Рішення № 6106443, 27.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/39827.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.- Україна»

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 19681,92 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Левіна Т.М. предст. за довір. б/н від 20.09.2008р.;

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 27.07.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.- Україна»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки №4736/08 від 15.02.2008р. у розмірі 19681,98 грн. (з них: 14254,25 грн. основний борг, 1841,21 грн. інфляційне збільшення, 272,40 грн. 3% річних, 3314,12 грн. пеня) та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки, не оплатив в повному обсязі вартість поставленого йому позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009р. було порушено провадження у справі №35/398, розгляд справи призначений на 27.07.2009р.

В судовому засіданні 27.07.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/398 від 10.07.2009р. та довідку, в якій повідомив суд про те, що відповідач частково погасив борг і станом на 27.07.2009р. заборгованість відповідача за спірним Договором поставки складає 12753,02 грн. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання 27.07.2009р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/398 від 10.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 27.07.2009р. ані відповідач, ані його представники не зявились, витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна»(далі позивач, Постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки №4736/08 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1, п.1.2) Постачальник здійснює виробничо-технологічну комплектацію Покупця товарами, які входять у складську програму Постачальника. Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар відповідно до виставленого рахунку й у встановлені даним Договором строки, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати поставлений товар.

В п.4.1 п.4.4 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється Постачальником шляхом передачі товару Покупцеві зі складу Постачальника і/або шляхом доставки на склад Покупця. Товар резервується за Покупцем на 10 календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку на його оплату. Виставляння Постачальником рахунку з резервуванням товару є повідомленням Покупцеві про наявність товару на складі. Поставка товару Покупцеві здійснюється Постачальником після одержання Постачальником оплати за товар.

Згідно з п.5.1, п.5.3 Договору Покупець оплачує Постачальникові товар за цінами, встановленими у прайс-листах Постачальника в ЄВРО із застосуванням коефіцієнта на знижку згідно з Додатком №1 до даного Договору. Рахунок на попередню оплату виставляється в гривнях за курсом НБУ з урахуванням ПДВ і підлягає оплаті протягом 3-х банківських днів з моменту його виписки Постачальником. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець може оплатити товар готівкою в касі Постачальника в рамках лімітів, встановлених Національним Банком України.

Відповідно до п.6 Додатку №2 до Договору у випадку порушення строку оплати товару, переданого з відстрочкою платежу, Покупець зобов'язаний сплатити пеню з розрахунку 0,1% у день від суми заборгованості.

Згідно з п.8.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що на виконання Договору протягом 2008 року він відвантажив відповідачу товар - фурнітуру для вікон та дверей. При цьому згідно з Додатком №2 до Договору позивач надав відповідачу товарний кредит - відстрочку оплати за відвантажений товар на 14 календарних днів. Відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату за отриманий товар та виконувати інші умови Договору, однак в погоджені сторонами строки не сплатив вартість поставленого йому товару, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 14254,25 грн.

Під час розгляду справи позивач повідомив суд про часткову сплату відповідачем заборгованості за Договором у розмірі 1501,23 грн.

Станом на дату розгляду справи у судовому засіданні та прийняття судового рішення заборгованість відповідачем в повному обсязі погашена не була і складала 12753,02 грн.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити борг, окрім суми основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування, 3% річних та пеню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, вартість поставленого товару в повному обсязі не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості.

Під час розгляду справи відповідач частково сплатив борг і станом на дату прийняття судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 12753,02 грн.

Згідно з п.6 Додатку №2 до Договору у випадку порушення строку оплати товару, переданого з відстрочкою платежу, Покупець зобов'язаний сплатити пеню з розрахунку 0,1% у день від суми заборгованості.

За розрахунком позивача відповідач повинен сплатити пеню у загальному розмірі 3314,12 грн., однак суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані положеннями Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

В ст. 1 названого Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У спірному періоді Національним Банком України було визначено розмір облікової ставки на рівні 12%, отже, подвійна облікова ставка за кожен день прострочення становить 0,06%. Таким чином, відсоткова ставка, передбачена в спірному Договорі оренди, перевищує встановлену подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3314,12 грн., однак, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у загальному розмірі 2239,00 грн.

У відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наявного у справі розрахунку, відповідач повинен сплатити на користь позивача 1841,21 грн. інфляційних збитків та 272,40 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених в позові.

Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки №4736/08 від 15.02.2008р. у розмірі 17105,63 грн. (з яких: 12753,02 грн. основний борг, 1841,21 грн. інфляційні збитки, 272,40 грн. 3% річних, 2239,00 грн. пеня). В частині вимог про стягнення з відповідача 1501,23 грн. основного боргу провадження у справі має бути припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р №НОМЕР_1 у КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012, ідентифікаційний код НОМЕР_2), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна» (юр.адреса: 03000, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26; пошт.адреса: 07400, Київська область, м. Бровари,б-р. Незалежності, 24; п/р №26008697144012 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31111213) 12753,02 грн. (дванадцять тисяч сімсот пятдесят три гривні 02 коп.) заборгованості за Договором поставки №4736/08 від 15.02.2008р.; 1841,21 грн. (одну тисячу вісімсот сорок гривень 21 коп.) інфляційних збитків; 272,40 грн. (двісті сімдесят дві гривні 40 коп.) 3% річних; 2239,00 грн. (дві тисячі двісті тридцять девять гривень 00 коп.) пені; 186,06 грн. (сто вісімдесят шість гривень 06 коп.) державного мита; 295,40 грн. (двісті девяносто пять гривень 40 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача 1501,23 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В частині вимог про стягнення з відповідача 1075,12 грн. пені в позові відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 07.08.2009