Ухвала суду № 61042868, 01.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 760/12089/15 № апеляційного провадження:22-ц/796/7271/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Клочко І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

1 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Саліхова В.В., Українець Л.Д.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві (Дев'ята Київська державна нотаріальна контора), відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить суд рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що у січні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 6 квітня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_5 на її користь коштів в розмірі 281820 грн. та судових витрат, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва залишено без змін.

З метою забезпечення виконання рішення суду, державний виконавець наклав арешт на майно боржника постановою від 30 січня 2013 року та, відповідно до акту опису й арешту майна ОСОБА_5, здійснив опис квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Однак виконати рішення суду не вдалося, оскільки співвласник квартири ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про оголошення боржника ОСОБА_5 безвісно відсутнім, а згодом звернувся до ВДВС з заявою про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з оголошенням боржника безвісно відсутнім.

Зазначила, що оскільки опіки над майном боржника не було встановлено рішенням суду, вона вчиняла дії щодо встановлення опіки над майном боржника, звертаючись до різних органів.

Також зазначила, що відповідач своїми діями та бездіяльністю чинить їй перешкоди з питань повернення боргу з боку боржника. Спочатку ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про визнання свого брата - ОСОБА_5 безвісно відсутнім, а отримавши рішення суду, зупинив виконавче провадження щодо повернення їй боргу. А останні два роки відповідач ігнорує вимоги державного виконавця перешкоджаючи встановленню опіки над майном свого брата. Крім того, відповідач ОСОБА_4 є співвласником квартири, на яку накладено арешт, а тому без його згоди потрапити нотаріусу неможливо.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 на свою користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 60000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 6 квітня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення суми позики, відповідно до якого з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_3 280000 грн. заборгованості, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2012 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 6 квітня 2012 року залишено без змін.

16 серпня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення заборгованості в розмірі 281.820 грн.

29 серпня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №34029427 по вищевказаному виконавчому листі.

30 січня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

12 березня 2013 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві складено акт опису та арешту майна боржника, а саме : 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Згідно листа Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №10110 (И-2012) від 13 березня 2012 року, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за: 2/3 частини - ОСОБА_8, ОСОБА_5 в рівних долях, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 червня 1994 року та 1/3 частина - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 3 квітня 2003 року.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року, ОСОБА_5, визнано безвісно відсутнім, за завою поданою до суду ОСОБА_4

Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві від 20 березня 2013 року зупинено виконавче провадження, у зв'язку з рішенням суду про визнання боржника ОСОБА_5 безвісно відсутнім.

10 лютого 2015 року державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві звертається з поданням до суду про примусове проникнення до житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року відмовлено в задоволенні подання про примусове проникнення до житла.

Відповідно до вимог, ч.ч.1,2 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є стороною виконавчого провадження, крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 перешкоджав доступу державного виконавця до квартири АДРЕСА_1.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що суд не залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3, оскільки рішенням суду його права та законні інтереси не зачіпляються. Критично оцінюючи покази даного свідка, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є родичем позивача та зацікавлений у позитивному вирішенні спору на користь ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не прийняті до уваги надані позивачем фотокартки, які свідчать про чинення перешкод відповідачем державному виконавцю, оскільки відповідно до ст.ст. 57-59 ЦПК України, докази мають бути належними та допустими, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та мають бути одержані в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, у їх достатності та взаємному зв'язку з врахуванням належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді