Рішення № 60889643, 02.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.16р. Справа № 904/5891/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", м. Хмельницький

до Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи", смт. Царичанка, Дніпропетровська область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 581336грн.62коп., пені у розмірі 37909грн.51коп., 3% річних у розмірі 2978грн.17коп., інфляційної складової у розмірі 21654грн.13коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: ОСОБА_1, дов. №231 від 07.07.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 581336грн.62коп., пені у розмірі 37909грн.51коп., 3% річних у розмірі 2978грн.17коп., інфляційної складової у розмірі 21654грн.13коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №022862 від 09.03.2016р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 03.08.2016р., 17.08.2016р. та 31.08.2016р.

15.08.2016р. позивач надав клопотання, в якому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглядати справу без участі його повноважного представника за наявними документами.

29.08.2016р. позивач надав письмові пояснення щодо порядку формування та зміни вартості товару, поставленого згідно з договором №022862 від 09.03.2016р. Також позивач просив розглядати справу без участі його повноважного представника за наявними документами.

В судовому засіданні від 31.08.2016р. відповідач надав відзив на позов, в якому стверджує, що з урахуванням положень пункту 5.2 договору №022862 від 09.03.2016р., сума боргу за товар, поставлений згідно з видатковою накладною №517 від 23.03.2016р., станом на дату звернення до суду становить 549327грн.43коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

09.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Царичанський завод мінводи" (далі - покупець) підписаний договір №022862 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця преформи ПЕТ (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору асортимент товару погоджується сторонами у заявках на поставку та вказується безпосередньо у товаророзпорядчих документах, що є невід'ємною частиною даного договору. Загальна кількість товару, що є предметом даного договору визначається згідно товаророзпорядчих документів.

Згідно з пунктом 5.2 договору визначена у відповідності до умов даного договору та зазначена в рахунках та товаророзпорядчих документах ціна розуміється та сприймається сторонами як попередня ціна, яка є базою для визначення остаточної ціни по якій здійснюється відчуження товару по цьому договору.

Остаточна ціна товару визначається автоматично, в момент оплати товару (за умови відсутності оплати, на дату що передує даті звернення постачальником до суду), за наступною формулою:

ОЦ=ПЦ х К2/К1, де:

ОЦ = остаточна ціна в гривнях;

ПЦ = попередня ціна товару в гривнях, зазначена в рахунку та товаророзпорядчому документі;

К1 = розміщений на інтернет ресурсі Finance.ua курс продажу долара США до гривні за результатами торгів на УМВР на дату, що передує даті, вказаній в рахунку та в товаророзпорядчих документах, а якщо на цю дату торги на міжбанківському валютному ринку не проводились, то на останню дату, що передує даті, вказаній в рахунку та/або в товаророзпорядчих документах, в яку торги на міжбанківському валютному ринку проводились;

К2 = розміщений на інтернет ресурсі Finance.ua курс продажу долару США до гривні на УМВР на дату, що передує даті зарахування коштів в оплату товару (у випадку відсутності оплати, - на дату, що передує даті звернення постачальником до суду) на банківський рахунок постачальника, а якщо в цю дату торги на міжбанківському валютному ринку не проводились, то на останню дату, що передує даті зарахування коштів, в яку торги на міжбанківському валютному ринку проводились;

Якщо показник К1 відрізняється від показника К2 менш ніж на 2%, то вищезазначена в цьому пункті формула визначення остаточної ціни товару не застосовується і попередня ціна дорівнює остаточній.

Якщо остаточна ціна товару буде відрізнятися від попередньої, на першу вимогу будь-якої із сторін сторони зобов'язуються підписувати відповідні коригування (зміну) до товаророзпорядчих документів. При цьому коригування до податкових накладних оформляються постачальником у відповідності до податкового законодавства.

