Рішення № 61077382, 15.08.2016, Старобільський районний суд Луганської області

15.08.2016

Справа 431/393/16-ц

Провадження 2/431/189/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

(повний текст)

15 серпня 2016 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі:головуючого судді Озерова В.О.,

при секретарі Дубініній О.О.,

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 31 січня 2015 року помер ОСОБА_6.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки № 486 площею 0,8758 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курячівської сільської ради Луганської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 857737 від 07 жовтня 2011 року та зареєстрованого за № НОМЕР_1; земельної ділянки № 247 площею 2,8083 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курячівської сільської ради Луганської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії Р4 № 086734 від 24 жовтня 2002 року та зареєстрованого за № 244; грошових внесків в Ощадному банку України за рахунком № 806636, який знаходиться в філії № 589 м. Старобільськ Луганської області та за рахунком № Н-6, який знаходиться в філії № 589/06 с. Курячівка Старобільського району Луганської області.

Згідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 березня 2015 року, було встановлено факт проживання однією сімєю, на підставі якого позивач є спадкоємцем четвертої черги, згідно ст. 1264 ЦК України, оскільки вона проживала з ОСОБА_6 однією сімєю з 2000 року, тобто не менше чим за пять років до відкриття спадщини.

Спадкоємцями першої черги на підставі ст. 1261 ЦК України є мати померлого - ОСОБА_5, а вона є спадкоємицею четвертої черги за законом.

З ОСОБА_6 вони проживали однією сімєю протягом 15 років в будинку № 15 по вул. Першотравневій в с. Проказине Старобільського району Луганської області, були повязані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки.

Таким чином, позивач вважає, що має право одержати право на спадкування, як спадкоємиця четвертої черги після смерті ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд визнати за нею право на спадкування, як спадкоємця четвертої черги, після смерті ОСОБА_6, померлого 31 січня 2015 року; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 31 січня 2015 року, а саме:

- на ? частину земельної ділянки № 486 площею 0,8758 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курячівської сільської ради Луганської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 857737 від 07 жовтня 2011 року та зареєстрованого за № НОМЕР_1;

- на ? частину земельної ділянки № 247 площею 2,8083 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курячівської сільської ради Луганської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії Р4 № 086734 від 24 жовтня 2002 року та зареєстрованого за № 244;

- на ? частину грошових внесків в Ощадному банку України за рахунком № 806636, який знаходиться в філії № 589 м. Старобільськ Луганської області та за рахунком № Н-6, який знаходиться в філії № 589/06 с. Курячівка Старобільського району Луганської області.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в повному обсязі підтримали вимоги позивача та просили суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_4 не визнав в повному обсязі позовні вимоги, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона знає ОСОБА_1, знає також і її чоловіка ОСОБА_6, який помер 31 січня 2015 року. ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_6 однією сімєю з 2000 року. Вони тримали господарство. Також їй було відомо, що у ОСОБА_6 був поганий зір, але чи потребував він сторонньої допомоги, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що вона є двоюрідної сестрою ОСОБА_1, яка з 2000 року проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_6, який помер 31 січня 2015 року. Після смерті чоловіка, вона приймала участь у його похованні та проведенні поминок. Вони разом тримали господарство. У ОСОБА_6 був поганий зір, але він сам доглядав за собою.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона є племінницею ОСОБА_1, яка з 2000 року проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_6, який помер 31 січня 2015 року. Вони разом тримали господарство. ОСОБА_6 мав поганий зір, не працював, лише доглядав господарство, а тітка офіційно працювала та загалом утримувала будинок. Скільки часу ОСОБА_6 не працював, їй не відомо. В 2014 році він пішов добровольцем в зону АТО.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що позивач являється йому двоюрідною сестрою. З 2000 року його сестра проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_6. Вони разом тримали господарство. ОСОБА_6 мав поганий зір, не працював і допомагав сестрі доглядати господарство. Матеріально сестра забезпечувала сімю. На момент вступу в АТО, ОСОБА_6 в сторонній допомозі не потребував.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що вона працювала разом з ОСОБА_1, яка проживала разом з ОСОБА_6 Вони разом тримали господарство та доглядали за ним. ОСОБА_6 не працював вже років пять, іноді їздив на заробітки. За станом його здоровя не потребував сторонньої допомоги. У вересні 2014 року він пішов добровольцем в зону АТО, а у січні 2015 року там загинув.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вона є донькою ОСОБА_1, яка проживала разом з ОСОБА_6 на протязі 15 років. Вони разом тримали господарство та доглядали за ним. Мати взагалі матеріально забезпечувала сімю та за свої кошти утримувала будинок і сплачувала комунальні платежі. ОСОБА_6 мав поганий зір, тому мати постійно доглядала його. 31 січня 2015 року ОСОБА_6 помер.

Розглянувши позовні вимоги, позивача, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають повному задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

31 січня 2015 року помер ОСОБА_14 (а.с. 6).

Згідно рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 березня 2016 року, був встановлений факт спільного проживання позивача з ОСОБА_14 з 2000 року по 31 січня 2016 року.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії Р4 № 086734 від 24 жовтня 2002 року (а.с. 11), ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 2,8083 га.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 857737 від 07 жовтня 2011 року (а.с. 12), ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 0,8758 га.

Згідно копії рахунку Ощадного банку, ОСОБА_14 належав рахунок № 806636, який знаходиться в Старобільській філії Ощадбанку № 589 та рахунок № Н-6 в філії № 589/06 с. Курячівка Старобільського району Луганської області.

Згідно копії спадкової справи, заповіту по смерті ОСОБА_6 залишено не було.

Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідач по справі є матірю померлого відповідача ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження, а тому у відповідності до ст. 1261 є спадкоємцем першої черги.

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеним рішенням суду від 10 березня 2016 року, позивач ОСОБА_1 мешкала разом з спадкодавцем більш ніж 5 років.

У відповідності до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд вважає доведеним, факт того, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги.

Згідно ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на протязі пяти років до смерті через слабкий стан зору ніде не працював, цілком знаходився на утриманні позивача, інших джерел прибутку, окрім допомоги наданої позивачем не мав.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідач суду не надав.

При таких обставинах суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1259, 1267, 1278 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право на спадкування, як спадкоємця четвертої черги, після смерті ОСОБА_6, померлого 31 січня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 31 січня 2015 року, а саме:

- на ? частину земельної ділянки № 486 площею 0,8758 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курячівської сільської ради Луганської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 857737 від 07 жовтня 2011 року та зареєстрованого за № НОМЕР_1;

- на ? частину земельної ділянки № 247 площею 2,8083 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Курячівської сільської ради Луганської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії Р4 № 086734 від 24 жовтня 2002 року та зареєстрованого за № 244;

- на ? частину грошових внесків в Ощадному банку України за рахунком № 806636, який знаходиться в філії № 589 м. Старобільськ Луганської області та за рахунком № Н-6, який знаходиться в філії № 589/06 с. Курячівка Старобільського району Луганської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Озеров