Постанова № 60847, 25.07.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 р.

Справа № А-6/128-9/164

Господарський суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:

Cуддя Фанда Оксана Михайлівна

При секретарі Олейняш Еліна Михайлівна

за позовом ВАТ "Долинський завод залізобетонних виробів" вул. Нафтовиків,8, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77500

до відповідача Долинської ОДПІ вул. Грушевського,16, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77500

про визнання рішення недійсним

Представники:

Від позивача: Воробець Володимир Ярославович, (доручення дійсне до 25.07.06 року )

Від відповідача: Кудла Ольга Йосипівна - начальник юридичного відділу, (довіреність № 13446 від 16.11.05 року )

СУТЬ СПРАВИ: Заявлено вимогу про визнання недійсним рішення № 0000522301/0 від 06.05.2005р. Долинської оДПІ про нарахування штрафної санкції ВАТ " Долинський завод залізобетоних виробів" в розмірі 128899, 24 грн.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним податковим рішенням до нього застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки і визначено в вказаній санкції як податкове зобов"язання , відповідно до Закону України " Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того, позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні підставою для здійснення розрахунків суми податкового зобов"язання зазначено п.п. 2.12 та 2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті , затверджене Постановою НБУ № 72 від 19.02.2001р. Дане Положення діяло на момент здійснення позивачем операцій з готівковими коштами у період за який проводилось перевірка і в п. 2.12 якого передбачено наступне: " підприємства " що мають податковий борг здійснюють виплати , що пов"язані з оплатою праці ( крім виплат через екстренні ( невідкладні обставини) виключно за рахунок коштів одержавних з установ банків" , а в п. 2.13 передбачено , що підприємства ( підприємці) , що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків за грошовим чеком ( з чітким офоррмленням суті операцій , що буде здійснюватися) у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі , які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України".

Таким чином з готівкової виручки однозначно було заборонено здійснювати оплату праці та використовувати кошти , отримані з банку на інші цілі , ніж зазначені в грошовому чеку.

Однак, на момент винесення відповідачем рішення про застосування штрафної санкції Положення НБУ № 72 від 19.02.2001р. втратило чинність оскільки 15.12.2004р. Постановою правління НБУ № 637 було затверджено нове Положення про ведення касових операцій у національній валюті України ( зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320)., яке набрало чинності з 20.03.2005р. Нове Положення не містить заборони на виплату заробітньої плати при наявності податкової заборгованості від реалізації продукції та вимоги цільового використання готівки , отриманої підприємством з банку.

Відповідач позовні вимоги заперечив , посилаючись на те, що позивач неоспорюючи правильності суми нарахуваних санкцій , а також неоспорюючи самого факту порушення безпідставно вважає недійсним оспорюване рішення .

Представник відповідача в судовомому засіданні зазначив, що є неправомірним посилання позивача на втрату чинності Положенням НБУ № 72 від 19.02.2001р. , оскільки на момент вчинення порушення воно було чинним, а отже застосування штрафних санкцій за витрачаня готівки при наявності податкового боргу є правомірним відповідно до норм Указу Президента України від 12.06.1995р. " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Справа знаходиться на новому розгляді тому вказівки Ухвали Вищого адміністративного суду Укораїни є обов"язковими відповідно до ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін , суд

встановив,

що представниками відповідача у даній справі здійснено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2004р. по 31.09.2004р. Результати вказаної перевірки оформлені актом № 50/23/01349963 від 29.04.2005р. На підставі якого прийнято рішення № 0000522301 / 0 від 06.05.2005р. " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки " . Санкції застосовані відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995р. " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Актом перевірки зафіксовано витрачання позивачем готівки в сумі 1194505,

33 грн. з виручки отриманої від реалізації продукції ( робіт , послуг ) та інших касових наджоджень , на виплату заробітньої плати при наявності податкового боргу в розмірі 119405 , 33 грн. . Відповідно до п. 2.12 Положення про порядок проведення касових операцій у національній валюті затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. № 72 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за № 237 /5428 ) , що було чинним у період , що перевірявся, готівкова виручка підприємств ( підприємців ) може використовуватись ними для забезпечення потреб що виникають у процесі функціонування , а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами та податками і зборами ( обов"язковими платежами ). Підприєства , що мають податковий борг здійснюють виплати , що пов"язані з оплатою праці , крім виплатів через екстренні ( невідкладні обставини ) , виключно за рахунок коштів одержаних в установах банку . У період , що перевірявся податковими органами , у позивача був наявний податковий борг , вказана обставнина позивачем не заперечується .

Відповідно до абз. 4. ч. 1. ст. 1 Указу Президента від 12.06.1995р. " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" , який був чинний як на момент вчинення порушення так і на момент закінчення перевірки, передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат за порушення порядку витрачання готівки за наявності податкової заборгованості .

З врахуванням вище наведеного , застосування штрафних санкцій до позивача органами податкової служби є обгрунтованим, а відтак позовна вимога є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Вище викладені обставини спростовують запереченя відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України , ст. 94, 160, 163, 167 , 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Фанда Оксана Михайлівна

Постанова складена в повному обсязі 27.07.2006р.

Внесено в систему " Діловодство " 27.07.2006р. Кіндрат Г.Р.