Вирок № 6086536, 05.08.2009, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 1-82/2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2009 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої – судді Тучинської Н.В.

при секретарі Мельник А.О.

з участю прокурора Арнаута Я.М.

потерпілого ОСОБА_1

підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого комбайнером ПОП «Весна» с. Долиняни, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

- за ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Біля 22-ої години 26 березня 2009 року підсудні за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу умисно таємно викрали із земельної ділянки навпроти домогосподарства потерпілого ОСОБА_1, що розташоване на околиці с. Конищів Мурованокуриловецького району Вінницької області, належний останньому картер заднього мосту трактора ЮМЗ-6 загальною вартістю 1250 гривень, заподіявши на таку суму матеріального збитку ОСОБА_1

В судовому засіданні підсудні повністю визнали свою вину в інкримінованому злочині і показали: Вони всі навчалися в Михайловецькому ліцеї і кожного разу проходили повз домогосподарство ОСОБА_1 і бачили той картер. Разом вони вирішили викрасти його і здати на металобрухт, а вирученими коштами розпорядитися на свій розсуд. Біля 22-ої години 26.03.2009 року вони на підводі, яку взяв з дому ОСОБА_3, під`їхали до подвір`я ОСОБА_1, всі разом погрузили картер на підводу і відвезли в с. Знаменівку, де за 111 гривень продали ОСОБА_7. Вирученими коштами поділилися. Коли було встановлено, що саме вони скоїли крадіжку, вони повернули потерпілому його майно.

Крім власного визнання вини в інкримінованому злочині самими підсудними, їх вина доведена: заявою ОСОБА_1 від 04.04.2009 р. (а.с. 4) про виявлену крадіжку картера; протоколом огляду місця події – території, де до викрадення знаходився картер, - і в якому зафіксовано обстановку, що мала місце після скоєння злочину (а.с. 6-7); протоколом огляду місця події – території домогосподарства ОСОБА_7 (а.с. 12-15)), де зафіксовано про виявлення і вилучення картера заднього мосту трактора ЮМЗ-6. Висновком товарознавчої експертизи № 1104 від 18.05.2009 року (а.с. 50-54) стверджується, що вартість викраденого у ОСОБА_1 майна складає 1250 гривень.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що в кінці березня цього року він виявив крадіжку картера заднього мосту трактора ЮМЗ-6 і повідомив про це ДІМ, а той запропонував написати відповідну заяву. Через кілька днів підсудні повернули викрадене і він не має до них ніяких претензій і просить суворо не карати.

Підсудні відмовилися від допиту свідків у судовому засіданні, заявивши, що не оспорюють ті фактичні обставини справи, про які вони стверджували на досудовому слідстві, визнають їх за правдиві і достовірні. За таким клопотанням підсудних та з врахуванням думок прокурора і потерпілого суд визнав недоцільним допит свідків в судовому засіданні, і дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудних та оглядом матеріалів справи.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи покарання кожному з підсудних, суд враховує невисокий ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, зокрема, що відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, вчинене ними є злочином середньої тяжкості; особу кожного винного, які за місцем свого проживання та навчання характеризуються виключно позитивно (а.с. 65, 67, 70, 72, 75, 77, 80, 82), як такі, що не порушують громадського порядку, трудолюбиві, дисципліновані, виховані, товариські і т.п.; обставини, що пом`якшують покарання, зокрема каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину кожним із підсудних вперше (а.с. 64, 69, 74, 79), відшкодування збитків (а.с. 49). Крім того, для неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить вчинення злочину у неповнолітньому віці. Обставини, що обтяжують покарання кожному підсудному, ні досудовим, а ні судовим слідством не встановлено.

Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що із врахуванням сукупності пом`якшуючих покарання кожному з підсудних обставин, а також позитивних характеристик кожного, є можливим застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити їм більш м`яке покарання, не зазначене в санкції частини 2 статті 185 КК України, - у виді громадських робіт. З цих же підстав суд вважає, що достатнім для виправлення кожного з підсудних та попередження нових злочинів у майбутньому буде визначення терміну покарання як мінімальний, визначений кримінальним законом у Загальній частині Кримінального кодексу України, а неповнолітньому ОСОБА_2 – визначений частиною 1 статті 100 КК України.

Оскільки речовий доказ у справі – картер заднього мосту трактора ЮМЗ-6 – є власністю потерпілого ОСОБА_1, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України його слід повернути власнику.

- 2 -

В кримінальній справі прокурор заявив позов на суму 2666 гривень 76 копійок (а.с. 162) про відшкодування витрат у зв`язку з дослідженням речових доказів. Підсудні визнали позовні вимоги. Суд вважає, що така вимога відповідає вимогам закону та положенням п. 2 ст. 91 та ст. 93 КПК України, стверджується відповідними доказами (а.с. 28, 54), а тому має бути задоволена.

Керуючись ст. ст. 323,  324  КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 100, ч. 2 ст. 185 КК України у виді тридцяти годин громадських робіт.

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 185 КК України у виді шістдесяти годин громадських робіт.

ОСОБА_4 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 185 КК України у виді шістдесяти годин громадських робіт.

ОСОБА_5 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 185 КК України у виді шістдесяти годин громадських робіт.

Речовий доказ у справі – картер заднього мосту трактора ЮМЗ-6 – передати ОСОБА_1

Задоволити позовну вимогу. Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (сектор економічних та товарознавчих досліджень) (р/р 35227002000019, код 24525055, банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015, призначення платежу: товарознавче дослідження № 814, товарознавча експертиза № 1104) 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 76 копійок судових витрат.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу підсудним залишити без зміни – підписку про невиїзд.

На вирок протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: ______