Постанова № 60915513, 29.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 р.Справа №804/3436/16 12 год. 00 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю: представника позивача представника відповідача прокурора Шурпінової К.О., Шмалько Ю.П. Воронова Ю.В. Третельницької О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Евро плюс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

7 червня 2016 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Евро плюс» (код ЄДРПОУ 30192477) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 262420,59 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує, що завдає збитків державі.

Ухвалами суду від 24 червня 2016 року та від 21 липня 2016 року провадження у справі було зупинене за клопотанням відповідача для проведення взаємозвірення розрахунків, а також надання додаткових доказів та пояснень по справі.

18 серпня 2016 року прокурором подана заява про уточнення позовних вимог з підстав зміни заявленого податкового боргу з часу подання позову до суду по дату судового засідання, у зв'язку із чим прокурор у судовому засіданні просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 140331,20 грн. та задовольнити позовну заяву з урахуванням зміни заявлених вимог. Представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав необґрунтованості та безпідставності неведених у позовній заяві доводів, зазначив про непідтвердження заявленої суми податкового боргу, оскільки на відсутність у підприємства податкового боргу з ПДВ вказує інформація електронного рахунку щодо залишку коштів, окрім того, в даному випадку заявником обраний неналежний спосіб звернення до суду з підстав відсутності у податкового органу повноважень на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, який не відповідає вимогам Податкового кодексу України, зокрема, положенням статей 93-95.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою для звернення керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 до суду з цим позовом є порушення економічних інтересів держави з боку Приватного підприємства «Евро плюс», що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку, покладеного статтею 67 Конституції України щодо сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, та, як наслідок, недоотримання Державою визначених Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України податків і зборів.

Судом встановлено, що у зв'язку із відсутністю у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області коштів на сплату судового збору остання не мала можливості реалізувати власні повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що платник податків Приватне підприємство «Евро плюс» (код ЄДРПОУ 30192477) перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно із довідкою розрахунків з бюджетом на 16 серпня 2016 року податковий борг Приватного підприємства «Евро плюс» з податку на додану вартість складає 171594,29 грн., у тому числі: фінансові санкції - 18866,42 грн., основний платіж - 140331,20 грн., залишок несплаченої пені - 12396,67 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини на момент звернення податкового органу до суду із позовом, є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Так, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов'язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Суд не може самостійно встановити спосіб забезпечення стягнення податкового боргу, адже в такому випадку буде мати місце втручання в дискреційні повноваження податкового органу, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку, що у даній справі заявником обраний неналежний спосіб захисту (відновлення) порушеного права, який не відповідає процедурі стягнення суми податкового боргу, передбаченого Податковим кодексом України, що унеможливлює задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Евро плюс» про стягнення податкового боргу - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23 серпня 2016 року.

Суддя І.О. Верба