Ухвала суду № 60873443, 19.08.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4284/16-ц

6/705/82/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого судді Коваля А.Б.

при секретарі Обуховській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані Черкаської області заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зняття арешту з майна, у якій зазначила про те, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною приватною власністю її та ОСОБА_3.

Згідно рішення Уманського міськрайонного суду від 16.12.2008 року ОСОБА_3. було визнано винним у виникненні пожежі за адресою: АДРЕСА_2 пошкодження майна полумям, яке перекинулося на балкон і квартиру АДРЕСА_3.

Також згідно цього рішення з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 54767 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та 817,8 грн. судових витрат.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 подав заяву, у якій просить для забезпечення позову накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4, яку було задоволено та про що винесено ухвалу від 27.08.2008 року. В подальшому 15 квітня 2016 року ухвалою Уманського міськрайонного суду арешт було скасовано, однак після винесення вироку відділ ДВС Уманського МРУЮ повторно наклала арешт на вказане майно, про що свідчить наявна інформація з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

03.01.2015 року син ОСОБА_3 помер, і після його смерті вона вирішила прийняти спадок на 1/2 квартири, яка йому належала на праві спільної сумісної приватної власності, так як крім неї інших спадкоємців немає. Після звернення до Уманської міської державної нотаріальної контори із заявою про визнання права власності на спадкове майно за законом, то їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, посилаючись на те, що Уманським міськрайонним судом було накладено арешт на цю 1/2 частину квартири.

Про те, що 1/2 квартири знаходиться в арешті їй було невідомо, оскільки син їй нічого не розповідав, тому для вирішення питання про прийняття спадщини за законом вона змушена звернутися до суду для зняття арешту з 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Просить суд скасувати арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_5, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 8108214.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 23.10.2008 року за № 8108214 про арешт 1/2 частки квартири АДРЕСА_6.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні в повному обємі підтримала вимоги та факти, викладені у заяві, просить суд заяву задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Згідно витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно, № витягу 25968772, квартира АДРЕСА_7, на підставі свідоцтва про право власності, є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2008 року, прийнятого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої пожежею квартири, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 матеріальну, моральну шкоду та судові витрати. В ході розгляду цієї справи ухвалою суду від 27 серпня 2008 року було накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_8. Рішення суду набрало законної сили та оскаржено не було.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-СР № 247096, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Умані реєстраційної служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 помер 03 січня 2015 року, актовий запис № 13.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 квітня 2016 року арешт, накладений вищевказаною ухвалою суду від 27.08.2008 року на 1/2 частину квартири АДРЕСА_8, було знято. Ухвала набрала законної сили 21.04.2016 року.

Згідно повідомлення Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 10.06.2016 року вих. № 10178-2, 23.10.2008 року постановою серії АА 916271 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 згідно виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-892, виданого 27.08.2008 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області накладення арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_9, що належить ОСОБА_3 На цей час вищевказане виконавче провадження знищено, у звязку із закінченням терміну зберігання.

Суд, вислухавши заявника та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення.

Судом достовірно встановлено про те, що заявнику та її сину ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності належить квартира № 28 в будинку № 84 в м. Умані Черкаської області. Ухвалою суду на 1/2 частину цієї квартири було накладено арешт, у звязку із стягненням з ОСОБА_3 матеріальної і моральної шкоди, завданої пожежею. ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. В подальшому заявник звернулася до суду із заявою про зняття арешту з майна, яку ухвалою Уманського міськрайонного суду від 15.04.2016 року було задоволено і арешт знято. Але згідно з витягом із Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Уманським МВ ДВС двічі було накладено арешт на зазначене майно.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається.

За вказаних обставин, суд вважає за доцільне зняти арешт з 1/2 частини квартири АДРЕСА_10, належної померлому ОСОБА_3

Щодо вимоги виключити із Єдиного реєстру заборон запис від 23.10.2008 року про арешт вищевказаного майна, це не є компетенцією суду, тому у задоволенні цієї вимоги заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 119, 120 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити частково.

Скасувати арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_5, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 8108214.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення ухвали, а особам які брали участь у справі але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 5-ти днів з дня отримання цієї ухвали.

Суддя А. Б. Коваль