Постанова № 60894269, 30.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. Справа№ 910/13488/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Шаповаловій К.В.

за участю представників:

від позивача - Золотопуп С.В.

від відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек»

до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 ТОВ «Хейстек» було відмовлено в прийняті позовної заяви.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 та справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи апеляційну скаргу було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою суду від 19.08.2016 апелянту був поновлений строк на подання апеляційної скарги прийнято її до провадження та призначена до розгляду на 30.08.2016.

В судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта», причини неявки суду не повідомив.

Апеляційний господарський суд, зважаючи на відсутність поважності причини нез`явлення в судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про день та час розгляду скарги, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав, не був позбавлений можливості, у разі необхідності подати свої письмові заперечення та зауваження щодо поданої апеляційної скарги, а також встановивши, що наявні матеріали справи достатні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги по суті, вирішив розгялдати скаргу за відсутності представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

25.07.2016 позивач, ТОВ «Хейстек» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ «УТСК» про стягнення страхової виплати.

Ухвалою суду від 27.07.2016 вказана позовна заява була повернута позивачу на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у прийняті до провадження позовної заяви, мотивував свою відмову тим, що позивачем не було долучено до позовної заяви докази зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Приписами ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VIII станом на день звернення до суду мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378,00 грн.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» (в редакції починаючи з 01.09.2015), встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається із тексту позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача, за результатами розгляду позовних вимог, 18713,30 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 становить 1378 грн.

Згідно із пп.1 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовів майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на те, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 18713,30 грн., то він мав би сплатити судовий збір у розмірі 1378 грн.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення № 920 від 21.07.2016, яким сплачено судовий збір за подання позову до Господарського суду міста Києва у встановленому чинними нормами законодавства України, розмірі - 1378 грн.

Дане платіжне доручення має відбиток печатки та підпис платника судового збору -ТОВ «Хейстек» та підпис і відбиток штампу банку, що прийняв та провів відповідний платіж.

В той же час на зворотній стороні вказаного платіжного доручення відсутній напис про зарахування судового збору в розмірі 1378 грн. до Державного бюджету України, що стало підставою для повернення поданого позову місцевим судом.

Проте, колегія суддів зазначає, що такий висновок суду є передчасним та необґрунтованим, з огляду на таке.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» (в редакції починаючи з 01.09.2015), встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У відповідності до п. 2.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» Законом передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9). При цьому господарський суд може з'ясувати відповідну обставину, використовуючи способи, передбачені ГПК, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким судовий збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, з огляду на все вище зазначене, та враховуючи наявність у Господарського суду міста Києва технічної можливості перевірки зарахування судового збору, сплаченого позивачем при подані позову до суду, до Державного бюджету України, а також наявність у суду права, у випадку сумніву щодо зарахування вказаного збору до Держаного бюджету України, на здійснення запиту до відповідного органу казначейства, місцевий суд неправомірно дійшов висновку, про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу саме на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, суд не був позбавлений можливості, у випадку наявності сумнівів, при винесенні ухвали про порушення провадження у справі та призначені позову до розгляду, зобов`язати позивача надати докази зарахування судового збору в розмірі 1378 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 920 21.07.2016 до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а отже оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 по справі № 910/13488/16 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 по справі № 910/13488/16 - скасувати.

Справу № 910/13488/16 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення коштів по суті.

Матеріали справи № 910/13488/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко