Постанова № 61060261, 08.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1411/2107/12

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Полішко В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини А-1836 на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А-1836 про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

1 червня 2012р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Військової частини А-1836 про визнання протиправною відмову відповідача у виплаті грошової компенсації за не отримане речове майно та стягнення грошової компенсації до 11.03.2000р. в сумі 824,25грн. та після 11.03.2000р. в сумі 5983,57грн., тобто всього 6807,82грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 25.10.1993р. по 10.02.2012р. проходив військову службу за контрактом у військовій частині А-1836. 10.02.2012р. позивача звільнено за станом здоровя. Під час проходження служби позивач повинен був отримувати за рахунок держави речове майно за нормами забезпечення передбаченими постановами КМУ, відповідно до вимог ЗУ «Про Збройні сили України». Сума грошової компенсації, яка належить до виплати становить 6807,82грн. (а.с.6). Відповідач відмовляється виплачувати вказані кошти, тому посилаючись на вказані обставини, позивач просить позов задовольнити.

Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014р. позов задоволено.

Визнано протиправною відмову В/Ч №1836 у виплаті ОСОБА_2 грошової компенсації за не отримане речове майно.

Стягнуто з В/Ч №1836 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за не отримане ним речове майно в сумі 6807,25грн., з яких: 824,25грн. грошова компенсація до 11 березня 2000р., 5983,57грн. грошова компенсація після 11 березня 2000р.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ в редакції, яка діяла до 11 березня 2000р., військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Отже, грошова компенсація за речове майно була передбачена законодавством України в період до 11 березня 2000р. А відповідно до Постанови КМУ від 28 жовтня 2004р. №1444, якою затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, позивач має право на грошову компенсацію після 11 березня 2000р.

Проте повністю, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного зясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 25.10.1993р. по 10.02.2012р. проходив військову службу у військовій частині А-1836. Позивач 03.05.2012р. звернувся до командира військової частини А-1836 із заявою щодо розрахунку та виплаті йому компенсації за речове майно, що належить йому за період проходження служби (а.с.5). Відповідач розрахував компенсацію за речове майно, проте виплачувати кошти відмовився, у звязку з чим виник спір.

Вирішуючи питання щодо виплати компенсації за речове майно за вказаний період, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ч.2 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000р.), військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до ч.2 вище вказаної статті визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ» від 12 березня 1996р. №316.

Згідно п.2 ЗУ від 17.02.2000р. №1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» дію частини другої статті 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них було зупинено. Закон набув чинності з 11 березня 2000р.

У встановленому порядку пункт другий ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» неконституційним не визнавався.

З січня 2001р. набула чинності ст.16 ЗУ «Про Збройні Сили України» від 6 грудня 1991р. №1934-ХІІ, якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Закон не передбачав отримання грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення.

29 березня 2002р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.

Таким чином, підсумовуючи все вище викладене, судова колегія зазначає, що грошова компенсація замість продовольчих пайків була передбачена законодавством України в період до 11 березня 2000р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 01.06.2012р., тобто з пропуском строку звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ст.100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Отже, позовні вимоги позивача до 01.12.2011р. мають бути залишені без розгляду, оскільки позивач проходив військову службу і повинен був знати про порушення своїх прав.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження по справі в частині позовних вимог до 01.12.2011р., тому що відповідно до вказаних норм КАС України позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Стосовно позовних вимог після 01.12.2011р., то судова колегія вважає їх безпідставними та не обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають, оскільки після 11 березня 2000р. чинним законодавством не встановлено право військовослужбовців, звільнених з військової служби на грошову компенсацію замість не отриманого речового та продовольчого забезпечення.

Тому, судова колегія вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про залишення позовних вимог до 01.12.2011р. без розгляду, а після цієї дати у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що апелянтом за подачу апеляційної скарги судовий збір не сплачено, судова колегія вважає необхідним стягнути з апелянта судовий збір, в сумі 913,50грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А-1836 задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014р. скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Військової частини А-1836 про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно в частині позовних вимог після 01.12.2011р. відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини А-1836 про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно в частині позовних вимог до 01.12.2011р. залишити без розгляду.

Стягнути з Військової частини А-1836 судовий збір в сумі 913,50грн. на рахунок: 31212206781008, отримувач: ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді:

ОСОБА_3

ОСОБА_1