Ухвала суду № 61076047, 05.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

05 вересня 2016 року №813/2927/16

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Львівської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Опора-БКБ» про визнання протиправними та скасування рішень, скасування реєстрації декларацій,-

В С Т А Н О В И В :

01 вересня 2016 року на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівської міської ради до Департаменту містобудування Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Опора-БКБ» із вимогами:

1)«визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради №103 від 10.04.2013 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та реконструкцію з розширенням Львівським виробничо-технічним центром стандартизації, метрології та сертифікації приміщень побутового корпусу на вул.Лемківській, 9а під багатоквартирний житловий будинок з закладами громадського призначення та підземним паркінгом»;

2)«скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт НОМЕР_1, проведену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 25 березня 2016 року»;

3)«скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації НОМЕР_2, проведену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 11 квітня 2016 року»;

4)«визнати протиправними та скасувати:

-рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер - НОМЕР_3, прийняте 19.05.2016 року, про реєстрацію за ТОВ «Опора-ВКБ» права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 7,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_4»;

-рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер - НОМЕР_5, прийняте 19.05.2016 року, про реєстрацію за ТОВ «Опора-ВКБ» права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 5,4 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_6»;

-рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про державну реєстрації прав та їх обтяжень, серія та номер - НОМЕР_7, прийняте 19.05.2016 року, про реєстрацію за ДП «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» права власності на нежитлові приміщення напівпідвалу №№ІІ, ПІ, площею 36,1 кв.м.; нежитлові приміщення 2-го поверху з №1 по №6, площею 121,0 кв.м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_8»;

-рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер - НОМЕР_9, прийняте 19.05.2016 року, про реєстрацію за ТОВ «Львівгідроспецбуд» права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 13 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_10»;

-рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер - НОМЕР_11, прийняте 19.05.2016 року, про реєстрацію за ТОВ «Львівгідроспецбуд» права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 426,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_12»;

-рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер - НОМЕР_13, прийняте 19.05.2016 року, про реєстрацію за ТОВ «Опора-БКБ» права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 459,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_14».

Ухвалою судді від 05.09.2016 року позовну заяву було повернуто позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради №103 від 10.04.2013 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та реконструкцію з розширенням Львівським виробничо-технічним центром стандартизації, метрології та сертифікації приміщень побутового корпусу на вул.Лемківській, 9а під багатоквартирний житловий будинок з закладами громадського призначення та підземним паркінгом».

Згідно пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим, слід відмовити у відкритті провадження у даній справі, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч.2 ст.17 КАС України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Тож, з огляду на вищевказане, необхідним є наголосити, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У відповідності до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України також визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спірні правовідносини регулюються приписами ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно яких прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Як з'ясовано суддею, предметом означеного позову є скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, оскаржуване рішення відповідача у формі реєстрації декларацій про початок виконання будівельний робіт та про готовність об'єкта до експлуатації вичерпало свою дію, шляхом виконання. При цьому, суд зазначає, що скасування таких рішень не породжує наслідків для позивача чи третьої особи оскільки у ТзОВ «Опора-БКБ» тощо виникло право власності на нерухоме майно за адресою: м.Львів, вул.Лемківська, 9а і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, суд наголошує, що у разі прийняття відповідачем (тобто, Інспекцією ДАБК у Львівській області/правонаступник Державна архітектурно-будівельна інспекція України, а не як помилково позивач визначив відповідачем у справі - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення відповідача, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Отже, подальше оспорювання правомірності набуття третьою особою права власності на об'єкт нерухомості має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Більш того, суд зазначає, що такий спосіб захисту порушеного права, як визнання протиправним акта суб'єкта владних повноважень, не є універсальним і його застосування можливе у двох випадках: коли може бути відновлено те становище, яке існувало до видання акта, або коли за відсутності цієї можливості вимога про визнання незаконним акта суб'єкта владних повноважень поєднана з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди. Спори зазначеної категорії належать до адміністративної юрисдикції.

Водночас, оскільки відновлення того становища, яке існувало до здійснення реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, в обраний позивачем спосіб є неможливим, тому вказана справа не підлягає розгляду судом адміністративної юрисдикції у частині позовних вимог про скасування реєстрації декларацій та оскаржуваних рішень приватного нотаріуса про реєстрацію права власності.

Окрім того, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, з приводу оскарження рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, то із врахуванням згаданого вище, суддя вважає, що у цій частині позовних вимог також слід відмовити у відкритті провадження, з тих підстав, що вбачається спір про право.

При вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі, суддя враховує і позицію Верховного Суду України по аналогічній категорії справ (зокрема, постанови Верховного Суду України від 28 квітня 2015 року та 13 січня 2016 року у справах №№21-173а15, 21-5421а15 відповідно, а також постанову №21-41а16 від 14 червня 2016 року).

Відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тож, беручи до уваги вищевказане, а також зважаючи на наявність спору про право, слід прийти до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, оскільки вказаний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, однак підлягає розгляду в порядку господарського/цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.2, 4, 17, 107, 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом заяви Львівської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Опора-БКБ» про визнання протиправними та скасування рішень, скасування реєстрації декларацій.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію даної ухвали, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.