Ухвала суду № 60958221, 17.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2012 р.Справа № 2-а-2553/11/2170

Категорія:8.2.3.Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Одеський апеляційний адміністративний суду в складі колегії суддів:

судді-доповідача - ОСОБА_1;

суддів Зуєвої Л.Є., Єщенка О.В.;

за участю секретаря Ведутенко А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Херсоні, прокуратури Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління державного казначейства України у Херсонській області про визнання неправомірними дій (бездіяльності), стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Механічний завод»(надалі-Товариство) звернулося з вказаним вище адміністративним позовом та просило: визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Херсоні (надалі-ДПІ) з приводу ненадання органам державного казначейства висновків щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість за травень-липень, вересень-грудень 2010 року та січень 2011 року; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області (надалі-Казначейство) на користь Товариства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 21882844 грн., а саме: за травень 2010 року 3127289 грн.;за червень 2010 р. 2131841 грн.; за липень 2010 р.4189106 грн.; за вересень 2010 р. 2148950 грн.; за жовтень 2010 р. 2980866 грн.;за листопад 2010 р. 2366617 грн.; за грудень 2010 року 2486056 грн.; за січень 2011 р. 2452119 грн.

20 травня 2011 року Товариство звернулося до суду з новим позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ та просило: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 06 травня 2011 року №0001550700 «Про зменшення ТОВ «Механічний завод»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 9562748 грн. 37 коп.; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 06 травня 2011 року №0001560700 «Про зменшення ТОВ «Механічний завод»розміру відємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 р. у розмірі 1398835 грн.

26 травня 2011 року Товариство звернулося з новим позовом про скасування податкового повідомлення рішення та просило: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17 травня 2011 року №0001540700 «Про зменшення ТОВ «Механічний завод»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 2452119 грн.

15 червня 2011 року позивач звернувся з клопотанням про обєднання позовів у одне провадження та їх спільний розгляд.

16 червня 2011 року Херсонським окружним адміністративним судом розглянуто клопотання Товариства про обєднання позовів та постановлено ухвалу про обєднання в одне провадження для спільного розгляду та вирішення: позову Товариства до ДПІ, Казначейства про визнання неправомірними дій (бездіяльності), стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість; позову Товариства до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень; позову Товариства до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2011 року №000150700.

25 липня 2011 року Товариство звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 19 липня 2011 року №0002030700 «Про зменшення ТОВ «Механічний завод»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 1686365 грн. 70 коп.

27 липня 2011 року позивач звернувся з клопотанням про обєднання позову в одне провадження з позовом Товариства до ДПІ, Казначейства про визнання неправомірними дій (бездіяльності), стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень-липень, вересень-грудень 2010 року, січень 2011 р. у розмірі 21882844 грн., скасування податкових повідомлень-рішень від 06 травня 2011 р. №0001550700 та №0001560700, скасування податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2011 року №000150700 позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 19 липня 2011 року №0002030700 «Про зменшення ТОВ «Механічний завод»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 1686365 грн. 70 коп.

17 серпня 2011 року Херсонським окружним адміністративним судом розглянуто клопотання позивача від 27 липня 2011 року та постановлено ухвалу про обєднання в одне провадження наведених вище позовів.

05 вересня 2011 року Товариство звернулося з заявою про часткову відмову від позову та просило закрити провадження у справі щодо вимог про визнання неправомірною бездіяльність ДПІ з приводу ненадання органам казначейства висновків щодо відшкодування Товариству з Державного бюджету України податку на додану вартість за травень-липень, вересень-грудень 2010 року та січень 2011 року.

Херсонський окружний адміністративний суд 07 вересня 2011 року розглянув заяву позивача. Суд першої інстанції задовольнив заяву позивача про відмову від частини позовних вимог та закрив провадження в цій частині позову.

За результатами розгляду справи 07 вересня 2011 року Херсонським окружним адміністративним судом ухвалено постанову про задоволення позову Товариства. Суд першої інстанції стягнув з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень2010 р. у сумі 3127289 грн., за червень 2010 р. у сумі 2131841 грн., за липень 2010 р. у сумі 4189106 грн., за вересень 2010 р. у сумі 2148950 грн., за жовтень 2010 р. у сумі 2980866 грн.. за листопад 2010 р. у сумі 2452119 грн., а всього 21882844 грн. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 06 травня 2011 року №0001550700 про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 9562748 грн. 37 коп. та податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2011 р. №0001560700 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 р. у сумі 1398835 грн. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17 травня 2011 р. №0001540700 про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 р. у розмірі 2452119 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ від 19 липня 2011 року №0002030700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 р у розмірі 1686365 грн. 70 коп. З Державного бюджету України на користь Товариства стягнуто сплачений позивачем судовий збір у сумі 1713 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

У поданій апеляційній скарзі прокуратура Херсонської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В письмових запереченнях Товариство спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції заслухала суддю-доповідача, розглянула та обговорила доводи апеляційної скарги, перевірила матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіривши повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Правовідносини, що стали предметом спору, врегульовувалися діючим, на той час, Законом України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року. Стаття 7 цього Закону передбачала, що різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду є сумою податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню. При позитивному значенні цієї суми, вона підлягає сплаті до бюджету, при відємному значенні зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума має відємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів (послуг).

Як встановлено судом першої інстанції, основним видом діяльності позивача є виробництво алюмінію, оброблення металевих відходів та брухту. Перероблену продукцію Товариство реалізує на експорт.

Судом першої інстанції досліджено обставини формування показників декларацій з податку на додану вартість за травень-грудень 2010 року. Як і ДПІ при проведенні перевірки, судом не виявлено порушень норм, діючого на той час законодавства, при складанні декларацій, декларування зобовязань та відшкодування з податку на додану вартість.

Висновки ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні бюджетного відшкодування ґрунтуються на обставинах діяльності контрагентів позивача та неможливість під час зустрічної перевірки підтвердити факт сплати податку на додану вартість до бюджету у квітні, жовтні 2010 р. ПП «Проммет-М», у травні 2010 р. ТОВ «Інтернет ВС», у червні, вересні 2010 р., ПП «Краун-С», у серпні 2010 р. ПП «Проииет-М», ПП «Краун-С», ПП «Контур Прим», ТОВ «Сайтекс-М».

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Таким чином, підставою для отримання бюджетного відшкодування є:

- наявність відємного значення звітного податкового періоду;

- зарахування відємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

- фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

- здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

- включення залишку відємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судом Товариство є платником податку на додану вартість з 02.02.2000 року, заявлено до бюджетного відшкодування на свій банківський рахунок суму в розмірі 21 882 844 грн. згідно податкових декларацій з ПДВ, розрахунків суми бюджетного відшкодування та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а саме: за травень 2010 року у сумі 3 127 289 грн., за червень 2010 року у сумі 2 131 841 грн., за липень 2010 року у сумі 4 189 106 грн., за вересень 2010 року у сумі 2 148 950 грн., за жовтень 2010 року у сумі 2 980 866 грн., за листопад 2010 року 2 366 617 грн., за грудень 2010 року у сумі 2 486 056 грн., за січень 2011 року у сумі 2 452 119 грн.

Для перевірки достовірності нарахувань ТОВ «Механічний завод»сум бюджетного відшкодування ПДВ у тому числі, за травень, червень, липень,вересень, жовтень, листопад 2010 року, за січень 2011 року, ДПІ у м. Херсоні проведено невиїзні перевірки, за наслідками яких складені відповідні акти перевірки від 26.04.2011 року № 1329/07-0/30667065, від 28.04.2011 року № 1377/07-0/30667065, від 19.07.2011 року № 2537/07-0/30667065.

На підставі актів перевірки ДПІ у м. Херсоні були прийняті податкові повідомлення-рішеннями, якими позивачу зменшені заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за травень 2010 року на 2 743 802,65 грн., за червень 2010 року на 1 713 175,67 грн., за липень 2010 року на 1 784 832,69 грн., за вересень 2010 року на 1 398 835,19 грн., за жовтень 2010 року на 1 772 176,63 грн., за листопад 2010 року на 1 836 291,24 грн., за січень 2011 року на 2 452 119 грн., а також зменшений розмір відємного значення суми ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 1 398 835 грн.

При цьому, як зазначає ДПІ у м. Херсоні, заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ були зменшені у звязку з неможливістю підтвердження відносин між ТОВ «Механічний завод»та ТОВ «Южспецсплав», який був одним з основних постачальників товару, та факту надмірної сплати податку відповідачем цьому постачальнику.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач також посилається на неможливість проведення зустрічних перевірок постачальників товару Товариства у другому, третьому, четвертому ланцюгах, з тих підстав, що у постачальника ТОВ «Сайтекс-М»документи вилучено прокуратурою Комінтернівського району; відносно ПП «Контур-Прим»порушено провадження у справі про банкрутство; ПП «Промет»має стан запис про відсутність підтвердження відомостей, неподання протягом 2010 року декларації з ПДВ; ПП «Краун-С»- відсутнє за місцезнаходженням, правочини, здійсненні ТОВ «Інтернет ВС»з контрагентами-постачальниками не спрямовані на реальне настання правових наслідків, у звязку з чим, укладені між ними правочини є нікчемними.

Але ж всупереч таким твердженням, апеляційний суд вважає, що Товариством додержані всі необхідні умови, передбачені підпунктами 7.7.1,7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування, а саме: наявність відємного значення та зарахування відємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підтверджується наданими позивачем деклараціями з ПДВ за травень 2012 року, за червень 2010 року, за липень 20120 року, за вересень 2010 року, за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за січень 2011 року, що не спростовується податковим органом.

Витрати по сплаті податку на додану вартість Товариством та здійснення зазначеної оплати постачальникам товару у попередньому звітному періоді підтверджено відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями та реєстрами платіжних доручень.

Отже всі вищезазначені умови у звітних податкових періодах позивачем дотримані, дані податкових декларацій з податку на додану вартість за всі звітні податкові періоди відповідають стану фінансово-господарської діяльності позивача.

Правомірність визначення та декларування позивачем податкових зобовязань та правомірність формування податкового кредиту у всіх спірних звітних податкових періодах підтверджується актом позапланової виїзної перевірки від 28.04.2011 року № 1377/07-0/30667065 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за грудень 2010 року та довідкою про результати позапланової виїзної перевірки від 01.02.2011 року № 216/07-030667065 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за вересень, жовтень, листопад 2010 року.

Більш того, правомірність формування податкового кредиту у зазначених звітних періодах підтверджується частковим відшкодуванням Товариству надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 3 297 715,31 грн., у тому числі, за травень 2010 року відшкодовано 289941 грн., червень 2010 року 397071,40 грн., липень 2010 року 835506 грн., вересень 2010 року 750114,81 грн., жовтень 2010 року - 297886 грн., листопад 2010 року 457104,80 грн., грудень 2010 року 270091,30 грн.

Посилання відповідача на неможливість проведення зустрічних перевірок постачальників товару у другому, третьому, четвертому ланцюгах, оскільки документи вилучено прокуратурою, відносно підприємства порушено провадження у справі про банкрутство, відсутність за місцезнаходженням, неподання протягом року декларації про прибуток - не є підставами, передбаченими чинним законодавством з питань оподаткування, які тягнуть за собою як наслідок не надання бюджетного відшкодування надміру сплаченого податку на додану вартість.

Що стосується порушення Товариством пп.198.4 ст.198 Податкового кодексу України у звязку з завищенням позивачем при формуванні податкового кредиту та відємного значення ПДВ за грудень 2010 року на суму 1 979 450,24 грн., а також порушення пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України у звязку з завищенням суми ПДВ, заявленого до відшкодування у січні 2011 року на 2 452 119 грн., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є обєктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Операції з придбання Товариством відходів та брухту кольорового металі у підприємств-постачальників мале місце у грудні 2010 року, тому формування податкового кредиту грудня 2010 року здійснювалось за правилами Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з набранням чинності з 01.01.2011 року Податкового кодексу України операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів звільнені від оподаткування податком на додану вартість до 01.01.2014 року.

Основним видом діяльності позивача є виробництво алюмінію, оброблення металевих відходів та брухту з подальшою реалізацією на експорт.

Оскільки Товариство не здійснює такого виду діяльності як постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, на нього, як на платника податку на додану вартість не розповсюджуються положення п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України за операції, які були здійсненні у грудні 2010 року.

Крім того, в обґрунтування своїх висновків податковий орган в апеляційній скарзі посилається на те, що в ході проведеної перевірки не встановлено факту надмірної сплати податку Товариством по постачальнику ПП «Алакран», оскільки зазначене підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Але ж всупереч таким твердженням позивач надав всі необхідні документальні підтвердження розміру податкового кредиту, а саме: податкові накладні, платіжні доручення, які посвідчують перерахування коштів в оплату вартості товару, у тому числі ПДВ..

Більш того, як зазначалося вище, такий статус постачальника по ланцюгу, як відсутність за юридичною адресою, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано податковим органом, згідно платіжного доручення від 23.12.2010 року за № 8747 на суму 392 000 грн., Товариством сплачено мито та податок на додану вартість на підставі належним чином оформленої вантажно-митної декларації № 508000009/2010/010027 від 24.12.2010 року, за імпортним контрактом № 106 від 31.03.2010 року між позивачем та компанією Metals and Minerals import & Co.LTD (Китай), що виключає порушення ТОВ «Механічний завод»положень пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні від 06.05.2011 року № НОМЕР_1 про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 562 748,37 грн.; від 06.05.2011 року № 001560700 про зменшення Товариству розміру відємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 1 398 835 грн.; від 17.05.2011 року № НОМЕР_2 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 2 452 119 грн.; від 19.07.2011 року № НОМЕР_3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 1 686 365,70 грн., та необхідності стягнення с Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 21 882 844 грн.

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Херсоні, прокуратури Херсонської області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління державного казначейства України у Херсонській області про визнання неправомірними дій (бездіяльності), стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: