Ухвала суду № 60985017, 23.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р.Справа № 2а-8604/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 червня 2012р. по справі за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2010р. КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" (далі Підприємство) звернулось в суд із позовом до Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ДПС (далі ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення (далі ППР) від 2 грудня 2010р. №0001401502/3.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18 травня 2010р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача, оформленої відповідним актом, в якому зазначено про заниження суб'єктом господарювання податку на додану вартість в декларації у зв'язку з тим, що при заповненні податкової звітності за березень 2010р. платником не враховано результати актів попередніх перевірок.

27 травня 2010р. за результатами перевірки уповноваженою особою відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001401502/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 217 846,80грн., з яких 181 539грн. основного платежу та 36 307,80грн. за штрафними санкціями.

Підставою для визначення податкового зобов'язання є неврахування суб'єктом господарювання висновків перевірки актів попередніх перевірок, за наслідками яких прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000742301/3 від 15 червня 2010р., №0000112301/3, №0000122301/3 та №0000652301/3 від 18 травня 2010р.

Податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2010р. оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте, скарга була залишена без задоволення, а на адресу позивача надіслано ППР від 2 грудня 2010р. про сплату за платежем: податок на додану вартість 217846,8грн., з яких за основним платежем 181539грн. та штрафними санкціями 36307,8грн.

Позивач не погоджується з висновками ДПІ, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки сума податкового зобовязання є неузгодженою. Посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 червня 2012р. адміністративний позов задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ДПС від 2 грудня 2010р. №0001401502/3.

Стягнуто з державного бюджету України на користь КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" 3,40грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 2 грудня 2010р. винесено на підставі акту перевірки від 18 травня 2010р. В основу акту перевірки покладені результати актів документальної виїзної перевірки Підприємства від 21 вересня 2009р. та позапланової виїзної перевірки від 11 грудня 2009р. та винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення, які скасовані рішенням суду та набрали законної сили. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 2 грудня 2010р. є таким, що порушує законні права та інтереси підприємства.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що 27 травня 2010р. підприємство отримало податкове повідомлення-рішення за №0001401502/0 від 27.05.2010р. про сплату за платежем: податок на додану вартість 217846,80грн., з яких 181539,00грн. основного платежу та 36307,80грн. за штрафними санкціями. Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку до Южноукраїнської ОДПІ до ДПА у Миколаївській області та до ДПА України.

29.11.2010р. Підприємство отримало рішення ДПА України №12634/6/25-0115 від 24.10.2010р. про результати розгляду повторної скарги, яким податкове повідомлення-рішення за №0001401502/2 від 09.09. 2010р. залишено без змін, а скаргу Підприємства без задоволення. ОДПІ 02.12.2010р. на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення №0001401502/3 від 02.12.2010р. про сплату за платежем: податок на додану вартість 217846,80грн., з яких 181539,00грн. основного платежу та 36307,80грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до акту про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 67/1502-126/31948866 від 18.05.2010р. (на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення №0001401502/3 від 02.12.2010р.), розмір податку, зазначеного платником в декларації є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010р. платником не враховано результати акту документальної невиїзної перевірки № 52/1502-126/31948866 від 16.04.2010р. та результати актів документальної невиїзної перевірки №96/23-01/31948866 від 21.09.2009р., позапланової виїзної перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12. 2009р.

З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що податкове повідомлення-рішення прийняті Южноукраїнською ОДПІ на підставі акта позапланової виїзної перевірки №96/23-01/31948866 від 21.09.2009р. та податкове повідомлення-рішення, винесене контролюючим органом на підставі акта позапланової виїзної перевірки №110/23-01/31948866 від 11.12. 2009р. скасовані рішенням суду, які набрали законної сили, у зв'язку з їх протиправністю, що підтверджується постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2010р. по справі №2а-3686/10/1470 та постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2010р. по справі №2а-3994/10/1470.

Вирішуючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 2 грудня 2010р., суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами п. 5.2 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що платник податків, не згодний з рішенням контролюючого органу, має право його оскаржити. Процедура адміністративного оскарження зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Узгодженою сума донарахувань стає лише за наслідками розгляду судом справи по суті, оскільки день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення».

Відповідно п.12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №29 від 11.12.96р., лише у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції встановив, що податкова інспекція неправомірно прийняла податкове повідомлення-рішення від 2 грудня 2010р., оскільки сплата визначених податковим органом податкових зобов'язань здійснюється після закінчення процедури оскарження та узгодження суми податкового зобовязання.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що визначені податкові зобовязання визначені в акті перевірки вважаються неузгодженими, а відтак податкове повідомлення-рішення від 2 грудня 2010р. є незаконним та таким, що порушує права Підприємства.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 червня 2012р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді:Н.В. Вербицька

ОСОБА_1