Рішення № 6100680, 12.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.09 р. Справа № 43/120

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Юнокомунаровськ, м. Єнакієво, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАТЕХ-БУД”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 3500грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 за дов. від 07.07.08р.

від відповідача: представник не зявився. .

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Юнокомунаровськ, м. Єнакієво, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАТЕХ-БУД”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3500грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за договором на надання послуг від 01.09.08р., в частині сплати вартості наданих послуг. Як на правові підстави позову - посилається на ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 610 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №1-о від 07.05.09р. (вх.№02-41/20367) визнав позовні вимоги у повному обсязі у сумі 3500грн. та просив суд розглянути справу без участі його представника.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на надання послуг віж 01.09.08р., акт №1 від 29.09.08р. виконаних робіт (надання послуг) до договору на надання послуг від 01.09.08р., претензія №1 від 01.12.08р., відповідь на претензію №1 від 01.12.08р. від 15.12.08р.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.08р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) був укладений договір на надання послуг. За умовами договору виконавець в порядку та на умовах, вказаних у договорі, та діючого законодавства України, зобовязується за винагородження надати інформаційно-консультативні послуги в області кредитування юридичних осіб у банках м. Донецька та Донецької області та допомогу у підготовці та оформленні документації необхідної для отримання кредиту у банку (пункт 1.1. договору).

У розділі 2 договору визначено права та обовязки виконавця, зокрема виконавець зобовязується надати обумовлені у договорі інформацію та послуги у місячний строк після підписання договору та представити замовнику акт виконаних робіт в строк не пізніше 5-ти робочих днів після виконання робіт.

У розділі 3 договору визначено права та обовязки замовника, зокрема замовник зобовязується своєчасно сплатити виконавцю його послуги в строк вказаний у договорі.

Відповідно до пункту 5.1. договору розмір оплати за надання інформаційних послуг становить 1000грн., за підготовку необхідної документації в банк 2500грн. та сплачується виконавцю на розрахунковий рахунок у повному обсязі протягом 10 робочих днів після підписання акту виконаних робіт.

Згідно до пункту 7.1. договору договір вважається укладеним з моменту підписання його обома сторонами та діє до 01.10.08р.

Закінчення строку дії договору не звільняє ні одну із сторін від відповідальності за невиконання своїх зобовязань по договору (пункт 7.2. договору).

Договір підписаний обома сторонами. На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення зобовязань сторони перебували у договірних відносинах.

Надавши належну правову оцінку договору на надання послуг від 01.09.08р., суд дійшов висновку, що до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивачем надані відповідачу інформаційно-консультативні послуги та допомога у підготовці документів для отримання кредиту, загальною вартістю 3500грн., що підтверджується актом №1 від 29.09.08р. виконаних робіт (надання послуг) до договору на надання послуг від 01.09.08р. Належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.9).

Відповідач у звязку з підписанням вказаного акту повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

Договором встановлено, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі акту виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту його підписання (пункт 5.1. договору).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки у договорі сторони встановили, що розрахунок проводиться на підставі акту виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту підписання такого акту, то доказами надання послуг по договору є акт №1 від 29.09.08р. виконаних робіт (надання послуг) до договору на надання послуг від 01.09.08р.

Таким чином наявний факт надання та отримання послуг вартістю 3500грн., обумовлених договором від 01.09.08р.

Як вбачається із матеріалів справи, охоронні послуги повинні були сплачені до 10.10.08р.

Проте, свої зобовязання, як про це заявлено позивачем, віповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за ним враховується заборгованість у сумі 3500грн.

З метою врегулювання спору мирним шляхом позивач звернувся до відповідач з претензією про погашення заборгованості №1 від 01.12.08р.

У відповіді на претензію від 15.12.08р. відповідач визнав вимоги позивача та гарантував погашення заборгованості протягом двох місяців.

Проте станом на 12.05.09р. заборгованість у сумі 3500грн. залишається несплаченою відповідачем, належних доказів погашення боргу суду не надано.

У відзиві на позовну заяву №1-о від 07.05.09р. (вх.№02-41/20367) відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі у сумі 3500грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Юнокомунаровськ, м. Єнакієво, Донецька область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАТЕХ-БУД”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3500грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАТЕХ-БУД” (83060, м. Донецьк, бул. Церетелі, 8/66; ЄДРПОУ 34940456, МФО 351005) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1, МФО НОМЕР_2) заборгованість у сумі 3500грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Зубченко І.В.

Надруковано 3 примірники: 2 сторонам, 1 у справу.