Рішення № 60890853, 30.08.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р.Справа № 922/2201/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський національний університет радіоелектроніки, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю ПІ Сістем", м.Харків про стягнення 2558,04 гривень та розірвання договору за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№65 від 22.04.2016 року);

3-ої особи - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

06.07.2016 р. позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю ПІ Сістем" (відповідача) 2084,89 грн. боргу з орендної плати, 327,21 грн. пені, 145,94 грн. штрафу, та про розірвання договору оренди №5488-Н від 10.07.2013 р., також просить суд зобов'язати відповідача повернути орендоване майно (нежитлові приміщення вестибуля на 1-му поверсі 9-поверхового громадського будинку (інв. №85702, літ. за тех.паспортом А-9), загальною площею 1,00 кв.м. за адресою: м.Харків, пл.Л.Свободи,51-а) балансоутримувачу - Харківському національному університету радіоелектроніки (код 02071197) за актом приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2016 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2016 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський національний університет радіоелектроніки, та відкладено розгляд справи на 22.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2016 р. було відкладено розгляд справи на 30.08.2016 р.

29.08.2016 р. позивач надав до суду письмові пояснення (вх.№28076) на підтвердження заявлених позовних вимог.

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.

У судовому засіданні 30.08.2016 р. представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

У судове засідання 30.08.2016 р. представники відповідача та 3-ої особи не зявилися, витребувані судом документи не надали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі представника відповідача, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

10 липня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (надалі - Позивач, Орендодавець) та ТОВ «Ю ПІ СІСТЕМ» (далі - Відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди № 5488-Н за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - частина вестибюлю на першому поверсі 9-поверхового громадського будинку, (інв. №85702, літ. за тех. паспортом А-9), загальною площею 1,00 кв.м., за адресою: м.Харків, пл. Л.Свободи, 51-а (далі - Майно), що перебуває на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197).

Вартість майна визначена згідно з незалежної оцінки станом на 16.01.2013 р., яка становить 8600,00 грн.

Майно було передано в оренду з метою розміщення терміналу поповнення рахунку.

Відповідно до п.10.1. Договору, Договір оренди був укладений на строк з 10 липня 2013 року до 10 липня 2014 року.

Орендна плата згідно з п.3.1 Договору визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2013 р. - 287,23 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2013 р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень-липень 2013 р.

При цьому, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.3. Договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувача щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.6. Договору)

Відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 Договору).

Пунктом 5.3. Договору, визначено, то Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Крім того, відповідно до п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати

У разі, якщо на день сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці. Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п.3.8. Договору).

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст.759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч.1 ст.2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст.19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначалося вище в даному рішенні суду, пунктом 10.1 спірного договору сторони передбачили, що цей договір діє до 10.07.2014р., втім приписами ч.2 ст.17 ЗУ "По оренду державного та комунального майна", передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, виходячи з приписів ст.17 ЗУ "По оренду державного та комунального майна", а саме відсутністю в матеріалах справи заяви однієї із сторін про припинення дії умов договору оренди, спірний договір оренди вважається автоматично пролонгований в строк до 10.07.2016р.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, викладених у позові стосовно неналежного виконання своїх зобов'язань за договором оренди № 5488-Н від 10.07.2013р. за період з вересня 2015 року по травень 2016 року (включно), правомірність нарахування відповідачеві суми заборгованості з орендної плати в розмірі 2084,89 гривень підтверджена матеріалами справи, законодавчо обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 327,21 гривень пені та 145,94 гривень штрафу за період з 30.03.2015 р. по 24.06.2016 р., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктами 3.6, 3.7 договору оренди № 5490-Н від 10.07.2013р. сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В силу ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені та штрафу, відповідно до якого сума пені, за період з 30.03.2015р. по 24.06.2016р. складає 327,21 грн., штрафу 145,94 грн.

З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок пені та штрафу, нарахованих позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому нараховані суми підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Окрім того, позивач просить суд розірвати договір оренди № 5488-Н від 10.07.2016р. та зобов'язати відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу, у зв'язку із систематичним порушенням з його боку зобов'язань по оплаті орендної плати.

Відповідно до пункту 10.6 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна

- достроково за згодою сторін або за рішенням суду;

- банкрутства орендаря;

- ліквідації орендаря.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.

Відповідно до ч.3 ст.291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Частиною 1 статті 188 ГК України та ст.525 ЦК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В статті 782 ЦК України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №12 визначено, що суд вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору. З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним. Позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною першою статті 545, частиною другою статті 795 ЦК України.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати за спірним договором, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди № 5488-Н від 10.07.2013р., правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1. ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до 5.10 Договору оренди № 5488-Н від 10.07.2013 р. сторонами було погоджено, що у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобовязується повернути Балансоутримувачу по Акту приймання - передачі, погодженим з Орендодавцем, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу позивача щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір в розмірі 4134,00 гривень покладається на відповідача та підлягає стягненню в доход держбюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 526, 530, 548, 546, 549, 598, 610- 612, 783, 784 Цивільного кодексу України; ст.ст.173, 174, 179, 188, 193, 197, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України; ст.ст.1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ПІ СІСТЕМ» (61103, м.Харків, вул.Дерев'янка, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37093132) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул.Гуданова, 18; отримувач: УК Дзержинс/мХар Дзержинськ/22080200, р/р 31111093700003 в ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ УДКСУ 37999654, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в сумі 2084,89 гривень, 327,21 гривень пені, 145,94 гривень штрафу.

Розірвати договір оренди 5488-Н від 10.07.2013 р. укладений між РВ ФДМУ по

Харківській області та ТОВ «Ю ПІ СІСТЕМ» (61103, м.Харків, вул.Дерев'янка, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37093132).

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю ПІ СІСТЕМ» (61103, м.Харків, вул.Дерев'янка, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37093132) повернути орендоване майно (нежитлові приміщення - частина вестибулю на першому поверсі 9-поверхового громадського будинку, (інв. №85702, літ. за тех. паспортом А-9), загальною площею 1,00 кв.м., за адресою: м.Харків, пл.Л.Свободи, 51-а) Балансоутримувачу (Харківський національний університет радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197) за Актом приймання-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ПІ СІСТЕМ» (61103, м.Харків, вул.Дерев'янка,, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37093132) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, вул.Бакуліна 18, м.Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 4134,00 гривень судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_2