Вирок № 60866860, 01.09.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/929/16-к

Провадження № 1-кп/369/149/16

В И Р О К

іменем України

01.09.16 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Тодосієнко В.В.

за участі прокурора: Саркісян Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Казахстан, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

-у скоєнні злочину, передбаченого ч 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2015 близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на зупинці громадського транспорту напроти будинку 49 по вул. Леніна в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, в ході сварки, яка виникнула на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2, маючи прямий умисел направлений на завдання тяжких тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність -здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використавши ніж, який зберігав при собі, наніс ним один удар в область лівої частини грудної клітини ОСОБА_2

Згідно висновку експерта № 341/Д від 10.12.2015 у ОСОБА_2 малось проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки зліва з лівобічним пневмогемотораксом, яке ускладнилось посттравматичним плевритом та пневмонією.

Виявлене тілесне ушкодження виникло від дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж, за давністю можуть відповідати вказаному в постанові терміну та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнав та пояснив суду наступне: - 13.11.2015 до нього додому прийшла подруга дружини - ОСОБА_11, яка запропонувала поїхати відпочити, на що він зі своєю дружиною - ОСОБА_3 та дочкою - ОСОБА_4 погодилися. Разом на маршрутному транспортному засобі близько 18 год. 00 хв. вони приїхали до кафе-магазину, що знаходиться по вул. Леніна в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області. В кафе подруга жінки затефонувала та запросила приєднатися до них своєму знайомому, який прийшов разом зі своїм другом. Після чого вони придбали горілку (об'ємом 0,250 л.) та почали розпивати, як стверджує ОСОБА_1 сам він не вживав спиртних напоїв, а пив лише газовану воду, оскільки має проблеми зі здоров'ям.

Після розпивання спиртного, він разом з своєю дружиною та донькою вийшли з кафе, недалеко від якого він знайшов на землі металічну вилку, розуміючи, що вилка з кафе, він взяв її щоб повернути, але в цей же час вони побачили маршрутний транспорний засіб (маршрут №796), водієм якого був потерпілий по справі - ОСОБА_2, обвинувачений разом з дружиною, без доньки, оскільки та відійшла за власними потребами, поспішили на вказаний автобус. Вилку, яку тримав обвинувачений, поклав собі до кишені, підбігши до відкритих дверей маршрутного транспортного засобу, ОСОБА_1 перечепився через бордюр, рефлекторно намагаючись за щось втриматися, він вийняв руку з кишені, яка тримала вилку. Водій побачивши дану ситуацію вирішив, що він в стані алкогольного спяніння, тому відмовився їх везти та попросив зачекати на іншу маршрутку. ОСОБА_1 стверджував водію, що він не вживав алкоголю, той йому не повірив і запропонував відвезти лише жінку ОСОБА_1, на що вона не погодилася. Зважаючи на ситуацію водій попросив їх вийти та ОСОБА_1 намагався переконати водія, пояснюючи, що їм дуже потрібно додому. Водій ОСОБА_2 в свою чергу взявши за плече ОСОБА_1 наполегливо намагався витовкнути його разом з дружиною з свого маршрутного транспортного засобу. В результаті чого між ними виникла сварка.

Коли ОСОБА_1 з дружиною вишли з автомобілю, до них вийшов водій ОСОБА_2 який тримав в руках предмет, як стверджує обвинувачений схожий на биту, та вдарив його по голові, після того, ОСОБА_1 від удару впав, водій почав бити його по спині, дружина почала захищати чоловіка та намагалася підняти його. Піднявшись, ОСОБА_1, вийняв з кишені ніж (столовий), та почав погрожувати водієві, тримаючи перед собою, на відстані витянутої руки, ножа в лівій руці та вилку в правій, щоб той залишив їх в спокої, але водієві вдалося вибити з руки ОСОБА_1 ніж, який згодом знайшла поліція.

Як стверджує ОСОБА_1 з собою у нього було два столових ножа, які він взяв з дому, щоб наточити їх у майстерні, що знаходиться поряд з кафе.

