Ухвала суду № 60878512, 05.09.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.09.2016

Справа № 320/1713/16-к

(1-КП/320/294/16)

(1-КП/320/352/16)

(1-КП/320/530/16)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«05» вересня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі: Левандовській О.М.

прокурора - Нагорного В.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Стоякіна Г.М.

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого - адвоката Застрожнікової К.С.

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судому засіданні кримінальне провадження № 12016080140001021, 12016080140001533, 12016080140003581 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу спливає, при цьому зазначив, що підставою для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема розгляд кримінального провадження триває та не допитані всі свідки, отже знаходячись на свободі обвинувачений може незаконно впливати на них. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 раніше засуджений за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову вчинив кримінальне правопорушення (злочин), не має постійного місця роботи, не має стійких соціальних зв'язків, тому є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стоякін Г.М. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання обґрунтовуючи тим, що процесуальним прокурором не наведені обставини, з яких вбачається наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід - з домашнього арешту на тримання під вартою.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше засуджений за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову вчинив кримінальне правопорушення (злочин), йому відоме місце проживання потерпілих та свідків, не має постійного місця роботи, не має стійких соціальних зв'язків, крім того ухилявся від явки до суду, який розглядає кримінальне провадження відносно нього, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.

Крім того, особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, не встановлені.

Також, на теперішній час розгляд кримінального провадження триває, не допитані учасники судового розгляду (обвинувачений, потерпілі, свідки).

Таким чином, зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому вислухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого процесуальним прокурором клопотання, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 години 00 хвилин 04 листопада 2016 року.

Також, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що він не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 177, 182, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого :

- 07 листопада 2007 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном на 1 рік;

- 12 березня 2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 186 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 17 жовтня 2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, з урахуванням змін, внесених вироком Апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2008 року, за ст.ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 23 січня 2013 року по відбуттю строку покарання;

- 04 грудня 2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2, 15 ч. 3, 185 ч. 2, 395, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 26 червня 2015 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 7 місяців 27 днів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 04 листопада 2016 року до 16 годин 00 хвилин.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 27 560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ26316700, код МФО 813015, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 листопада 2016 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати до Запорізького СІЗО для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В.Кучеренко