Постанова № 60867309, 30.08.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3967/16-а

Провадження № 2-а/645/193/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Денісенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, яким просила:

- визнати протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо відмови у перерахунку пенсії посадової особи органу місцевого самоврядування у розмірі 81% суми заробітної плати, яку одержує працююча посадова особа органу місцевого самоврядування за відповідною посадою, з якої ОСОБА_1 призначено пенсію згідно з Законом України «Про державну службу», відповідно до довідки про заробітну плату, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради від 26.07.2016 року № 7018/2, із збереженням індексації пенсії;

- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова від 28.07.2016 року № 401, яким ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити з 01.12.2015 року, з дня застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, перерахунок її пенсії посадової особи органу місцевого самоврядування за відповідною посадою, з якої їй призначено пенсію згідно із Законом України «Про державну службу», відповідно до довідки про заробітну плату, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради від 26.07.2016 року № 7018/2, із збереженням індексації пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова та з 05.01.2005 року одержує пенсію за віком, яку призначено як посадовій особі органу місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 81% суми заробітної плати. У зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим посадовим особам органу місцевого самоврядування відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова з заявою щодо здійснення перерахунку її пенсії у розмірі 81% суми заробітної плати, яку одержує працююча посадова особа органу місцевого самоврядування за відповідною посадою, з якої їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», із збереженням індексації, та надала довідку про заробітну плату, видану Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради від 26.07.2016 року № 7018/2. 10.08.2016 року позивачка отримала рішення Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова від 28.07.2016 року № 401, яким їй відмовлено у перерахунку пенсії. Позивачка вважала дане рішення протиправним, оскільки прийнято у спосіб, який не відповідає ст. 22 Конституції України та ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», якою передбачено проведення перерахунку пенсій державних службовців.

На підставі викладено до суду було подано відповідний позов.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що відповідно до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 02.03.2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року про призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються зокрема відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідач вважає, що оскільки з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах Закону України «Про державну службу» не призначаються, то і перерахунок пенсії не передбачено.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 2005 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про державну службу», в розмірі 81% суми заробітної плати.

У зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям позивачка 28.07.2016 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії на підставі виданої 26.07.2016 року №7018/9 Управління праці та соціального захисту населення довідки.

Рішенням УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова від 28.07.2016 року позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що п. 4 постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій", яким передбачаються умови та порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсії державним службовцям, виключено на підставі постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів". Та відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VІІ, у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного Депутата України", "Про кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Відповідно до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22, п. 1 ст. 92).

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, Конституційний Суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» надав роз'яснення, що оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію про те, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення і при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст. 37, 37-1 Закону України № 3723-ХІІ (у редакції станом на дату призначення пенсії) з розрахунку 81 % місячного заробітку.

16 лютого 2016 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Суд вважає положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Між тим, пенсія позивачу призначена у 2005 році, тобто до внесення змін до Закону України "Про державну службу".

Отже, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому суд вважає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З викладеного вбачається, що відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (зі змінами, які набрали чинності з 01.01.2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на тих осіб, яким пенсія призначається в період дії цієї норми, а при перерахунку пенсії особам, яким пенсія була призначена раніше, має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов'язаний провести перерахунок пенсії позивачу на підставі її заяви згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення №7018/9 від 26.07.2016 року у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 81% середнього щомісячного (чинного) заробітку відповідної посади.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок пенсії, рішення відповідача є протиправним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Разом із тим, суд зауважує на те, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії 26.07.2016 року.

Пунктом 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено такі строки проведення перерахунків призначених пенсій: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву було подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву було подано після 15 числа.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії 28.07.2016 року, то позивач має право на перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням приписів ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.08.2016 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.07.2016 року включно задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159, ч. 1 п. 2 ст. 183-2 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування) у розмірі 81% суми заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець, з якої ОСОБА_1 призначено пенсію згідно з Законом України «Про державну службу», відповідно до довідки про заробітну плату, видану Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради від 26.07.2016 року № 7018/2 та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова від 28.07.2016 року № 401 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця (посадової особи органу місцевого самоврядування) у розмірі 81% заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді відповідно до ст.ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. (у редакції станом на день призначення пенсії) згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради від 26.07.2016 року № 7018/2 року про заробітну плату, починаючи з 01 серпня 2016 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя -