Ухвала суду № 60856898, 31.08.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

31 серпня 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про повернення банківського вкладу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із зазначеною заявою, в якій містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення.

В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» на момент подання позовної заяви в цій справі судовий збір не підлягав сплаті.

Проаналізувавши положення законодавства, зміст клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення, не знаходжу підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у ст. 5 цього Закону.

За змістом змін до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявниці на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не були взяті до уваги.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору саме за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Таким чином, навіть і в Законі України «Про захист прав споживачів» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Тому, дана заява не відповідає вимогам ст. 358 ЦПК України. У матеріалах, доданих до заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення, відсутній документ про сплату судового збору.

Так, відповідно до п. п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Отже, за вимогу майнового характеру заявниці слід було сплатити судовий збір у розмірі 130 % від 1 відсотку ціни позову (10869,42 доларів США та 36979,42 євро) у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

З огляду на викладене, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення судовий збір у розмірі, визначеному у відповідності до чинного законодавства, повинен бути доплачений та перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.

На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Крім того, зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України).

Однак, у заяві ОСОБА_1 міститься також посилання постанову Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року, яка не може бути прикладом подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

У зв'язку з цим, заявниці згідно з п. 3 ч. 2 ст. 357 ЦПК України потрібно уточнити підставу подання заяви (п. п. 1 та (або) п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України), а також обґрунтувати її належним чином, зазначивши в заяві, яка саме норма (норми) матеріального неоднаково застосовано судом касаційної інстанції.

До того ж відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України заявниці, у випадку подання заяви теж з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, до заяви слід додати копію постанови Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року.

До того ж ОСОБА_1 до заяви слід додати копію рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2016 року, адже їхня відсутність ускладнюватиме вирішення питання про допуск або відмову в допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог ст. ст. 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення залишити без руху та надати заявниці строк до 18 вересня 2015 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України А.Г. Ярема