Постанова № 60843965, 11.08.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

11 серпня 2011 р.Справа № 2-а-2569/10/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Пилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «ОСОБА_1 Юг»до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ОСОБА_1 Юг»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2010 року № 00001623007/0 та від 2 квітня 2010 року № 00001623007/1.

Свої позовні вимоги ПП «ОСОБА_1 Юг»обґрунтувало незаконністю спірних рішень відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2010 року вищенаведений позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано спірні рішення відповідача. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обгрунтованності позовних вимог ПП «ОСОБА_1 Юг».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо дотримання ним діючого законодавства за період з 1 липня 2008 року по 31 травня 2009 року, результати якої відображені в акті від 10 лютого 2010 року № 1525/23-00/35028590 /а.с. 9-16/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ним (позивачем) ПДВ на загальну суму 2013474 гривень. Зміст порушень полягав у збільшенні суми податкового кредиту з ПДВ за фіктивними операціями з надання послуг, у періоді який перевірявся. Так, позивач документально оформив надання послуг ТОВ «Украгроконтракт»без реального здійснення господарських операцій.

На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2010 року № 0000162300/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 3020381 гривень (основний платіж 2013474 гривень та штрафні санкції 1006907 гривень) /а.с. 17/.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вищенаведеного рішення відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 2 квітня 2010 року № 0000162300/1 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 3020381 гривень (основний платіж 2013474 гривень та штрафні санкції 1006907 гривень) /а.с. 22/.

16.11.2009р. від СВ ПМ ДПА у Миколаївській області надійшли матеріали карної справи №08800049 по факту ухилення від сплати податків директором ПП «ОСОБА_1 Юг», первинні документи ПП «ОСОБА_1 Юг», вилучені згідно протоколу обшуку від 13.08.2009р. та постанова слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 16.11.2009р.

Виходячи із матеріалів карної справи №08800049 встановлено, що у перевіряємому періоді посадовою особою ТОВ «Украгроконтракт»був ОСОБА_2 Будучи допитаним у якості свідка ОСОБА_2 показав, що влітку 2004 року в м. Южноукраїнськ він загубив свій паспорт, після чого він одразу звернувся до міліції та через два місяця отримав новий документ. Підприємство ТОВ «Украгроконтракт»він не реєстрував, фінансово-господарською діяльністю даного підприємства не займався.

Згідно висновку №3545-3547 від 13.07.09 судово - почеркознавської експертизи підписи, в тому числі й на податкових накладних, від імені ОСОБА_2 виконувались іншою особою.

Відповідно до статті 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року N996-XIV, із змінами та доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Податкова накладна відповідає критеріям визначення первинного документу, оскільки містить відомості про господарську операцію.

Відповідно пункту 2 статті 9 вищезазначеного Закону:

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_2, на якого було зареєстровано ТОВ «Украгроконтракт», фінансово-господарською діяльністю не займався, бухгалтерських та податкових документів, а також печаток підприємств не мав, бухгалтерські, податкові та платіжні документи не підписував, тому податковий кредит згідно бухгалтерських та податкових документів, на які посилається суд та Позивач, не може бути визнаним як податковий кредит, який підтверджений податковими накладними.

Крім цього, відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року №165, із змінами та доповненнями: Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно висновку №3545-3547 від 13.07.09 судово - почеркознавської експертизи підписи, в тому числі й на податкових накладних, від імені ОСОБА_2 виконувались іншою особою. Таким чином, інших уповноважених осіб від ТОВ «Украгроконтракт»не було, оскільки всі підписи були зроблені начебто ОСОБА_2

Відповідно до вимог п.п.7.2.6., п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

He підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В зв'язку з тим, що податкові накладні згідно висновку судово-почеркознавської експертизи підписані невстановленою особою, тому такі податкові накладні складені в порушення вимог п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року №165, із змінами та доповненнями, та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту ПП «ОСОБА_1 Юг».

Окрім того, Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 06.03.2008р. №К-37203/06 зауважив наступне.

До податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари (роботи, послуга) у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином, у випадку підтвердження доводів органів державної податкової „ служби про безтоварність операцій, фактичне не вивезення товару за межі митної території України або відсутності у платника податку розумної економічної або іншої причини здійснення таких господарських операцій, платник податку не має право на віднесення витрат на придбання цього товару до валових витрат, а також позбавляється права на податковий кредит за наслідками цих операцій та отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість навіть у випадку наявності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів та оформленої належним чином податкової накладної.

В ухвалі Вищий адміністративний суд України від 15.07.2010р. №К-24085/07 наголосив, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

ПосадоваособаТОВ «Украгроконтракт»ОСОБА_2, від імені якого оформлювалися первинні документи, підтвердив, що не підписував ніяких накладних, не здійснював господарської діяльності, тобто не виконував ніяких робіт (послуг) для ПП «ОСОБА_1 Юг».

Крім цього, в ході розслідування кримінальної справи №08800048 громадянину ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.205 кримінального кодексу України по факту створення ПП «Шев», ТОВ «Ижереро», ТОВ «Исидан», ТОВ «Ксента», ТОВ "УКРАГРОКОНТРАКТ", ТОВ «Брикс», ТОВ «Торгцентр В», ТОВ «Алва-Сервіс»без мети здійснення фінансово- господарських операцій. ч.5 ст.27, ч.З ст.212 кримінального кодексу України по факту пособництва в ухиленні від сплати податків службовим особам ПП "ОСОБА_1 Юг".

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, оскаржена постанова суду першої інстанції не відповідає наведеним критеріям щодо законності та обгрунтованності судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватного підприємства «ОСОБА_1 Юг» до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2010 року № 00001623007/0 та від 2 квітня 2010 року № 00001623007/1 відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15 серпня 2011 року.

Головуючий /ОСОБА_4/

Судді /ОСОБА_5/

/ОСОБА_6/