанова № 6 від 07.02.2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи під час виконання судових рішень у цивільних справах» розяснює, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і

підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - та за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що такі дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу є неправомірними, а тому вони мають бути скасовані.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 383- 389 ГПК України, ст.ст. 49, 67 Закону України, від 21.04.1999, № 606-ХІУ "Про виконавче провадження", суд

УХВАЛИВ :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_1 державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ, щодо повернення виконавчого документу стягувачу ПАТ «Запорізький завод феросплавів».

Скасувати постанову від 17.12.2015р. ОСОБА_1 державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документу по справі № 334/7156/14-ц Ленінського районного суду м. Запоріжжя на адресу стягувача ПАТ «Запорізький завод феросплавів».

Зобовязати ОСОБА_1 державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ відновити виконавче провадження щодо виконання судового наказу по справі № 334/7156/14-ц Ленінського районного суду м. Запоріжжя

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ісаков Д. О.