Другий ніж ОСОБА_1 не виймав. Щоб водій перестав його бити, ОСОБА_1 почав погрожувати водію зверненням до працівників поліції. В цей час з маршрутного транспортного засобу вийшла знайома водія та попросила закінчити бійку та їхати, оскільки люди починали скаржитись на тривалу зупинку.

Після подій вказаних вище водій поїхав, а ОСОБА_1 з дружиною додому підвезли їх знайомі. Дома ОСОБА_1 на підставі перенесеного стресу, не витримав та випив пляшку горілки (об'ємом 0,250л.). На наступний день до ОСОБА_1 прибули працівники поліції та повідомили про поранення ОСОБА_2

Пояснити межанізм виникнення колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітки зліва ОСОБА_2, обвинувачений не зміг, сам не усвідомлює як подібне могло статися, припускає що потерпілий ОСОБА_2 сам наткнувся на ніж, коли той захищав себе та дружину.

У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 13.11.2015 він працював водієм на маршрутному транспорного засобу (маршрут №796 м.Боярка - м. Київ), близько 19 год. 30 хв. він повертався з м. Києва в напрямку м. Боярка. В с. Білогородка по вул. Леніна, 49 Києво-Святошинського району Київської області потерпілий здійснив зупинку, на якій до маршрутки зайшли чоловік з жінкою (по даній справі обвинувачений - ОСОБА_1 з своєю дружиною - ОСОБА_3).

Як стверджує потерпілий, чоловік з жінкою мали явні ознаки алкогольного спяніння, поводили себе неадекватно, чоловік тримав в руці столову металічну вилку.

Водій пояснив їм, що не сприймає запахів алкогольних напоїв, оскільки він починає погано себе почувати та запропонував їм зачекати на інший маршрутний засіб, на що чоловік з дружиною почали наполегливо вмовляти водія відвезти їх, але водій не погодився.

Відмову водія, чоловік з дружиною сприйняли негативно та почали скандалити, при виході з маршрутки чоловік вдарив кулаком двері маршрутки, водій зробив зауваження, на що вони почали виражатися нецерзурною лайкою в адресу водія, незважаючи на викладене вище водій вирішив їх не чіпати та сів за кермо.

Розпочавши рух маршруткою, водій у відображенні дзеркала побачив, що чоловік - ОСОБА_1 ногою б'є по маршрутці.

Зважаючи на ситуацію водій ОСОБА_2, зупинився, для самозахисту взяв шланг, який він використовував для переливу солярки, оскільки у ОСОБА_1 була металічна вилка та вийшов з маршрутки.

Водій підійшов до ОСОБА_1, на що той відреагував нападом, махнуваши невідомим предметом в руці з низу вверх, з пояснень потерпілого, було темно і він чітко не бачив, що тримав в руках обвинувачений, захищаючись ОСОБА_2 вибив невідомий предмет з руки обвинуваченого.

В цей час в протилежному напрямку рухалася інша маршрутка, водій якої, почав кричати ОСОБА_2, що в чоловіка (ОСОБА_1) ніж в руках, після чого ОСОБА_2 ухиляючись від нападів дружини ОСОБА_1, повернувшись споною до станнього, відчув як його штовхнули в задню частину грудної клітини, але болю він не відчув.

Після викладеного вище з маршрутки вишли дві жінки, які попросили водія їхати. Зайшовши в маршрутку водій відчув дискомфорт, оглянувши себе, з'ясував що в нього тече кров зі спини, пасажири, оглянувши його, виявили поранення. ОСОБА_2 вирішив самостійно поїхати до лікарні.

Покарання обвинуваченому, потерпілий ОСОБА_2 просив застосувати у відповідності до чинного законодавства на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 13.11.2015 близько 18-30 год - 19-30 год, він зі своєю дружиною ОСОБА_7 їхали з м. Києва додому в с.Білогородка, на маршрутному транспорному засобі (маршрут №796).

