Ухвала суду № 61063156, 12.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р.

м.Одеса

Справа № 1570/3702/2012

Категорія: 10.3.4

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Запорожана Д.В., Шеметенко Л.П..

за участю секретаря судового засідання: Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Асоціації фермерів «САТУРН» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації фермерів «САТУРН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Асоціація фермерів «САТУРН» подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позву в повному обсязі.

Постановою від 09 липня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації фермерів «САТУРН» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у 2011 році у розмірі 15 505 грн., та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 116,30 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно не прийняв до уваги надані покази подання до районного Центру зайнятості звітів про наявність вакансій, в яких протягом 2011 року зазначалось про можливість працевлаштування інваліда на вакантну посаду. Допущені судом першої інстанції порушення процесуального права, на думку призвели до неправильного застосування норм матеріального права та неправильного вирішення справи.

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що Асоціація фермерів «САТУРН» зареєстрована 31.07.1998р. Березівською районною державною адміністрацією Одеської області як юридична особа, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.27).

Середньооблікова чисельність штатних працівників Асоціації фермерів «САТУРН» у 2011 році склала 20 осіб, що підтверджено поданим відповідачем звітом за формою №10-ПІ за 2011 рік (а.с.7), а тому суд першої інстанції встановив, що відповідач мав створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, однак інвалід у зазначений період в Асоціації фермерів «САТУРН» не працював, внаслідок чого відповідач повинен був самостійно розрахувати та у строк до 15.04.2012 р. сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 15 505 грн., що відповідає вимогам ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку реалізації статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», затвердженого Постановою КМ України №70 від 31.01.2007 р.

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році, з посиланням на щомісячне подання протягом 2011 року до Березівського РЦЗ звітності про наявність вакансії для інваліда, оскільки звіти АФ «САТУРН» (а.с.29-40) містять інформацію про вакансію охоронця зі звичайними умовами праці та не містять відповідної відмітки про отримання цих звітів Березівським РЗЦ.

Оскільки на час розгляду справи відповідач не сплатив ні санкції, ні пеню, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта та представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини за 2011 рік.

Згідно наданого Асоціацією фермерів «САТУРН» звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 7) середньооблікова чисельність штатних працівників на за 2011 рік становить 20 осіб, середньооблікова кількість осіб, яким було встановлено інвалідність – 0, кількість інвалідів, які повинні працювати, на робочих місцях, створених відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 0 осіб. Асоціацією фермерів «САТУРН» визначений розмір середньорічної заробітної плати працівника, який становить 15 505 коп.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991, № 875-XII для підприємств норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, якщо працює від 8 до 25 осіб, встановлено у кількості одного робочого місця.

Підприємства, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону, якою встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Також ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом.

У зв’язку з цим, відповідач повинен був створити одне робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Частина 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачає, що підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин зі стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим законом не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов’язковим платежем), обов’язкова сплата яких передбачена Конституцією України та іншими Законом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв’язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Обов'язок відповідача зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ст. 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Додатково у відповідача було вакантним протягом 2011 року одне робоче місце, про що відповідач повідомляв районний центр зайнятості згідно наданих звітів форми № 3-НП (а.с. 29-40).

Проте апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта щодо створення у 2011 році одного робочого місця, яке було вакантним протягом 2011 року та на яке на думку відповідача, мали змогу працевлаштуватись інваліди.

Надані відповідачем звіти форми № 3-НП, щодо наявності протягом 2011 року одного робочого місця, не містять в п’ятнадцятій графі відмітки даних про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а саме – інвалідів, про що проставляється шифр « 11».

Таким чином, надані відповідачем докази не відповідають вимогам розділу третього Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» № 420 від 19 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за № 1534/11814.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що Асоціація фермерів «САТУРН» не виконала норматив, встановлений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв’язку з чим, до 15 квітня 2011 року, повинна була самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, розмір яких становить 15 505 грн.

Оскільки Асоціація фермерів «САТУРН» добровільно у встановлені строки не сплатила адміністративно-господарські санкції, то сплаті також підлягає пеня, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, та становить 116,30 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова – без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 197, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Асоціації фермерів «САТУРН» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складний 17.11.2014 р.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Д.В.Запорожан

суддя Л.П.Шеметенко