У випадку недоступності необхідної інформації з причин технічних несправностей на інтернет ресурсі Finance.ua або з причини закриття, блокування вказаного сайту визначається альтернативний інтернет ресурс ukrdealing (udinform.com) для отримання необхідних даних про курс продажу долара США до гривні на момент закриття торгів на українському міжбанківському валютному ринку, який застосовується для потреб даного договору.

Якщо положення цього договору будь-яким чином будуть суперечити та/або не співвідноситись положенням інших пунктів договору, то застосуванню підлягають положення цього пункту, які мають беззаперечений пріоритет.

За приписами пункту 6.1 договору покупець сплачує вартість кожної партії товару протягом 21 календарного дня з дати кожної поставки.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем по кількості та по якості з моменту його фактичної передачі в пункті поставки та підписання товаророзпорядчих документів, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 10.1 договору у випадку прострочення в оплаті поставленого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості не оплаченого товару, за кожний день порушення строків оплати.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 602079грн.62коп., що підтверджується видатковою накладною №517 від 23.03.2016р. Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Відповідач сплатив вартість отриманого товару частково, перерахувавши позивачу грошові кошти в розмірі 20000грн.00коп. (22.04.2016р. - 10000грн.; 04.05.2016р. - 10000грн.). Також, сторонами було проведено коригування ціни поставленого товару на 338грн.72коп. відповідно до коригування №744 від 22.04.2016р. та на 404грн.28коп. відповідно до коригування №50 від 04.05.2016р.

З наведеного вбачається, що відповідачем не були належним чином виконані умови договору №022862 від 09.03.2016р., в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Приватне акціонерне товариство "Царичанський завод мінводи" було зобов'язано повністю сплатити вартість товару, отриманого згідно видаткової накладної №517 від 23.03.2016р., в строк до 13.04.2016р. (включно).

Відповідач не виконав належним чином свої грошових зобов'язань за договором поставки №022862 від 09.03.2016р., внаслідок чого позивач 11.07.2016р. звернувся до суду із позовом, в якому заявив до стягнення суму основного боргу за поставлений товар в розмірі 581336грн.62коп., пеню у розмірі 37909грн.51коп., 3% річних у розмірі 2978грн.17коп., інфляційну складову у розмірі 21654грн.13коп.

При цьому, з урахуванням положень пункту 5.2 договору, сума заборгованості за товар, поставлений за видатковою накладною №517 від 23.03.2016р., станом на дату звернення позивача до суду із позовною заявою, становить 549327грн.43коп.

Строк виконання Приватним акціонерним товариством "Царичанський завод мінводи" грошових зобов'язань з оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №517 від 23.03.2016р. є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 549327грн.43коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 32009грн.19коп. слід відмовити.

Позивач на підставі пункту 10.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.04.2016р. по 16.06.2016р. в розмірі 37909грн.51коп.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 37909грн.51коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 21654грн.13коп. за період з квітня 2016р. по травень 2016р. та 3% річних в розмірі 2978грн.17коп. за період з 14.04.2016р. по 14.06.2016р.

Позовні вимог про стягнення суми інфляційної складової підлягають задоволенню частково з огляду на те, що позивач невірно визначив період нарахування суми інфляційної складової.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 581грн.34коп. за період травня 2016р. В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 21072грн.79коп. слід відмовити.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 2978грн.17коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" до Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" про стягнення суми основного боргу у розмірі 581336грн.62коп., пені у розмірі 37909грн.51коп., 3% річних у розмірі 2978грн.17коп., інфляційної складової у розмірі 21654грн.13коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" (ідентифікаційний код: 00377101; місцезнаходження: 51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Кірова, буд. 151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (ідентифікаційний код: 31617387; місцезнаходження: 29010, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 20) суму основного боргу в розмірі 549327грн.43коп., пеню в розмірі 37909грн.51коп., 3% річних в розмірі 2978грн.17коп., інфляційну складову в розмірі 581грн.34коп. та судовий збір в розмірі 8861грн.95коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 31.08.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 05.09.2016р.

Суддя ОСОБА_2