В с. Білогородка, водієм була здійснена зупинка, на якій чоловік та жінка в нетверезому вигляді, намагалися зайти до маршрутного транспортного засобу, водій якого, пояснив їм, що людей в нетверезому вигляді не возить.

На прохання зачекати на їнший маршрутний транспортний засіб, чоловік наполегливо просив водія відвезти їх та погрожував йому.

Через декілька хвилин суперечок чоловік з жінкою вишли з маршрутного транспортного засобу, а водій сів за кермо. Почавши рух, відчулись удари по маршрутному транспортному засобу, водій зупинився та вийшов, подивитись, що відбувається.

Як стверджує свідок ОСОБА_6 він особисто не бачив подій, які відбувались на вулиці, оскільки було темно, але чув як ОСОБА_2 кричав на ОСОБА_1, щоб той прибрав вилку.

Потім вишла жінка та забрала водія, почавши рух, через 500 м. водій зателефонував, як зрозумів свідок, своєму другу, в розмові він почув як водій сказав, що його порізали. Пасажири в свою чергу наполягли оглянути водія, при огляді у водія було знайдено рану в області задної лівої лопатки та подряпину на мочці вуха.

Пасажири по мірі можливості надали перву медичну допомогу - намагалися зупинити кровотечу та запропонували водію викликати швидку, на що той відмовився та вирішив поїхати до лікарні самостійно.

В судовому засідання свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що 13.11.2015 вона з чоловіком - ОСОБА_1 та дочкою - ОСОБА_4 вирішили поїхати до кафе-магазину «Корчма», що знаходиться в с. Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області.

В кафе вона була з чоловіком, дочкою, своєю подругою ОСОБА_11 та її знайомим ОСОБА_1. Зі знайомими вирішили випити горілки, як стверджує ОСОБА_3, її чоловік ОСОБА_1 спиртного не вживав, пив каву, а потім воду. Після чого, вони вийшли на вулицю перекурити, ОСОБА_11 запропонувала піти до автомобіля, щоб їх відвезти, але ОСОБА_3 відмовилася, оскільки побачила, що на зупинку недалеко від них підїхав маршрутний транспортний засіб (маршрут №796), що рухається в сторону їх будинку, тому поспішила до нього разом з чоловіком, донька в цей час відійшла за власними потребами.

Першою в транспортний засіб зайшла ОСОБА_3, за нею ОСОБА_1, який спіткнувся та впав у транспорті. Коли водій побачив їх, сказав, що людей в стані алкогольного сп'яніння не повезе та запропонував поїхати лише ОСОБА_3, на що та відповіла, що без чоловіка не поїде. Потім водій попросив їх вийти та схопив ОСОБА_3 за куртку та почав виштовхувати її з транспортного засобу.

ОСОБА_3 з чоловіком вийшли та вирішили зачекати інший маршрутний транспортний засіб. Як стверджує ОСОБА_3 її чоловік не бив по маршрутному транспортному засбу, а лише випадково притулився до нього. Потім вибіг водій ОСОБА_2, який тримав у руках гумову палку та почав бити ОСОБА_1 ОСОБА_3 почала захищати чоловіка та намагалась його підняти, водій в цей час вдарив і її по голові. ОСОБА_1 почав просити щоб водій залишив їх в спокої, але водій не реагував, тому ОСОБА_1 для самозахисту вирішив вийняти столовий ніж, який він брав з дому, щоб наточити у майстерні, що знаходилася поряд з магазином.

Тримаючи ніж в руці перед собою ОСОБА_1 просив водія, щоб той залишив їх в спокою, як пояснює ОСОБА_3, її чоловік ножем не махав та не погрожував, та стверджує, що її чоловік не міг вдарити потерпілого.

Потім з протилежного напрямку зупинився маршрутний транспортний засіб, водій, якого запропонував свою допомогу ОСОБА_2, на що той відповів, що вже сам впорався.

Після чого, з маршрутного транспортного засобу вийшла дівчина та попросила водія їхати.

ОСОБА_3 з чоловіком забрала її подруга ОСОБА_11 та відвезла додому. Після вищевказаних подій ОСОБА_1 не витримав та випив близько 0.250л. горілки, яку придбав у магазині біля будинку.

Пояснити механізм проникнення колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітки зліва ОСОБА_2, свідок ОСОБА_3 не змогла, оскільки було досить темно та вона постійно стояла у чоловіка за спиною.

В судовому засідання свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 13.11.2015 близько 19-30год. в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, неподалік кафе-магазину «Корчма» він зайшов маршрутного транспортного засобу (маршрут №796), за ним зайшла жінка з чоловіком, які перебували в нетверезому стані, водій вищевказаного траспотного засобу пояснив їм, що людей в стані алкогольного спяніння не возить та попросив їх вийти. На відмову водія, чоловік з жінкою зрегували неадекватно, почали лаятися нецензурною лайкою в бік водія, після чого водій підійшов до них та виштовхнув їх з маршрутного транспортного засобу, потім сів за кермо і почав рух. Під час руху відчувся удар по правій стороні транспортному засобі, водій зупинився та вийшов. Події, що відбувалися на вулиці ОСОБА_8 не бачив. Через декілька хвилин водій зайшов в маршрутний транспортний засіб і сказав, що його підрізали. Оглянувши водія пасажирами було виявлено рану на задній частині біля ребер.

В судовому засідання свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 13.11.2015 близько 19-30год. вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 їхала додому на маршрутному транспортному засобі (маршрут №796). В с. Білогородка Києво-Святошинського району по вул. Леніна, водієм маршрутного транспортного засобу було здійснено зупинку, на якій зайшли жінка та чоловік, які перебували у стані алкогольного спяніння, чоловік тримав вилку в руці. Водій попросив їх вийти, останні хотіли виходити, але після декількох хвилин суперечок та погроз в сторону водія, вони вишли з маршрутного транспортного засобу. Після того як водій розпочав рух, почулись удари по маршрутному транспортному засобу. Водій зупинився та вийшов на вулицю, події що відбувалися на вулиці ОСОБА_7 не бачила, оскільки було темно. Через декілька хвилин водій зайшов в маршрутний транспортний засіб і сказав, що його підрізали.

В судовому засідання свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 13.11.2015 близько 18-00 год. вона разом з своїм батьком ОСОБА_1, своєю матір'ю ОСОБА_10 та материною подругою ОСОБА_11, приїхали до магазину «Сімейний кошик» для здійснення покупок, але в магазин не заходили, вирішили зайти до кафе-магазину «Корчма», щоб випити кави. В кафе вони придбали горілку (об'ємом 0,250 л.) та почали розпивати на чьотирьох, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, подруга матері ОСОБА_11 та знайомий ОСОБА_11 - ОСОБА_1 , який прийшов до кафе, як стверджує ОСОБА_4 її батько ОСОБА_1 не вживав спиртних напоїв, оскільки хворіє. Близько 19-30год вони всі вишли з кафе, в цей час ОСОБА_4 відійшла за власними потребами, але бачила як її батьки поспішили на маршрутний транспортний засіб (маршрут №796), що рухався в сторону їх будинку.

ОСОБА_4 на відстані близько 150м. від зупинки бачила як її батьки зайшли в маршрутний транспортний засіб, але через 1хв. вийшли з нього. Згодом вийшов водій маршрутки та почав бити її батька, потім матір, як стверджує ОСОБА_4, битою. Потім з протилежної сторони підїхав інший маршрутний транспортний засіб, водій якого поспілкувався з водієм (маршруту №796), після чого водій поїхав.

Невдовзі до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підїхала подруга ОСОБА_11 і відвезла їх додому.

Пояснити механізм нанесення рани ОСОБА_2, свідок ОСОБА_4 не змогла, оскільки вона стояла на далекій відстані та було досить темно.

