Постанова № 60983340, 15.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 р.Справа № 1570/5057/2012

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм»про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулося до суду з позовом до ДП «НДІ «Шторм»про стягнення заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії призначеної науковим працівникам у сумі 47673,63 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року вищенаведений позов було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача спірну суму.

В апеляційній скарзі ДП «НДІ «Шторм»просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з повної обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача була заборгованість перед позивачем по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії призначеної науковим працівникам у сумі 47673,63 гривень за період з 1 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року /а.с. 7, 8/. 12 вересня 2012 року відповідач частково на 7000 гривень погасив зазначений борг /а.с. 21/.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність»від 13 грудня 1991 року № 1997, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку , визначеному Кабінету Міністрів України.

Отже, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу спірну суму.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи містять докази часткової сплати відповідачем спірної суми (7000 гривень) /а.с. 21/.

Отже, позовні вимоги підлягають лише частковому задоволенню, а не в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 200 КАС України передбачено, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів не приймає до уваги інші апеляційні доводи, так як вони не спростовують факт наявності зазначеного боргу, а лише формально вказують на невстановлені, на думку апелянта, судом першої інстанції обставини.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повну обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.

Пунктом 1 ст. 201 КАС України передбачено, що підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив дану справу, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, внаслідок чого його постанова підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм»задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «Позов управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси задовольнити частково. Стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм»заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам у розмірі 40673,63 гривень, за період з 1 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року, на користь управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси. В задоволенні решти позовних вимог відмовити». В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий /ОСОБА_1/

Судді /ОСОБА_2/

/ОСОБА_3/