Рішення № 60890782, 22.08.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 р.Справа № 917/911/16

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України, вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500

про стягнення грошових коштів у сумі 259894,12 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники 19.08.2016 р.:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Представники 22.08.2016 р.:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: відсутні

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в засіданні суду 19.08.2016 р., про що представники сторін були повідомлені під розписку.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 259894,12 грн. помилково перерахованих бюджетних коштів.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, з підстав, викладених у позовній заяві та 16.08.2016 р. надав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить залучити до справи наступних відповідачів:

Відповідач 1. ПАТ "ОСОБА_3 - України" в особі уповноваженого Фонду на ліквідацію банку для вирішення питання про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 259894,12 грн, відповідно до платіжного доручення №11 від 18.01.2016 р. на рахунок №2600835987102, МФО 300120, ЄДРПОУ 05524713, отримувач ПАТ "ОСОБА_3 - Україна" на адресу ПАТ "Лубнигаз".

Відповідач 2. Головне територіальне управління юстиції в Полтавській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, яке зобов'язати зняти арешт з коштів на суму 259894,12 грн, які помилково були перераховані на рахунок ПАТ "Лубнигаз" та зобов'язати банк повернути їх позивачу.

Суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до протоколу судового засідання від 09.08.2016 р. суд розпочав розгляд справи по суті. За даних обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про зміну позовних вимог.

Крім того, у вказаній заяві позивач просить залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог ТОВ "ТД "Лубнигаз", який повинен підтвердити факт надання рахунків для оплати за постачання та транспортування природного газу в сумі 259894,12 грн по рахунку який знаходився в ПАТ "Банк Петрокоммерц-України" та ненадходження вказаних коштів на їх рахунок.

Згідно ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін.

Вирішуючи питання про наявність юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Оскільки позивачем не доведено, що результат вирішення спору може вплинути на права чи обов'язки ТОВ "ТД "Лубнигаз", а рахунки, на які позивач посилається як на підставу для залучення ТОВ "ТД "Лубнигаз" до справи у якості третьої особи надані відповідачем, то суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових пояснення до нього, зокрема посилається на відсутність вини відповідача та на той факт, що на рахунок відповідача на який були перераховані спірні кошти позивачем накладено арешт. Також відповідач наголошує на тому, що розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-України" .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

26.08.2015 р. між ТОВ «ТД «Лубнигаз» як постачальником, ПАТ "Лубнигаз" як газотранспортне, газорозподільче підприємство та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави як споживачем було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №05/16-ЛБ (а.с. 7-12)

Згідно вказаного договору, постачальник (відповідач) постачає природний газ (далі-газ) Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача (позивача), а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між субєктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок газорозподільчого/газотранспортного підприємства за договором на розподіл/транспортування природного газу.

Сторони погодили в п. 10.2 Договору, що останні зобовязуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Також в п. 10.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 18.01.2016 р. зазначено, що договір набирає чинності з дати його підписання, а в частині постачання природного газу з 26.08.2015 р. та укладається на строк до 31.12.2015 р. Договір діє в частині поставки газу до 01.03.2016 р., а в частині проведення розрахунків за надані постачальником послуги з постачання газу до повного виконання споживачем своїх зобовязань за цим договором.

У вказаному договорі на розподіл природного газу зазначені такі платіжні реквізити ПАТ «Лубнигаз», газотранспортного, газорозподільчого підприємства: 37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, р/р 2600835987102 в ПАТ «ОСОБА_3 Україна», МФО 300120

ТОВ «ТД «Лубнигаз», як постачальника: 37503, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого, р/р 26031122277168 в Полтавській обласній дирекції АБ «Украгазбанк» відділення №329/16, МФО 320478.

Позивач зазначає, що він 18.01.2016 р. платіжним дорученням №11 (а.с. 15) помилково перерахував на р/р 2600835987102 ПАТ «Лубнигаз» відкритий в ПАТ «ОСОБА_3 Україна», МФО 300120 259894,12 грн з призначенням платежу за постачання транспортування пр.. газу у січні 2016 р. рах, договір 05/16 ЛБ від 26.08.2015 р. д.уг. 1/18.01.2016 р. Позивач вказує на те, що дана сума згідно умов договору повинна бути перерахована ТОВ «ТД «Лубнигаз» , як постачальнику.

20.01.2016 р., 28.03.2016 р. та 06.04.2016 р. позивачем були направлені вимоги відповідачу про повернення помилково перерахованої суми. Дані вимоги відповідачем задоволені не були, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 259894,12 грн. як безпідставно отриманих коштів.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України, безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі.

На підставі матеріалів справи, поданих доказів, суд встановив, що позивач згідно договору №05/16-АБ на постачання природного газу за регульованим тарифом (п. 4.7 Договору) та згідно рахунків, які надавалися на виконання вказаного договору, грошові кошти повинен був перерахувати на рахунок постачальника - ТОВ "ТД "Лубнигаз". Однак відповідач, помилково перерахував вказані кошти на рахунок газорозподільного/газотранспортного підприємства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз".

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 259894,12 грн. безпідставно отриманих коштів є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, у відповідача були відсутні правові підстави для отримання грошових коштів у вказаній сумі.; у даному випадку відповідач збагатився за рахунок позивача без підстав, встановлених законом чи договором. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки посилання на накладення арешту на рахунок відповідача на який були перераховані спірні кошти позивачем та на те, що розпочато процедуру ліквідації банку не можуть бути підставою для відмови у поверненні безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, зясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат то суд зазначає, що відповідно до приписів ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що спір виник через те, що позивачем перераховано помилково кошти не на той рахунок, суд приходить до висновку, що судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 05524713) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України (вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 08377170) 259894,12 грн помилково перерахованих коштів згідно платіжного доручення №11 від 18.01.2016 р. на рахунок №2600835987102, МФО 300120, ЄДРПОУ 05524713, банк отримувача ПАТ "ОСОБА_3 - Україна", отримувач ПАТ "Лубнигаз".

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Гетя