Постанова № 60880421, 23.08.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2016 Справа №607/4392/16-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого-судді Братасюка В.М.

за участю секретаря Чичкевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 08.04.2016 року №0994/20909/16, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500гривень. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що постанову, якою його визнано винним у порушенні митних правил винесено Львівською митницею з порушенням положень Митного кодексу України, крім того при розгляді справи не надано належної оцінки доказам, обставини справи не досліджені всебічно, повно та об'єктивно.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав суду письмове заперечення в якому зазначив, що ОСОБА_1 правомірно за встановлене порушення притягнено до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали та обставини справи справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В оскаржуваній постанові вказано, що відповідно до інформації, отриманої із ЦБД ЄАІС ДМСУ та ПІК "Інспектор 2006" встановлено, що ОСОБА_1 25.10.2014 ввіз на митну територію України автомобіль "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС по смузі руху "зелений коридор" у митному режимі "транзит", станом на 16.03.2016року за межі митної території України вказаний автомобіль не вивіз та у інший митний режим не помістив.

Згідно із ч. 1 ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом. За правилами частини 3 статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, за змістом частини 1 статті 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Судом встановлено, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є, закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 Митного кодексу України, так як строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності закінчився, що у свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

З приводу порядку обрахунку шестимісячного строку на притягнення особи за порушення ч.3 ст.470 Митного кодексу України, суд бере до уваги правові висновки ВАСУ, викладені в постановах від 14.06.2016 року у справі №К\800\381\16 та від 09.06.2016 року у справі №К\800\52748\15.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що після 05.11.2014 ОСОБА_1 неодноразово в'їжджав та виїжджав через пункти пропуску Львівської митниці ДФС, що підтверджується копією закордонного паспорта позивача, а тому посадовим особам цієї митниці ніщо не перешкоджало в межах шестимісячного строку з дати можливого вчинення правопорушення в цей момент встановити факт порушення, з'ясувати причини і обставини перевищення строку доставки автомобіля, встановити митницю призначення, тощо, - тобто розпочати повноцінну перевірку можливого факту вчинення правопорушення. Натомість уповноважені посадові особи Львівської митниці ДФС з часу можливого допущення ОСОБА_1 порушення не вживали жодних заходів на його фіксацію відповідно до вимог ст.494 МК України, що пояснюється звичайною бездіяльністю, а спромоглися лише через півтора року скласти протокол та винести постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Відповідно до ст.531 МК підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, давши належну оцінку доводам сторін, суд приходить до висновку про порушення права позивача ОСОБА_1 на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, яке підлягає захисту шляхом скасування постанови від 08.04.2016 року №0994/20909/16.

Керуючись ст.ст.6,7,70,71,72,128,159-163,167,185,186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 95, 192, 470, 531 Митного кодексу України, ст.247 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил №0994/20909/16 від 08.04.2016року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.

Стягнути з Львівської митниці Державної фіскальної служби в користь ОСОБА_1 551,20грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення постанови.

Головуючий суддя В.М.Братасюк