Вирок № 60871408, 02.09.2016, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 543/966/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2016 року м. Лубни

Колегія суддів Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді - Даценка В. М.

суддів - Волювача О.В., Матвієнка В.М.,

при секретарі - Ануфрієвій Н.М.,

з участю прокурора - Тализіної Я.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Юхимовича В.Ф.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката Коби М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни кримінальне провадження №12015170280000128 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Оржиця Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме - закінченого замаху на умисне вбивство, за наступних обставин.

23.05.2015 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_5 на власному автомобілі НОМЕР_1 з причепом приїхав на територію колишньої молочно-товарної ферми (МТФ), що розташована в с.Тарасівка Оржицького району Полтавської області, де вони стали збирати залишки ракушняка з напівзруйнованого сараю МТФ.

У цей момент на територію МТФ прийшли місцеві мешканці ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які висловили ОСОБА_1 та ОСОБА_7 своє невдоволення з приводу збирання останніми ракушняка та порушення тиші. Після цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, у ході якого у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_3

Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_3, та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 два удари обухом сокири у ділянку голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню важкості, крововиливу під м'які мозкові оболонки головного мозку, забитої рани лівої скроневої ділянки голови, гематоми правої скронево-тім'яної ділянки голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи №208 від 17.07.2015 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Після цього ОСОБА_1 втік з місця вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 був доставлений до лікарняного закладу, де йому було надано своєчасну медичну допомогу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за вищевикладених обставин заперечив повністю. Суду надав покази, згідно яких ввечері 23.05.2015 року, коли ще не сутеніло, він разом зі своїм родичем, ОСОБА_5, та своїми дітьми, власним автомобілем з причепом поїхав до с.Тарасівка Оржицького району на покинуту ферму збирати ракушняк з напіврозібраних господарських споруд. При цьому, ОСОБА_1 відзначив, що ОСОБА_5 з дитинства має розумові відхилення. Приїхавши на ферму, вони зупинили автомобіль біля стіни однієї з покинутих будівель, стали збирати ракушняк та зносити його до причепу. Збирання ракушняку тривало близько 30 хвилин. Раптом пролунав гучний постріл та він почув звуки дробі, що зачепила траву та вдарилася об стіну будівлі. З боку пострілів ОСОБА_1 побачив дві постаті на відстані близько 40-47 метрів, та став кричати їм аби не стріляли, що поруч діти, погрозив викликати міліцію. Однак, приблизно через 1-2 хвилини після першого пострілу, знов пролунав постріл. Вони почали збирати речі (молот, лом тощо), класти їх до багажнику аби поїхати, і в цей час побачили, приблизно через 5 хвилин після другого пострілу, що до них ідуть два чоловіки: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ОСОБА_1 попередив ОСОБА_3 аби той не наближався до нього і, що він викликав міліцію, однак ОСОБА_3 проігнорував попередження та вдарив його кулаком в носа, а потім завдав ще один удар в обличчя. Від отриманих ударів ОСОБА_1 впав, а ОСОБА_3 сів на нього зверху та став бити по обличчю. ОСОБА_6 в цей час стояв поруч, а діти та ОСОБА_5 були в машині. Від ОСОБА_3 відчувався запах алкоголю. ОСОБА_1 відчув, що починає втрачати свідомість та став гукати на допомогу свого родича та дітей. В руках у ОСОБА_1 була стара сокира, яку ОСОБА_3 вирвав та замахнувся нею над ним. Однак, ОСОБА_6 забрав у ОСОБА_3 сокиру, тоді останній схопив шматок ракушняку і замахнувся ним на ОСОБА_1 Однак, ОСОБА_6 забрав у ОСОБА_3 ракушняк. ОСОБА_3 стрибнув ногами на груди ОСОБА_1, а коли останній перегорнувся на живіт, то стрибнув йому ногами на спину. Таким чином, ОСОБА_3 бив його близько 20 хвилин. Хтось відтягнув ОСОБА_3 Тоді ОСОБА_1 добрався до стіни будівлі, підвівся, дійшов до двору зі старою хатою, однак не наважився увійти, оскільки подумав, що там проживають старі люди, які побояться йому відчинити. ОСОБА_1 зателефонував до міліції, але в черговій частині йому стали задавати багато уточнюючих питань, відповідь на які вимагала багато часу, тому він завершив дзвінок та зателефонував своїй дружині, повідомивши про те, що сталося. ОСОБА_1 пішов до дороги, почув, що їде машина. Виявилось, що це їде його родич, ОСОБА_5 з дітьми. Вони відвезли дітей додому, а потім поїхали до лікарні.