ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 вересня 2016 року Справа № 910/25652/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б.
судді: Данилова М.В., Корсак В.А.
розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Центр державного земельного кадастру"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. у справі господарського суду№910/25652/15 міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез"доДержавного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філіїпростягнення 4 287 931,57грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016р. касаційні скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 29.03.2016 та 06.04.2106 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. були повернуті скаржнику без розгляду, на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2016р. касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 27.04.2016р. було знову повернуто скаржнику без розгляду, на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України.
Касаційна скарга Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 22.07.2016р., подана в четвертий раз до Вищого господарського суду України із доданою до неї заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, та клопотанням про відстрочення сплати судового збору, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Згідно із ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
В порушення вимог вказаної процесуальної норми скаржником знову до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Натомість скаржником подано четверте клопотання, в якому скаржник просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі №910/25652/15, з посиланням на ст.8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень наведеної норми питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Обмежене фінансування бюджетної установи або відсутність фінансування щодо витрат зі сплати судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору, зважаючи на приписи статті 129 Конституції України, якою визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим у п.2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для відстрочення від сплати судового збору.
За приписами статті 1118 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом першим частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.
Відтак з поданого Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" клопотання про відстрочення сплати судового не вбачається, що скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги, отже клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У зв'язку з поверненням касаційної скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на підставі п.4 ч.1 ст.1113 клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
У Х В А Л И В :
Відхилити клопотання Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 22.07.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016р. у справі №910/25652/15 господарського суду міста Києва повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя Т. Данилова
Судді М. Данилова
В.Корсак
Судове рішення № 60889353, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 05.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/25652/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: