Вирок № 60879590, 05.09.2016, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/498/16-к Провадження № 1-кп/450/233/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі : головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі: Бідник І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140270000090 від 19.01.2016 року про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Львів, останнє місце реєстрації АДРЕСА_1, проживаючий за адресою : АДРЕСА_2громадянина України, українця, одруженого, згідно слів: працюючого будівельником на будівельній фірмі, на утриманні має малолітню дитину, освіта середня-спеціальна, раніше не судимий, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Львова, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3, проживаючого за адресою : АДРЕСА_4, одруженого, на утримані має малолітніх дітей, не працює, інвалідом не являється, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурора - Замороз Р.В.

потерпілого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, 18.01.2016 року близько 22 год. 30 хв., знаходячись неподалік церкви в с. Ямпіль, Пустомитівського району Львівської області, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, що виразилося у нанесенні ударів по тілу потерпілого ОСОБА_6, відкрито заволоділи майном останнього, а саме: мобільним телефоном марки «Сіменс А65», вартістю 150 грн. грошовими коштами в сумі 508 грн.. курткою, светром та кросівками ОСОБА_6, чим спричинили йому майнову шкоду.

Крім того, 20.01.2016 року ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, близько 23.00 год., знаходячись неподалік церкви в с. Ямпіль Пустомитівського району Львівської області, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, відкрито, здійснили спробу заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані працівниками Пустомитівського» ВП Франківського ВП ГУ НП у Львівській області.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що 18.01.2016 року близько 22 год. 30 хв., перебуваючи неподалік церкви в с. Ямпіль, Пустомитівського району Львівської області, за попередньою змовою із ОСОБА_2 у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, відкрито заволоділи майном ОСОБА_6, а саме: мобільним телефоном марки «Сіменс А65», вартістю 150 грн. грошовими коштами в сумі 508 грн.. курткою, светром та кросівками.

Також, 20.01.2016 року близько 23.00 год., перебуваючи неподалік церкви в с. Ямпіль, Пустомитівського району Львівської області, за попередньою змовою із ОСОБА_2 у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, відкрито, здійснили спробу заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, однак не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані працівниками Пустомитівського» ВП Франківського ВП ГУ НП у Львівській області.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що 18.01.2016 року близько 22 год. 30 хв., перебуваючи неподалік церкви в с. Ямпіль, Пустомитівського району Львівської області, за попередньою змовою із ОСОБА_1 у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, відкрито заволоділи майном ОСОБА_6, а саме: мобільним телефоном марки «Сіменс А65», вартістю 150 грн. грошовими коштами в сумі 508 грн.. курткою, светром та кросівками.

Також, 20.01.2016 року близько 23.00 год., перебуваючи неподалік церкви в с. Ямпіль, Пустомитівського району Львівської області, за попередньою змовою із ОСОБА_1 у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, відкрито, здійснили спробу заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, однак не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані працівниками Пустомитівського» ВП Франківського ВП ГУ НП у Львівській області.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження вчинення грабежу та замаху на грабіж, які ніким не оспорюються.

Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України є правильною так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого та незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб.

За вчинені злочини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають покаранню. При визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особи обвинувачених, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинувачених, характер участі кожного з них у вчиненні злочинів.

При призначенні покарання за незакінчений злочин, а саме незакінчений замах на грабіж, суд враховує ступінь тяжкості вчиненного особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Положення ч. 3 ст. 68 КК України встановлюють, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Обвинувачений - ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю, активно сприяв органам досудового розслідування у розкритті злочинів, у вчинених ним злочинах щиро кається, відшкодував матеріальну шкоду завдану потерпілому ОСОБА_6, що підтверджено заявою останнього про відсутність претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого - ці обставини суд враховує як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а виходячи зі змісту ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, та, з врахуванням тяжкості та обставин вчинених злочинів, обставин які встановлені судом, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в наркологічному чи психоневрологічному диспансері не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, систематичність вчинення ним злочинів, а також виходячи з обсягу і значимості для потерпілих майна, які він за попередньою змовою з ОСОБА_2, викрав та намагався відкрито викрасти, наслідки вчинення злочину, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Обвинувачений - ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю, активно сприяв органам досудового розслідування у розкритті злочинів, у вчинених ним злочинах щиро кається, відшкодував матеріальну шкоду завдану потерпілому ОСОБА_6, що підтверджено заявою останнього про відсутність претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого - ці обставини суд враховує як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, та, з врахуванням тяжкості та обставин вчинених злочинів, обставин які встановлені судом, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в наркологічному чи психоневрологічному диспансері не перебуває, позитивно характеризується за місцем навчання та за місцем проходження служби т , має на утриманні двох малолітніх дітей, систематичність вчинення ним злочинів, а також виходячи з обсягу і значимості для потерпілих майна, які він за попередньою змовою з ОСОБА_1, викрав та намагався відкрито викрасти, наслідки вчинення злочину, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4(чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_1 визначити 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Згідно з положеннями ст.75 КК України звільнити засудженого від обраного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3(три) роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Заставу за ОСОБА_1 внесену на рахунок ТУ ДСА України в Львівській області, від 29.03.2016 року у розмірі 27560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_8.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4(чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання ОСОБА_2 визначити 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Згідно з положеннями ст.75 КК України звільнити засудженого від обраного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3(три) роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ у кримінальному провадженні визнанні постановою про визнання речовими доказами від 21.01.2016 року, а саме: мобільний телефон «Сіменс А65» повернути ОСОБА_6.

Речові докази визнанні постановою про визнання речовими доказами від 21.01.2016 року, а саме: зарядний пристрій до мобільного телефону в кількості 2 штук, планшет марки «Арасhе» в кількості 1 штуки, коробка від мобільного телефону в кількості 1 штуки, картка від стартового пакету «Лайф» в кількості штуки, комплект військової форми синього кольору, мобільний телефон марки «Самсунг 8 7262» в кількості 1 штуки, мобільний телефон марки «Самсунг ДУОС» білого кольору в кількості 1 штука, мобільний телефон «Нокіа Х2» чорного кольору в кількості 1 штука - повернути законному володільцю.

Речовий доказ визнанний постановою про визнання речовими доказами від 26.02.2016 року, а саме: протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СуддяН. Б. Добош