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 22 травня у нього був день народження, а 23 травня 2015 року вони разом з родичами, сусідами - ОСОБА_6, ОСОБА_8, та дітьми відпочивали на річці. Коли почало сутеніти, повернулися додому - в АДРЕСА_2, стали пити чай. Діти стали просити феєрверк і сусід ОСОБА_6 запропонував його зробити. З цією метою вони нарізали конфетті з обгорток від шоколаду, переробили патрони, наповнивши їх конфетті. Потім, близько 22 години чи 22 години 30 хвилин, на території власного господарства він двічі вистрілив переробленими патронами з власної мисливської рушниці ИЖ-49 в сторону річки вгору. Відстань від його домоволодіння до ферми складає приблизно 122 метри. Після цього ОСОБА_3 поклав рушницю до сейфу. Приблизно через 30 хвилин вони з сусідом вийшли на вулицю, почули стукіт зі сторони ферми, та зрозуміли, що хтось збирає ракушняк. ОСОБА_3 вирішив перевірити що там відбувається, оскільки його двічі перестрівали люди на машині, які назвалися власниками ферми, та погрожували фізичною розправою в разі, якщо дізнаються, що він краде ракушняк. До ферми пішли разом з сусідом, який слідував за ним, тримаючись дещо на відстані позаду, зайшли з боку траси. Коли ОСОБА_3 підходив, то побачив автомобіль марки «Москвич» з причепом. На фермі, біля сараю, він побачив чийсь силует, який наказав йому не підходити. Потім ОСОБА_3 відчув удар в ліву скроню, від дії якого зробив крок, та одразу відчув другий удар в голову, від якого втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що працював лор-лікарем в Оржицькій ЦРЛ. 23 травня 2015 року він виконував функцію чергового лікаря в Оржицькій ЦРЛ. О 22 годині 25 хвилин до лікарні звернувся ОСОБА_1 зі скаргами, що його побили. Як і хто саме побив, не пояснив, наполягав на власній госпіталізації. З носа була кровотеча, але не струмочком, а у вигляді виділень. Перелому кісток носу чи носової перегородки він не виявив, діагностував тупу травму носа. ОСОБА_9 викликав ургентного хірурга, який не виявив пошкодження та не знайшов потреби у госпіталізації ОСОБА_1 Коли вийшли з маніпуляційної, то пролунав дзвінок. Медсестра увімкнула гучний зв'язок. Телефонував фельдшер, який повідомив, що вони везуть до лікарні тяжкого хворого без свідомості. Коли ОСОБА_1 почув це по гучному зв'язку, то вибіг на вулицю. На вулиці були працівники міліції. ОСОБА_1 зробив вигляд, що втратив свідомість. Фельдшер привіз ОСОБА_3 Хворий був блідий, не реагував на огляд, однак дихання та серцебиття не були порушені. У скроневій ділянці у ОСОБА_3 виявив слід від гострого предмету. На волосистій частині зліва було відсутнє, наче збрите, волосся. Справа в тім'яній частині виявив гематому діаметром 3 см та висотою 1 см. Виявлені пошкодження ОСОБА_9 оцінив як травму черепа, викликав хірурга та реаніматолога. Інших пошкоджень не виявили. При відкритті повіки одного ока виявили розширену зіницю, що свідчить про ймовірність наявного крововиливу в мозок чи гематому в мозку. У ОСОБА_3 була важка відкрита черепно-мозкова травма та кома. Всіх подробиць, чому саме такий діагноз поставили, не пам'ятає, для цього потрібно дивитися історію хвороби. Консиліум вирішив, що в такому стані транспортувати ОСОБА_3 неможна. Лікар ОСОБА_9 випадково дізнався, що наступного дня ОСОБА_1 був госпіталізований в хірургічне відділення лікарем ОСОБА_10. На запитання захисника чи були наявні у ОСОБА_1 ушкодження констатовані в подальшому експертом, ОСОБА_9 заперечив. При цьому вказав, що рухливість зубів у ОСОБА_1 не перевіряв, про крововилив в око та скарги на головний біль або запаморочення не пам'ятає, "симптому очок" не було. Виявив, що удари були завдані лише по носу, однак кількості більше 6 ударів не виявив. На пред'явлене захисником фото із зображенням ОСОБА_1 після накладення пов'язки, підтвердив, що останній мав саме такий вигляд. Пояснив, що ОСОБА_1 зробили рентгенограму, однак лікар перелому не побачив. Набряки на очах та губах утворилися від травми носу. Ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не виявили. У ОСОБА_3 взяли кров для аналізу, однак результатів аналізу ОСОБА_9 не знає.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що працює медсестрою приймального відділення Оржицької ЦРЛ. 23 травня 2015 року під час її чергування, о 22 годині 25 хвилин поступив ОСОБА_1 з травмою у вигляді сильної гематоми на обличчі, який пояснив, що впав з велосипеду. ОСОБА_11 була присутня під час надання ОСОБА_1 медичної допомоги лікарем ОСОБА_9 Згодом зателефонував фельдшер. Слухавку зняла ОСОБА_11, телефонну розмову ніхто не чув, бо вона була сама. Фельдшер повідомив, що вони везуть хворого, а вона в свою чергу доповіла про це лікарю. О 23 годині 20 хвилин привезли ОСОБА_3 Вона під час надання ОСОБА_3 медичної допомоги присутня не була, лише оформляла документи, працювала реанімаційна бригада. ОСОБА_1 бачила наступного дня біля приймального відділення на лавочці.

Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що 23 травня 2015 року вони з чоловіком, власними двома дітьми, з сусідами ОСОБА_12 та ОСОБА_13, їх двома дітьми, та двома сестрами ОСОБА_3 з їх чоловіками та їх дітьми, відпочивали на річці. Алкоголь не вживали. Близько 19 години 30 хвилин вони повернулися додому, а близько 20:30-21:00 вони з чоловіком та двома дітьми прийшли в гості до подружжя Коби на чай. Чула як діти прохали ОСОБА_3 зробити салют. Чоловіки з дітьми нарізали конфетті. Потім ОСОБА_3, ОСОБА_6 та четверо дітей вийшли на вулицю. Пролунало два постріли. Чоловіки та діти повернулися до будинку пити чай. Діти ділилися враженнями від салюту. Близько 22 години, через 25 хвилин після пострілів, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вийшли надвір покурити і довго не поверталися. ОСОБА_8 пішла перевірити де поділися чоловіки, на подвір'ї їх не було. Почула гомін, що лунав з ферми. Вона пішла на ферму, де побачила побитого ОСОБА_3 з розсіченою головою, обличчям в крові, без свідомості, поряд з яким був ОСОБА_6 Вони разом з ОСОБА_6 притягли ОСОБА_3 додому. На фермі вона бачила автомобіль «Москвич» синього кольору та невідомого чоловіка. Чи були в машині діти та чи був у машини причеп, не звернула увагу. Чоловік, ОСОБА_6, розповів, що ОСОБА_3 рубанули сокирою.

Свідок ОСОБА_13 повідомила суду, що 23 травня 2015 року близько 12 години вони разом з чоловіком, ОСОБА_3, власними двома дітьми, сусідами ОСОБА_14 та ОСОБА_6, їх двома дітьми, сестрами чоловіка - ОСОБА_15, ОСОБА_16 з їх чоловіками та дітьми прийшли відпочивати на річку. Алкоголь ніхто не вживав. Близько 19:30-20:00 повернулися додому, попорались по господарству, а згодом до них в гості на чай прийшло подружжя ОСОБА_14 з дітьми. Діти стали нарізати папір, пояснивши, що тато зробить для них салют. Раніше чоловік робив салют на Новий рік. Близько 21 години вони з ОСОБА_8 почули один постріл, після якого чоловіки та діти повернулися до будинку. ОСОБА_3 прибрав рушницю. Всі стали пити чай. Згодом чоловіки вийшли надвір покурити, але довго не поверталися. ОСОБА_8 пішла перевірити куди поділися чоловіки, однак її також довго не було. Через деякий час ОСОБА_8 зателефонувала та повідомила, що ОСОБА_3 побили та він весь у крові. Вона побігла в сторону ферми, однак на ферму не заходила, оскільки сусіди вже тягли ОСОБА_3 додому. Бачила авто, яке від'їжджало від ферми, та в якому позаду сиділи діти. ОСОБА_3 притягли додому, поклали на лавочці біля будинку. ОСОБА_6 розповів, що ОСОБА_3 вдарили сокирою. Приїхали міліція та швидка допомога. ОСОБА_3 повезли в Оржицьку ЦРЛ, де лікарі сказали, що потрібно везти для надання медичної допомоги в Полтаву. Близько 03 години поїхали в Полтаву. В Полтаві ОСОБА_3 перебував на лікуванні з 24.05.2015 року по 08.06.2015 року, а потім був переведений в неврологічне відділення Оржицької ЦРЛ. На лікування чоловіка кошти надавали рідні, друзі, однокласники. Тепер у ОСОБА_3 часто болить голова та він не чує на одне вухо. На запитання захисника чому її покази в суді відрізняються від показів наданих під час досудового розслідування, зокрема, в частині вибухів петард, а не пострілів з рушниці, та щодо того чи бачила вона на місці події ОСОБА_1, свідок ОСОБА_13 відповідала, що показів, які надавала слідчому не пам'ятає, і що говорить правду суду.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що їздив разом зі своїм двоюрідним братом - ОСОБА_1, та дітьми останнього, на ферму збирати ракушняк. З собою взяли інструменти, сокиру. Надворі було ще світло. Вони набрали ракушняк в причеп. Поруч гуляли діти. Лунали постріли. ОСОБА_5 злякався, сховав дітей в машині. Згодом прийшли два чоловіки стали їх проганяти, а потім стали битися з ОСОБА_1 Через деякий час ОСОБА_1 втік. ОСОБА_5 з дітьми в машині також поїхали з ферми та на дорозі підібрали ОСОБА_1, після чого відвезли дітей додому, а потім поїхали до лікарні. У відділку міліції просиділи всю ніч, але ніхто їх не допитував.

Свідок ОСОБА_17 суду повідомила, що перебуває у фактичному шлюбі з ОСОБА_1 23 травня 2015 року ОСОБА_1 разом з їх двома малолітніми дітьми та своїм двоюрідним братом, ОСОБА_5, поїхали на ферму збирати ракушняк. Близько 19:00-20:00 її чоловік зателефонував та просив аби вона викликала міліцію. Потім був ще один дзвінок, мабуть випадковий, оскільки ніхто не говорив, але вона чула дитячі крики: "Дядьку, злізьте з тата, ви його вб'єте. Ми вже їдемо." Через деякий час ОСОБА_5 привіз чоловіка та дітей. Дітей залишили вдома, а ОСОБА_5 з чоловіком поїхали до лікарні. Вона велосипедом поїхала в лікарню слідом за чоловіком. Біля лікарні побачила, що на лавочці сидить ОСОБА_1, а поруч міліціонери, які пояснювали йому які покази слід давати. Потім ОСОБА_17 поверталася додому за грошима аби оплатити рентгенівський знімок. Коли повернулася, то біля лікарні побачила ОСОБА_6, стала запитувати його навіщо вони стріляли по дітям. ОСОБА_6 відповів, ще це не він стріляв, а його кум. Міліція ставилася до чоловіка упереджено та зневажливо: не допитували, принесли готові покази, вдарили ОСОБА_1, а коли останній втрачав свідомість, то сказали, що він прикидається. Лікарі надали лише першу допомогу, в подальшому на скарги не реагували, хоча пов'язка на носі була вся просякнута виділеннями.

Малолітній свідок ОСОБА_18, допитаний в присутності матері - ОСОБА_17 та психолога - ОСОБА_19, суду повідомив, що 23 травня 2015 року (дату запам'ятав, бо це було перед канікулами) вони з батьком, молодшим братом та дядьком, на синьому «Москвичі» приїхали до с.Тарасівка назбирати ракушняк аби засипати яму на вулиці. Стали збирати ракушняк, тато збивав з нього цемент, складали спочатку в купу, а потім до причепу. Раптом, пролунав постріл та шелест по траві. Папа наказав їм з братом лягти на підлогу в машині, а сам став кричати: "Навіщо стріляєте? Тут малолітні діти!" Через хвилину пролунав ще один постріл. Після першого пострілу дріб влучив у стіну, а після другого - у причеп, від чого залишились сліди. Вони стали збиратися аби поїхати звідти. Хвилин через п'ять прийшли два невідомих чоловіки, тато казав їм, що викликав міліцію. Що казали чоловіки не чув. Один з чоловіків став бити батька. Чоловік вдарив тата, від чого останній впав, а потім продовжив бити ногами, стрибав на нього. Тато закривав обличчя сокирою та кликав на допомогу, у відповідь не бив, оскільки не міг відбиватися. ОСОБА_20 зняв невідомого чоловіка з батька. Чоловік став бігати за дядею ОСОБА_20, а тато відповз на колінах до кущів. Також, приходили дві жінки, але що вони казали хлопчик не чув. Потім сіли в машину та поїхали. Чоловіки намагалися зупинити їх на дорозі. Потім підібрали на дорозі батька. При цьому, в судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_3 по обличчю.

Психолог, ОСОБА_19, на запитання захисника відповіла, що хлопчик дає досить правдиві покази, оскільки йому ставили повторні запитання в різних варіаціях, однак він в показах не плутався.

Викликаний в судове засідання в якості свідка ОСОБА_21 про події, які є предметом розгляду даного кримінального провадження, показів не надав, пояснивши, що йому нічого невідомо. При цьому, повідомив, що працює старшим черговим інспектором в Оржицькому відділку поліції, знайомий з ОСОБА_3 та підтримує з ним дружні відносини. Хто телефонував з повідомленням про вчинення злочину не пам'ятає, але це зафіксовано і можна взяти виписку. Здається ОСОБА_1 доставляли до відділку.

Заявлений стороною обвинувачення для допиту в якості свідка ОСОБА_6 в судові засідання жодного разу не з'явився, його місцеперебування суду невідоме. Прокурор та представник потерплого в судовому засіданні наполягали на виклику та допиті вказаного свідка, однак не змогли надати адресу або засоби зв'язку, за якими можливо здійснити виклик ОСОБА_6, пояснивши, що він перебуває десь на військовій службі, постійно пересувається і сам виходить на зв'язок, коли вважає за потрібне. Також, адвокат ОСОБА_12 вказав, що під час останньої телефонної розмови з ОСОБА_6, останній повідомив, що можливо він приїде додому на тиждень після 15 вересня. Однак, підтвердити вказане ОСОБА_12 не зміг, достеменно невідомо коли повернеться ОСОБА_6, немає жодних підтверджень де він перебуває, чим займається та яким чином можна здійснити його виклик до суду. Судовий розгляд продовжується тривалий час (з листопада 2015 року), однак за весь час сторона обвинувачення не надала адреси або засобів зв'язку, за якими можна здійснити судовий виклик заявленого нею свідка. ОСОБА_22 того, суд зауважує, що надання даних для здійснення виклику свідка для допиту відповідно до передбаченого ст.22 КПК України принципу змагальності сторін є обов'язком саме сторони обвинувачення, оскільки саме вона заявила про необхідність допиту вказаного свідка. За таких обставин, суд вважає за можливе відмовити в допиті вказаного свідка.

Суд відкидає доводи захисника ОСОБА_1 про те, що покази ОСОБА_13 та ОСОБА_8, які вони надавали під час досудового розслідування відрізняються від показів наданих ними в судовому засіданні, і тому їх не можна приймати до уваги. Вказана обставина з'ясовувалась в ході судового розгляду, вказані свідки показали, що говорять правду в суді, покази дали під присягою. ОСОБА_22 того, суд безпосередньо дослідив покази свідків.

Суд критично розцінює покази ОСОБА_3 в частині того, що його раптово вдарила по голові невідома особа з незрозумілих причин. Так, з матеріалів справи, зокрема показів ОСОБА_5, малолітнього ОСОБА_18, вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на території напівзруйнованої ферми виник конфлікт, який переріс у бійку. На факт бійки також вказують тілесні ушкодження у ОСОБА_1, наявність яких підтверджується наданим фотознімком, показами чергового лікаря ОСОБА_9 та медичної сестри ОСОБА_11 приймального відділення Оржицької ЦРЛ, які надавали медичну допомогу обвинуваченому безпосередньо після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. ОСОБА_22 того, на місці події (на листі, асфальтовому покритті) виявлено сліди крові, яка згідно висновків експертиз №623, №621 може належати ОСОБА_1, що також вказає на отримання ним тілесних ушкоджень та підтверджує версію про бійку між обвинуваченим та потерпілим.

Водночас, суд критично розцінює покази ОСОБА_1 щодо того, що він не завдавав жодних ударів ОСОБА_3 Зокрема, вказане твердження спростовується висновком судово-медичної експертизи №208, згідно якого тілесні ушкодження ОСОБА_3 могли бути завдані сокирою (її обухом, тупим лезом клинка) та висновком судово-медичної експертизи №284, згідно якого покази ОСОБА_3 дані ним під час проведення з ним слідчого експерименту не протирічить даним судово-медичної експертизи в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Покази ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_18 не суперечать наведеним висновкам суду та фактичним обставинам справи, оскільки вказані свідки не змогли надати пояснення щодо всього перебігу бійки та не заперечили можливого застосування ОСОБА_1 сокири для нанесення удару ОСОБА_3

Що стосується пострілів з мисливської вогнепальної зброї покази свідків різняться. ОСОБА_8, ОСОБА_13 стверджують, що постріли робилися у повітря переробленими патронами, зарядженими саморобним конфетті. Натомість, обвинувачений ОСОБА_1 вказує, що постріли були здійснені дробом в їх сторону, коли вони разом з дітьми та ОСОБА_5 збирали ракушняк, від пострілів залишились характерні сліди на його автомобільному причепі. Свідки ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_18 також зазначили, що по ним здійснили два постріли, однак не змогли вказати звідки лунали постріли та хто їх здійснив. Сам факт здійснення таких пострілів є предметом дослідження в межах іншого кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_1 Водночас, згідно висновку судово-балістичної експертизи №50 від 11.09.2015 року пошкодження виявлені 11.09.2015 року під час огляду автомобільного НОМЕР_2, належного ОСОБА_1, могли бути утворені як металевим шротом в результаті пострілу (пострілів) із вогнепальної зброї, так і в результаті іншої механічної дії стороннього предмету (предметів). На питання про кількість пострілів, відстань та кут їх здійснення експерт відповісти не зміг через відсутність об'єктивних даних. Також, експерт не зміг відповісти на питання чи могли утворитися вищевказані пошкодження від дії металевого шроту, наданого на дослідження, вилученого 10.06.2015 року в ході додаткового огляду місця події, у зв'язку із значною залишковою деформацією металу шроту.

При цьому, за умов, коли покази свідків різняться і бракує об'єктивних даних, неможливо встановити чи дійсно по місцю де перебував обвинувачений з дітьми та ОСОБА_5, були зроблені постріли та чи були ці постріли виконані потерпілим. За таких обставин неможливо стверджувати про напад потерпілого на обвинуваченого.

Суд критично сприймає надані стороною захисту в якості доказів підтвердження здійснення пострілів в бік обвинуваченого, протокол проведення слідчого експерименту від 20.07.2015 року, протокол огляду місця події від 17.06.2015 року з фототаблицею до нього та висновок експерта сектору трасологічної та балістичної експертизи від 21.08.2015 року, оскільки вказані докази зібрані в ході досудового розслідування іншого кримінального провадження - №12015170280000129 від 24 травня 2015 року, яке наразі триває, є незавершеним, докази становлять собою таємницю слідства.

Версію про те, що тілесне ушкодження могло бути заподіяне ОСОБА_3 в ході необхідної оборони, суд відкидає, оскільки вона не заявлена стороною захисту, і, крім того, обвинувачений цілком заперечує завдання ним потерпілому будь-яких тілесних ушкоджень.

Разом з тим, суд вважає недоведеною версію обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 закінченого замаху на вбивство ОСОБА_3

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.4 ППВСУ №2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Таким чином, при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

При цьому, якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим.

ОСОБА_22 того, ВССУ РЦКС в своєму узагальненні «Про судову практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров'я особи за 2014 рік» звернув увагу на те, що розмежовуючи замах на умисне вбивство та умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, потрібно надати оцінку сукупності обставин, які можуть бути передумовою для висновку про спрямування умислу обвинуваченого. Сама лише локалізація тяжкого тілесного ушкодження та спосіб його нанесення, без урахування інших обставин, не свідчать про умисел на позбавлення життя. Замах на позбавлення життя особи може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли обвинувачений усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті людини і бажає їх настання. За відсутності умислу на позбавлення людини життя дії обвинуваченого кваліфікуються за їх фактичними наслідками.

Оцінюючи наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вбивство, суд враховує, що завданню ударів передували конфлікт та бійка між потерпілим та обвинуваченим, під час якої останній також зазнав тілесних ушкоджень. При цьому, з показів свідків ОСОБА_5, малолітнього ОСОБА_18, загальної кількості тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_1, та відсутності у потерпілого інших тілесних ушкоджень окрім травм голови, вбачається, що перевага у бійці була на боці ОСОБА_23 Кількість ударів по голові ОСОБА_3 була незначною (2 удари). Згідно висновку судово-медичної експертизи №208 від 30.06.2015 року один удар було завдано обухом сокири, а не її рублячою частиною (лезом), а інший удар завдано ймовірно тупим лезом сокири або ребром обуху сокири і призвів до забитої рани лівої скроневої ділянки голови. Тілесні ушкодження завдані ОСОБА_3 визнано тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Таким чином, сила ударів була такою, що не становила загрози для життя потерпілого в момент їх заподіяння. Для нанесення ударів обвинувачений використав знаряддя, яке не було заздалегідь підібране та підготоване спеціально для спричинення ушкоджень. Бійка припинилася лише після того, як ОСОБА_1 завдав удар сокирою ОСОБА_3 Після припинення бійки обвинувачений одразу залишив місце пригоди, хоча в разі наявності умислу на вбивство, мав реальну змогу довести почате до кінця.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 прямого умислу на вбивство ОСОБА_3 і вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію інкримінованого йому кримінального правопорушення з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України (закінчений замах на умисне вбивство) на ч.1 ст.122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я).

Вина ОСОБА_1 в скоєнні ним злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України також підтверджується наступними доказами:

- Протоколом огляду місця події від 24.05.2015 року з фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто місцевість біля непрацюючої МТФ по АДРЕСА_2, виявлено сліди транспортного засобу, купу цеглин ракушняка, виявлено та вилучено сокиру, речовину бурого кольору на листі кукурудзи, на цеглині ракушняку та асфальтовому покритті проїзної частини /а.с.163-175/;

- Протоколом огляду місця події від 25.05.2015 року з фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_1 добровільно видав одяг та взуття, в які він був одягнений під час бійки з ОСОБА_3 в с.Тарасівка. При цьому, на футболці, кофті та джинсах виявлено плями бурого кольору /а.с.176-179/;

- Висновком судово-медичної експертизи №620 від 02.06.2015 року, згідно якого кров ОСОБА_3 належить до І групи, якій властиві антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В, а кров ОСОБА_1 належить до ІІ групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В /180-182/;

- Висновком судово-медичної експертизи №624 від 02.06.2015 року, згідно якого на одязі та взутті, наданими ОСОБА_1, знайдено кров людини, де виявлено антигени А і Н. Ця кров може походити від ОСОБА_1 Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_3 виключається, виявлення антигену Н не виключає можливості домішки його крові. /а.с.183-187/;

- Висновком судово-медичної експертизи №623 від 02.06.2015 року, згідно якого на фрагментах листя, наданих на дослідження, знайдено кров людини, де виявлені антигени А і Н. Ця кров може походити від ОСОБА_1 Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_3 виключається, виявлення антигену Н не виключає можливості домішки його крові. /а.с.188-190/;

- Висновком судово-медичної експертизи №621 від 02.06.2015 року, згідно якого на фрагменті асфальтового покриття, наданого на дослідження, знайдено кров людини А ІІ групи із супутнім антигеном Н. Ця кров може походити від ОСОБА_1 Походження цієї крові лише від одного ОСОБА_3 виключається, виявлення антигену Н можливе лише за рахунок домішки його крові. /а.с.191-193/;

- Висновком судово-медичної експертизи №622 від 02.06.2015 року, згідно якого на фрагменті "ракушняка", наданого на дослідження, знайдено кров людини, де виявлено антиген ОСОБА_22 в цих слідах може походити від ОСОБА_3 Походження цієї крові від ОСОБА_1 виключається. /а.с.194-196/;

- Висновком судово-медичної експертизи №239 від 02.06.2015 року, згідно якого на сокирі, наданій на дослідження, виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також від ОСОБА_1 з домішком крові ОСОБА_3 /а.с.197-203/;

- Актом судово-психіатричного експерта №388 від 15.07.2015 року, згідно якого в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_1 не страждав будь-яким хронічним психічним захворюванням, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності і міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 під дію ч.ч.2, 3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слідством та судом. На час інкримінованого йому діяння ОСОБА_1 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, які могли суттєво вплинути на його свідомість та поведінку на час інкримінованого йому діяння. /а.с.209-214/

- Висновком судово-медичної експертизи №208 від 30.06.2015 року, згідно якого у ОСОБА_3, з урахуванням медичної документації на його ім'я, встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня тяжкості, крововиливу під м'які мозкові оболонки головного мозку, забитої рани лівої скроневої ділянки голови, гематоми правої скронево-тім'яної ділянки голови, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути рука зігнута в кулак сторонньої людини, нога у взутті сторонньої людини, плоска частина обуха сокири або інший предмет з подібною характеристикою, а забита рана лівої скроневої ділянки голови утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею з вираженим ребром, яким могли бути ребро обуха сокири, тупе лезо клина сокири або інший предмет з подібною характеристикою і по ступеню тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Зазначені тілесні ушкодження не могли утворитись при одночасному падінні на площину та ударі об виступаючі тупі або гострі предмети. Після нанесення тілесних ушкоджень не виключена можливість здійснювати потерпілим активних дій до втрати свідомості. /а.с.215-217/

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.08.2015 року з фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_3 розповів та продемонстрував за яких обставин, де та яким чином йому були завдані тілесні ушкодження. /а.с.218-224/

- Висновком судово-медичної експертизи №284 від 11.08.2015 року, згідно якого покази ОСОБА_3 дані ним під час проведення з ним слідчого експерименту в якості потерпілого від 11.08.2015 року, в цілому не протирічить даним судово-медичної експертизи ОСОБА_3 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. /а.с.225/

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.08.2015 року з фототаблицею до нього, в ході якого свідок ОСОБА_6 розповів та продемонстрував за яких обставин, де та яким чином були завдані тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 /а.с.226-232/

- Висновком судово-медичної експертизи №286 від 11.08.2015 року, згідно якого покази ОСОБА_6 дані ним під час проведення з ним слідчого експерименту в якості свідка від 11.08.2015 року, в цілому не протирічать даним судово-медичної експертизи ОСОБА_3 в частині давності, характеру та механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. /а.с.251/

Обставин, які відповідно до ст.ст.66, 67 КК України обтяжують або пом'якшують покарання судом не встановлено.

Враховуючи суть та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, непогашених судимостей не має, має на утриманні двох малолітніх дітей, враховуючи думку потерпілого про недоцільність реального відбуття обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Потерпілим ОСОБА_3 під час підготовчого судового засідання було заявлено цивільний позов. Позов мотивований тим, що від ударів завданих обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілий зазнав тілесних ушкоджень і змушений був тривалий час проходити лікування стаціонарно в медичних закладах: нейрохірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.Скліфософського в період з 24.05.2015 року по 09.06.2015 року, в Оржицькій районній лікарні в період з 10.06.2015 року по 22.06.2015 року та в період з 20.07.2015 року по 29.07.2015 року. В ході лікування витратив кошти на суму 12 531 грн 33 коп. ОСОБА_22 того просить стягнути моральну шкоду, яка полягає у принижені честі, гідності престижу, як громадянина села у моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, яке ледве не призвело до смерті, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими, відсутність спілкування з родичами. Таку шкоду він оцінює в 99 000,00 коп.

Потерпілим та його представником надано три виписки з медичної картки стаціонарного хворого, де міститься перелік медикаментів призначених для лікування. /а.с.39-41/

Суд критично розцінює наступні докази, надані потерпілим та його представником на підтвердження витрат понесених ним на лікування: чек від 24.05.2015 року на придбання антибіотиків та перев'язки на суму 133 грн., чеки від 23.05.2016 року на суму 299,98 грн., від 09.06.2015 року на суму 174,26 грн., від 24.05.2015 року на суму 210,06 грн. на придбання скрапленого газу, чек від 03.06.2015 року на придбання нектару банан-яблуко та фезаму на суму 93,56 грн., чек від 25.05.2015 року на придбання предметів догляду на суму 71,50 грн., чек від 07.06.2015 року на придбання анальгетиків та перев'язки на суму 186,25 грн., чек від 29.05.2015 року на придбання перев'язки на суму 14,30 грн., чек від 08.06.2015 року на придбання голки, лідокаїну, натрія хлориду на суму 46,61 грн., чек від 24.05.2015 року на придбання одягу чоловічого на суму 70 грн., чеки від 03.06.2015 року та від 27.05.2015 року на придбання канюлі на суму 24,52 грн. та 23,05 грн. відповідно, чек від 26.05.2015 року на придбання плазмозамінних на суму 73,75 грн., чек від 24.05.2015 року на придбання стакану, соку та пакету на суму 30,78 грн., чек від 25.06.2015 року на придбання доларену та мінеральної води на суму 32,10 грн., чек від 25.05.2015 року на придбання СЗУ на суму 50 грн., чек від 15.06.2015 року на придбання новакаїну та бетаспану на суму 61,58 грн., чек від 26.05.2015 року на придбання газети та журналу на суму 18,20 грн., чек від 19.06.2015 року на придбання димедролу та анальгіну на суму 3,83 грн., чек від 19.06.2015 року на придбанняглюкози, зуфиллину, дексаметазону, метамаксу, сульфокамфокаїну, платифиллину,но-шпа, коргликону на суму 257,51 грн., чек від 02.06.2015 року на придбання катетеру внутрішньовенного на суму 23,30 грн., чек від 26.05.2015 року на придбання плазмозамінних, аналептиків, антибіотиків, перев'язки на суму 603,90 грн., чек від 24.05.2015 року на придбання анальгетиків на суму 53,57 грн.

Товари відображені у вказаних чеках не містяться в переліку наданих призначень лікарів, а тому цивільний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Водночас, суд вважає за необхідне частково врахувати суму витрат на придбання медичних препаратів, в частині, що збігається в призначенні лікаря та в наданих чеках: чек від 11.06.2015 року на суму 569,56 грн. (за винятком зуфіліну та пірецитану), чек від 17.06.2015 року на суму 418,90 грн. (за винятком рингера, анальгіну, аскарбінової кислоти, піридоксину та корглікону), чек від 15.06.2015 року на суму 403,74 грн. (за винятком катетор внутрішньовенного, пакету, систему ПР-21), чек від 17.06.2015 року на суму 51,70 грн. (за винятком голки полімер.), чек від 26.05.2015 року на суму 226,70 грн. (за винятком зубної щітки та пасти), від 25.06.2015 року на суму 105,38 грн. (за винятком цефтриаксон), чек від 25.05.2015 року на суму 512,95 грн. (за винятком кейверу); чек від 04.06.2015 року на суму 128,87 грн, чек від 04.06.2015 року на суму 269,7 грн, чек від 26.05.2015 року на суму 62,92 грн, чек від 29.05.2015 року на суму 58,52 грн, чек від 16.06.2015 року на суму 117,04 грн, чек від 19.06.2015 року на суму 69,36 грн, чек від 18.06.2015 року на суму 317,26 грн, чек від 28.05.2015 року на суму 1010,41 грн, чек від 30.05.2015 року на суму 928,76 грн, чек від 16.06.2015 року на суму 317,26 грн, чек від 31.05.2015 року на суму 690,3 грн, чек 15.06.2015 року на суму 147,98 грн, чек 29.05.2015 року на суму 509,34 грн, чек від 24.05.2015 року на суму 569,23 грн, чек від 27.05.2015 року на суму 917,11 грн, чек від 25.06.2015 року на суму 109,96 грн, чек 08.06.2015 року на суму 186,26 грн, чек від 03.06.2015 року на суму 301,58 грн, чек від 02.06.2015 року на суму 434,32 грн, чек від 25.05.2015 року на суму 262,68 грн, чек від 01.06.2015 року на суму 167,97 грн, а всього 9 865 грн 76 коп.

Згідно п.п.3, 9 ППВСУ N 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок злочину йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному, душевному болі та стражданнях, зазнаних у зв'язку з протиправним поводженням відповідача.

При цьому суд враховує: ступінь тяжкості злочину; моральні та фізичні страждання позивача, докази, надані позивачем, які підтверджують погіршення стану його здоров'я.

З урахуванням викладеного, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в розмірі 20 000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 9 865 грн 76 коп. витрат на лікування, а також 20 000 грн 00 коп. моральної шкоди.

Речові докази:

- сокиру з нашаруванням речовини бурого кольору (РБК), зразки листя з нашаруванням РБК, фрагмент ракушняка з нашаруванням РБК, фрагмент асфальтового покриття з нашарування РБК, зразки крові, вилучені у ОСОБА_3, зразки крові та зрізи нігтєвої пластини, вилучені у ОСОБА_1, які передані на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області - знищити.

- ОСОБА_8 та взуття, вилучені у ОСОБА_1, направлені на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ОСОБА_3 вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілим.

Головуючий В.М.Даценко

Судді: О.В.Волювач

В.М.Матвієнко