В судовому засіданні були дослідженні письмові докази, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.11.2015 (а.п. 82);

- протоколи огляду місця події від 13.11.2015 та 14.11.2015 (а.п.83-84, 86-87);

- протокол огляду від 14.11.2015 (а.п.89);

- протокол огляду предметів від 30.11.2015 (а.п.94);

- виписка №_12629 із медичної лікарні стаціонарно хворого ОСОБА_2 (а.п.96);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.11.2015 (а.п.98-102);

- повідомлення про підозру від 14.11.2015 (а.п.103-105);

- протокол допиту підозрюваного від 14.11.2015 (а.п.110-112);

- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 09.12.2015 (а.п.124-125);

- висновок експерта №341/Д (а.п.126-127);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 23.01.2016 (а.п.128-130);

- протокол допиту підозрюваного від 23.01.2016 (а.п.131-132);

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.01.2016 (а.п.133-137);

- постанова про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 25.01.2016 (а.п.138-139);

- висновок експерти №36/Д (а.п.140);

- протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 14.11.2015 (а.п.146).

Суд визнає, що потерпілий ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 давали правдиві покази суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.Обвинувачений ОСОБА_1, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 давали частково правдиві покази суду. Так потерпілий та свідки, показання яких суд визнає правдивими вказують, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння. При огляді на стан сп'яніння у ОСОБА_1 було виявлено такий стан 14.11.2015 року, тому суд вважає, що органи досудового слідства правильно вказав в обвинуваченні, що ОСОБА_1 під час вчинення інкримінованих йому дій перебував в стані алкогольного сп'яніння. При оцінці показів в цій частині свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує, що останні перебувають з обвинуваченим в близьких родинних стосунках.

З приводу механізму утворення тілесних ушкоджень суд бере за основу показання потерпілого ОСОБА_2 який пояснює, що в момент нанесення йому удару повернувся спиною до обвинуваченого, захищаючись від ударів його дружини, саме в цей час ОСОБА_1 наніс йому удар ножем. ці пояснення відповідають висновку експерта №341/Д (а.п 126) з приводу наявності та локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого.

Оцінивши зібрані в провадженні та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає скоєння злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, крім обставини, що пом'якшує його покарання, та обставини, що обтяжує його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини вчинення злочину та особу обвинуваченого, який вчинив тяжкий злочин, передбачений ч 1 ст. 121 КК України, раніше не судимий (а.п.143), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п.145), посередньо характеризується за місцем проживання (а.п. 144), позитивно характеризується за місцем роботи (а.п.79), тому з урахуванням всіх обставин та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч 1 ст. 121 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому, усвідомив свою провину, а також те, що потерпілий ОСОБА_2 не має претензій до обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд визнає, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 Києво-Святошинській РДА у Київській області завдано матеріальної шкоди, яка складається із витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_2, і ця шкода відповідно до ст. 1206 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що скоїла злочин, тобто обвинуваченим, тому суд задовольняє цивільний позов прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про відшкодування витрат понесених лікарнею за перебування на стаціонарному лікуванні потерпілого ОСОБА_2

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.ч. 2, 3 ст. 373 ст. 374 КПК України суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити у вигляді домашнього арешту.

Цивільний позов прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Саркісян Д.В., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 35412001087863 в ГУДКСУ в Київській області, код 39108632 УДКСУ в Київській області, МФО 8210118) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2 в сумі 2791,53грн. (дві тисячі сімсот девяносто одну гривня пятдесят три копійки.

Речові докази:

-одяг ОСОБА_2, а саме футболка червоного кольору та куртка чорного кольору, що зберігається у камері схову речових доказів Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_2.

-речі ОСОБА_1, пара чобіт (спецпакет №3111791), куртка (спецпакет №3111790), кофта (спецпакет № 3111789), брюки (спецпакет № 3111792), що зберігаються у камері схову речових доказів Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області - повернути ОСОБА_1

-металеву виделку (у спецпакеті 0284382), ніж (у спецпакеті № 2191361), ніж (у спецпакеті № 2452673), що знаходиться у камері схову речових доказів Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області - знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенко