Ухвала суду № 61064556, 02.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 р.

Справа № 13-14/210-05-7930А/5017

Категорія:8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Панченко О.Л.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Потапчука В.О. та Семенюка Г.В.

при секретарі Абилгазиновій К.С.

розглянувши в письмовому провадженні згідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України адміністративну справу за апеляційною скаргою Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Господарського суду Одеської області від 29 травня 2007 року за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Жеребківський елеватор»до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2005 року ТОВ «Жеребківський елеватор»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Балтської МДПІ Одеської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Балтської МДПІ Одеської області від 12.05.2005р. № 0002572300/2/463, від 20.07.2005р. № 0002572300/3/848, від 16.12.2004р. №002532300/0/1286, від 11.02.2005р. № 0002532300/1/118, від 12.05.2005р. № 0002532300/2/464, від 20.07.2005р. № 0002532300/3/847.

В обґрунтування позову зазначалося, що Балтською МДПІ Одеської області проведена комплексна планова документальна перевірка ТОВ "Жереоківський елеватор" з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003р. по 01.10.2004р., про що складений акт від 15.12.2004р. № 219-2300/31382859. За результатами перевірки позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 8800 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1990 грн., податок на додану вартість у сумі 26355 грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 13178 грн., про що МДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.12.2004р. №№ 0002572300/ 0/1290, 0002532300/0/1286 відповідно.

Позивач двічі оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення згідно зі ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 - III (зі змінами та доповненнями) до Балтської МДПІ Одеської області, Балтська МДПІ частково задовільнила скарги платника податків,однак незалежно від зменшення сум податкових повідомлень-рішень позивач з податковими повідомленнями - рішеннями Балтської МДПІ Одеської області від 12.05.2005р. №0002572300/2/463, від 20.07.2005р. № 0002572300/3/848, від 16.12.2004р. №0002532300/0/1286, від 11.02.2005р. № 0002532300/1/118, від 12.05.2005р. №0002532300/2/464, від| 20.07.2005р. № 0002532300/3/847 не погодився, просить визнати їх нечинними, посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового законодавства.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2005 року адміністративний позов ТОВ «Жеребківський елеватор»задоволено частково. Податкові повідомлення - рішення Балтської МДШ Одеської області від 12.05.2005р. № 0002572300/2/463, від 20.07.2005р. № 0002572300/3/848 визнано частково недійсними по податку на додану вартість в сумі 8704 грн. Податкові повідомлення - рішення Балтської МДШ Одеської області від 16.12.2004р. № 0002532300/0/1286, від 11.02.2005р. № 0002532300/1/118, від 12.05.2005р. №0002532300/ 2/464, від 20.07.2005р. № 0002532300/3/847 визнано частково недійсними в сумі 26175 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 13088 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2006 року рішення господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2005 року скасовано, в позові відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.01.2007р. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2006 року та рішення господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2005 року скасовано,справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Постановою Господарського суду Одеської області від 29 травня 2007 року адміністративний позов ТОВ «Жеребківський елеватор»до Балтської МДПІ Одеської області задоволено частково. Податкові повідомлення - рішення Балтської МДШ Одеської області від 12.05.2005р. № 0002572300/2/463, від 20.07.2005р. № 0002572300/3/848 визнано нечинними. Податкові повідомлення - рішення Балтської МДШ Одеської області від 16.12.2004р. № 0002532300/0/1286, від 11.02.2005р. № 0002532300/1/118, від 12.05.2005р. №0002532300/ 2/464, від 20.07.2005р. № 0002532300/3/847 визнано нечинними в частині донарахування ПДВ у сумі 26175 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 13088 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Любашівська МДПІ Одеської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.01.2007р.,яка є чинною на час розгляду цієї справи, суд касаційної інстанції не погодився з висновком про те, що відсутність у податковій накладній реквізитів продавця позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної, оскільки недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем в акті перевірки на стор.30-34 зазначено, що позивач порушив п.п7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість. Згідно пункту 7.2.1 п.7.2 статті 7ЗУ «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної асоби або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

В Акті перевірки надана таблиця (стор.31-34 акту), в якій вказані підприємства - продавці, в податкових накладних яких відсутні вищевказані обов'язкові реквізити. На підставі цього позивачу було донараховано ПДВ за рахунок зменшення податкового кредиту на суму 15175,70 грн. Надані в матеріали справи копії податкових накладних спростовують наявність вказаних порушень діючого законодавства, що підтверджує висновок Вищого адміністративного суду України.

Крім того, в Акті перевірки (стор.34) зазначено, що позивачем були надані не оригінали, а копії податкових накладних ТОВ «Жеребківський елеватор»до складу податкового кредиту. Відповідачем сприйнята відсутність відмітки «X»у верхній лівій частині, як відсутність у продавців (постачальників) оригіналів накладних, хоча доказів підтвердження відсутності оригіналів накладних у продавців в матеріали справи не надано. Посилаючись на підпункт 7.2.3 пункту 7.2. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»відповідач вважає не можливим включення таких податкових накладних до складу податкового кредиту на загальну суму 13985,04грн. Але в підпункті 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»такої вимоги немає.

Більш того апелянт зазначає, що для дійсності податкових накладних позивач повинен був дотриматися порядку, встановленого п.п7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» відносно випадків порушення порядку заповнення податкової накладної з боку постачальника (продавця) товарів (послуг). На це Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі зазначає, що недотримання порядку встановленого п.п7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції.

Суд касаційної інстанції в своїй ухвалі зазначив, що з рештою погоджується з судом першої інстанції,але крім того, що це рішення повинно було прийнято за правилами та вимогами КАС України, а не ГПК України.

Відповідно до п.5 ст.227 КАСУ висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Оскільки постанова Господарського суду Одеської області від 29 травня 2007 року винесена за правилами КАС України, з врахуванням вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.01.2007р.,колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 29 травня 2007 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.02.2011р.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Потапчук В.О.

суддя Семенюк Г.В.