Рішення № 6100763, 10.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2009 р. Справа № 55/283-08

вх. № 9049/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Олексюка В.В.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Карт Центр", м. Луцьк

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3., м. Харків

про стягнення 110062,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл Карт Центр", м. Луцьк, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3., м. Харків, 93604,94 грн. основного боргу, 11194, 54 грн. пені, 1615,19 грн. 3% річних, 3648,09 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 2010 від 18.07.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 січня 2009 р.

16 січня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 78604,94 грн. основного боргу, 9421, 82 грн. пені, 1338,29 грн. 3% річних, 2988,09 грн. інфляційних витрат та судові витрати. Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 січня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 09 лютого 2009 р.

06 лютого 2009 р. позивач надіслав до канцелярії господарського суду телеграму- клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 09 лютого 2009 р. було продожено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 08 березня 2009 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 09 лютого 2009 р., від 02 березня 2009 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

10 березня 2009 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи, а також письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до договору № 2010 від 18.07.07 р. позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 91949,96 грн., проте відповідачем було оплачено вартість товару лише частково на суму 13345,02 грн. Позивач вказував суду на те, що до матеріалів справи надано докази здійснення відповідачем часткової оплати на суму 7000 грн . та 8000 грн. та пояснив, що вказані оплати було частково зараховано в рахунок заборгованості за накладними, доданими до позовної заяви, у сумі 13345,02 грн., решта суми у розмірі 1654,98 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення вартості раніше відпущених партій товару, по яким на сьогоднішній день заборгованість відсутня.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

18 липня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл Карт Центр", м. Луцьк (далі позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 2010, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передавати у власність відповідача через АЗС з використанням пластикових смарт- карт паливно-мастильні матеріали, а відповідач, в свою чергу, зобов"язується приймати у власність та оплачувати їх вартість. Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач постачає відповідачу ПММ частинами на умовах ЕХW(Інкотермс 2000) франко- термінали АЗС. Пунктом 4.4 договору передбачені умови оплати, яка здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу на 14 календарних днів на суму, що не перевищує 50% вартості ПММ, вибраних відповідачем в попередньому місяці, але не більш ніж 50000 грн. Пунктом 8.3 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у випадку не проведення розрахунків відповідачем згідно умов п. 4.4 договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,15 % від суми заборгованості за кожен день прострочки. Пунктом 11.8 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання. У випадку, якщо сума договору перевищила обумовлену сторонами і жодна сторона не заявила про намір його розірвати, то сума договору збільшується в два рази і даний договір вважається таким, що діє.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві партії ПММ на загальну суму 91949,96 грн., що підтверджується видатковою накладною № 29059 від 01.04.08 р. та актом приймання - передачі за період з 01 по 10 квітня 2008 р.; видатковою накладною № 32850 від 11.04.08 р., № 32851 від 11.04.08 р. та актом приймання - передачі за період з 11 по 20 квітня 2008 р.; видатковою накладною № 37737 від 21.04.08 р., № 37738 від 21.04.08 р. та актом приймання - передачі за період з 21 по 30 квітня 2008 р.; видатковою накладною № 39910 від 01.05.08 р. та актом приймання - передачі за період з 01 по 10 травня 2008 р.; видатковою накладною №43807 від 11.05.08 р. та актом приймання - передачі за період з 11 по 20 травня 2008 р.., які підписані обома сторонами та скріплені печатками. У вказаних накладних та актах приймання - передачі зазначений договір № 2010 від 18.07.07 р., що свідчить про те, що товар передавався саме на виконання цього договору.

Таким чином, відповідач отримав вказаний товар, проте розрахувався за нього лише частково на суму 13345,02 грн.. На докази здійснення відповідачем часткових проплат позивач надав до матеріалів справи витяги банку від 14.05.08 р. на суму 8000 грн. та від 16.05.08 р. на суму 7000 грн..

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що вказані оплати було частково зараховано в рахунок заборгованості за накладними, доданими до позовної заяви, у сумі 13345,02 грн., решта суми у розмірі 1654,98 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення вартості раніше відпущених партій товару, по яким на сьогоднішній день заборгованість відсутня.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість, що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 78604,94 грн. основного боргу, у зв"язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 15000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач товар отримав, однак документи, що підтверджують здійснення повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 78604,94 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках інфляційних допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення інфляційних підлягає задоволенню у сумі 2941,76 грн. , в решті заявленої вимоги у сумі 46,33 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1338,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 9421,82 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 1772,72 грн. пені, 660 грн. інфляційних та 276,9 грн. 3% річних, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1., м. Харків(61072, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ АКБ "Правекс Банк", МФО 350493 м. Харкова) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Карт Центр", м. Луцьк(43010, м. Луцьк, вул. Кременецька,38 ,код 33170464, р/р 260050005201 в ТОВ "Банк інвестицій та заощаджень" м. Київа, МФО 380281) 78604,94 грн. основного боргу, 9421, 82 грн. пені, 1338,29 грн. 3% річних, 2941,76 грн. інфляційних витрат, 923, 06 грн. державного мита та 98, 96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 15000 грн. суми основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 1772,72 грн. пені, 660 грн. інфляційних та 276,9 грн. 3% річних провадження у справі припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

В решті заявленої вимоги про стягнення 46,33 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 12 березня 2009 року.

Суддя